Справа № 1818/1736/2012
№ провадження 2/1818/335/2012
31.07.2012 року Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді - Маслов В.В., при секретарі Баханцова Н. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тростянець цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу, -
встановив
ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу посилаючись на те, що 24.12.2007 року ОСОБА_2 під розписку позичив у неї шість тисяч шістсот гривень (6600 грн.), які зобов'язався повернути 24.12.2008 року. В червні 2008 року відповідач ОСОБА_2 повернув частину боргу лише в сумі 1000 гривень. 15.11.2011 року вона рекомендованим листом звернулась до відповідача ОСОБА_2 з проханням у двомісячний термін повернути борг в сумі 5600 грн. проте, відповідач вказану суму коштів у зазначений час не повернув, а 28.11.2011 року написав додаткову розписку, в якій зобов'язався повернути суму боргу протягом 4 місяців, але лише в грудні 2011 року повернув 400 гривень з загальної суми заборгованості. Таким чином, станом на 05.07.2012 року відповідач суми позики їй не повернув, у зв'язку з чим позивачка просить суд стягнути з відповідача борг у сумі п'ять тисяч двісті гривень.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному.
Відповідач в судове засідання з'явився, позов визнав в повному обсязі.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, мотивуючи судове рішення, зазначає про наступне.
Матеріалами справи встановлено, що між сторонами існують договірні відносини позики. Підтвердженням укладення сторонами договору позики є розписки ОСОБА_2 від 24.12.2007 та 28.11.2011.
Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно розписки ОСОБА_2 від 24.12.2007 останній отримав від ОСОБА_1 позику -грошові кошти в сумі 6600 грн., які зобов'язався повернути до 24.12.2008.
В червні 2008 року відповідач ОСОБА_2 повернув частину боргу лише в сумі 1000 гривень.
28.11.2011 року відповідач склав додаткову розписку, в якій зобов'язався повернути відповідачці суму боргув розмірі 5600 грн. протягом 4 місяців, але лише в грудні 2011 року повернув 400 гривень з загальної суми заборгованості.
Таким чином, судом встановлено, що на даний час відповідачем позика (грошові кошти в сумі 5200 грн.) позивачу не повернута.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи викладене, з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути суму позики в розмірі 5200 грн., отримані відповідачем в борг від позивача за розписками від 24.12.2007 та 28.11.2011.
Згідно ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в сумі 214 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. 1047, 1049 ЦПК України, -
позов задоволено повністю
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у сумі 5200 (п'ять тисяч двісті) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 214 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 діб з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_3