83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
25.10.12 р. Справа № 5006/47/76/2012
Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,
при секретарі судового засідання Коржевій Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі господарського суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровська область, місто Нікополь, вулиця Елетрометалургів, будинок № 310; код ЄДРПОУ - 00186520)
до Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський коксохімпром» (86406, Донецька область, місто Єнакієве, вулиця Марата, будинок № 1; код ЄДРПОУ - 31272173)
про стягне?ння 1 521,84 гривень
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Орлов В.В., який діє на підставі довіреності б/н від 17.06.2010
Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з приватного акціонерного товариства «Єнакієвський коксохімпром» вартість вагової недостачі коксової продукції у розмірі 1 521,84 гривень.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 22 грудня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» та товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» був укладений договір поставки кокосової продукції № ДУК-03/09-10-р/900137. Згідно додатку № 8 до зазначеного договору, вантажовідправником коксової продукції є відповідач. 11 серпня 2009 року на виконання умов договору № ДУК-03/09-10-р/900137, за залізничними накладними № 51694530, № 51694533, № 51694529 позивачем від відповідача було отримано 6 вагонів коксової продукції. Під час зважування вагонів з коксовою продукцією у позивача, на 100 тонних вагонних вагах, була виявлена недостача вантажу у 6 вагонах, загальною кількістю 1,28 тонни. На думку позивача відповідач не вірно зазначив масу вантажу у накладній, а тому, на підставі статті 24 Статуту залізниць України, повинен нести відповідальність. Позивач зазначає, що отримав збитків в сумі 1 521,84 гривень, які просить стягнути з відповідача.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 14 серпня 2012 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 22 серпня 2012 року.
Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Так, ухвалою господарського суду Донецької області від 22 серпня 2012 року розгляд справи відкладено до 27