Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" жовтня 2012 р.Справа № 5023/4191/12 вх. № 4191/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Макаренко О.В.
при секретарі судового засідання Яровому А.С.
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - Юркова Т.С., довіреність №1810/45 від 05.06.2012 р.
Мацуцька В.В., довіреність №3 від 05.01.2012 р.
розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Барвінкове
до Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м. Харків
про зобов'язання вчинити певні дії
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (позивач) звернулась до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" (відповідача) привести обсяг спожитого позивачем природного газу у відповідність до показів лічильників, без приведення їх до стандарту і не вимагати від позивача оплати за 696 м. куб. природного газу. Позивач також просить суд розглянути справу за наявними в ній матеріалами без її участі.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 01.10.2011 р. між ПАТ "Харківгаз" в особі Ізюмської філії (Газорозподільне підприємство) та ФОП ОСОБА_3 (замовник) було укладено договір №06Р-264Х на розподіл природного газу. Відповідно до умов цього договору відповідач зобов'язався надавати позивачу послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів позивача за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, а позивач зобов'язався сплачувати відповідачеві вартість послуги у розмірі, у строки та у порядку, передбаченому умовами п.1.2. цього договору. Позивач зазначила, що згідно з показниками лічильників, які знаходяться в магазині за адресою: АДРЕСА_1 та в кафе за адресою: АДРЕСА_2, за увесь опалювальний сезон нею було спожито 5320 м.куб. природного газу, а до сплати згідно з актами прийому-передачі природного газу до сплати відповідачем було виставлено за 6016 м.куб., тобто різниця в обсягах спожитого газу складає 696 м.куб. При цьому позивач зауважила на тому, що згідно з абзацом 2 розділу 1 зазначеної Методики приведення об'єму природного газу до стандартних умов, затвердженої наказом Мінпаливенерго від 26.02.2004 р. № 116, приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу розрахунки об'єму газу, приведеного до стандартних умов, здійснюються з урахуванням коефіцієнтів коригування показів лічильників, визначених у цій Методиці. Такі розрахунки виконуються споживачами газу самостійно і газопостачальна організація має лише право здійснювати контроль за правильністю розрахунків об'єму спожитого газу. Позивач вважає, що відповідач порушив положення зазначеної Методики, нарахувавши обсяг спожитого газу і зависивши обсяг його споживання на 696 м.куб. До того ж, позивач зазначила, що відповідач не надав жодних розрахунків, а обсяг газу, який приведений ним до стандарту, взято невідомо звідки.
Позивач в судове засідання не з'явився, 04.10.2012 р. судом було задоволено клопотання позивача про розгляд справи за наявними в ній матеріалами без участі позивача у зв'язку із неможливістю з'явитись у судове засідання з причини знаходження у відпустці по догляду за дитиною.
Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву (вх. №15716) позовні вимоги не визнає у повному обсязі, просить суд в позові відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідачем було приведено об'єм спожитого позивачем природного газу до стандартних умов відповідно до Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання", затвердженими наказом Мінпаливенерго від 27.12.2005 р. № 618, та Методики приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Мінпаливенерго від 26.02.2004 р. № 116, зареєстрованої в Мін'юсті України від 19.03.2004 р. за №346/8945. Відповідач вважає, що 5320 м.куб. природного газу - це обсяг природного газу не приведений до стандартних умов, а 6016 м.куб. - обсяг газу, приведений до стандартних умов у відповідності до вищезазначених нормативних актів.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно оцінивши матеріали справи та надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
01.10.2011 р. між ПАТ "Харківгаз" в особі Ізюмської філії (Газорозподільне підприємство) та ФОП ОСОБА_3 (замовник) було укладено договір №06Р-264Х на розподіл природного газу (далі-договір) (а.с. 20-23). Згідно з додатком 4 до договору дію даного договору пролонговано на 2012 рік.
Відповідно до п.1.1. договору відповідач зобов'язався надавати позивачу послугу з транспортування природного газу (далі-газу) газорозподільними мережами (далі-ГРМ) до межі балансової належності об'єктів позивача або його споживачів (далі-пункт призначення) відповідно до "Актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін". Пункти призначення з переліком комерційних вузлів обліку газу (далі-вузли обліку) визначаються сторонами в додатку "Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання" до цього договору.
Відповідно до п.2.6. договору послуги з транспортування газу газорозподільними мережами (далі-ГРМ) підтверджуються підписаними сторонами актом наданих послуг з транспортування газу ГРМ (далі-акт наданих послуг), що оформлюється за даними вузлів обліку.
Пунктом 2.9. договору передбачено, що акт наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків відповідача з позивачем.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідач надав позивачеві послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єкта позивача за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, у обсязі 6016 м.куб., що підтверджується актами наданих послуг з розподілу природного газу від 31.01.2011 р., 29.02.2012 р. та 31.03.2012 р. (а.с. 49, 51, 53).
Позивач не заперечує проти факту отримання послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами у обсязі 5320 м.куб. за актами наданих послуг з розподілу природного газу від 31.01.2011 р. та від 29.02.2012 р., які вона підписала (а.с. 49, 51). Проте, позивач відмовилася від підписання акту наданих послуг з розподілу природного газу від 31.03.2012 р. на 1386 м.куб. природного газу (а.с. 53) та вважає, що за увесь опалювальний сезон нею було спожито лише 5320 м.куб. природного газу, а не 6016 м.куб.
Позивач також стверджує, що відповідач порушив положення Методики приведення об'єму природного газу до стандартних умов, затвердженої наказом Мінпаливенерго України від 26.02.2004 року № 116, нарахувавши обсяг спожитого газу і зависивши обсяг його споживання на 696 м.куб.
Суд вважає дане твердження позивача безпідставним з огляду на таке.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що облік обсягу газу, що транспортується на умовах даного договору здійснюється згідно з "Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання", затвердженими наказом Мінпаливенерго від 27.12.2005 р. № 618 (далі-Правила).
Пунктом 6.3. Правил передбачено, що у разі застосування побутових лічильників газу згідно з ДСТУ 3336-96 "Лічильники газу побутові. Загальні технічні вимоги" (максимальна об'ємна витрата газу лічильника за робочих умов менша або дорівнює 16 м.куб./год.) зведення об'єму газу до стандартних умов здійснюється відповідно до Методики приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Мінпаливенерго від 26.02.2004 р. № 116, зареєстрованої в Мін'юсті України від 19.03.2004 р. за №346/8945 (далі-Методика).
Відповідно до статті 1 Методики передбачено, що Методика призначена для приведення об'єму природного газу (далі-газ), який вимірюється побутовими лічильниками газу (далі-лічильники) в робочих умовах, до стандартних умов за результатами вимірювання об'єму газу низького тиску лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів у разі зміни температури та тиску газу. Розрахунки об'єму газу, приведеного до стандартних умов, здійснюються з урахуванням коефіцієнтів коригування показів лічильників, визначених у цій Методиці. Такі розрахунки виконуються споживачами газу самостійно. Оплата за газ у період, визначений в договорі на постачання газу, здійснюється за об'єми газу, які приведено до стандартних умов. Газопостачальна організація має право здійснювати контроль за правильністю розрахунків об'єму спожитого газу.
Відповідно до п. 5.1.7. Методики газопостачальна організація і споживач газу з обстеженням на місці складають двосторонній акт про фактичне розміщення лічильника з внесенням до нього номера додатка, який буде використовуватись під час розрахунків об"єму спожитого газу. Акт складається у довільній формі і підписується відповідальними представниками сторін.
З наявних матеріалів справи судом встановлено, що 10.01.2012 р. уповноваженими представниками ПАТ "Харківгаз" в особі Ізюмської філії було складено акти обстеження стану вимірювання та обліку витрат природного газу за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 (а.с. 69-70). Позивач від підпису даного акту відмовилася, про що складено відповідний акт від 10.01.12 р.
З наданих позивачем письмових пояснень судом встановлено, що Помітка "К-3" у тексті вищевказаних актів вказує на те, що лічильник газу розміщений в опалювальному приміщенні на відстані від місця входу газопроводу в приміщення до вхідного штуцера лічильника, яка дорівнює або менше ніж 0,5 м. і тому коефіцієнти коригування показів лічильника приймаються згідно з додатком 3 Методики приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Мінпаливоенергетики України від 26.02.2004 р. №116.
Проаналізувавши положення вищезгаданої Методики та дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про те, що ПАТ "Харківгаз" правомірно було здійснено розрахунки об'єму спожитого позивачем газу, приведено об'єм спожитого природного газу до стандартних умов відповідно до вищевказаного нормативних актів та з урахуванням коефіціентів, передбачених додатком 3 Методики. Відповідачем також доведено, що 5320 м.куб. природного газу - це обсяг природного газу не приведений до стандартних умов, а 6016 м.куб. - обсяг газу, приведений до стандартних умов у відповідності до вищезазначених нормативних актів та з урахуванням коефіціентів, встановлених додатком 3 Методики.
Суд звертає увагу на ту обставину, що позивач дійсно не погодила та не підписала акт наданих послуг від 31.03.2012 року (а.с. 53), але водночас суд приймає до уваги і той факт, що позивач підписала акт про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу або газорозподільного пункту від 17.04.2012 року, в якому чітко зазначено показники вимірювальних приладів обліку газу на момент відключення (а.с. 67). З огляду на це, суд вважає, що відповідач, враховуючи показники вимірювальних приладів обліку, правомірно визначив обсяг спожитого позивачем газу та привів його стандартних умов у відповідності до умов договору.
За таких обставин, суд вважає позов недоведеним належними доказами та безпідставним.
Крім того, відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних інтересів.
Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів, що суперечать законодавству та іншими способами захисту прав, перелік яких визначено вищевказаним пунктом.
Вимога позивача про зобов'язання ПАТ "Харківгаз" привести обсяг спожитого позивачем природного газу у відповідність до показів лічильників, без приведення їх до стандарту і не вимагати від позивача оплати за 696 м.куб. природного газу, фактично є вимогою на майбутнє, та не передбачена діючим законодавством, як спосіб захисту прав та інтересів.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд вважає недоведеними твердження позивача про те, що діями відповідача його права або охоронювані законом інтереси є порушеними діями відповідача та потребують захисту в судовому порядку. Позивачем також не доведено, що відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за договором №06Р-264Х на розподіл природного газу від 01.10.2012 р.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір в сумі 1073,00 грн. має бути покладено на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання", затвердженими наказом Мінпаливенерго від 27.12.2005 р. № 618, Методикою приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Мінпаливенерго від 26.02.2004 р. № 116, зареєстрованої в Мін'юсті України від 19.03.2004 р. за №346/8945, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 15, 16 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 1, 12, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено 22.10.2012 р.
Суддя Макаренко О.В.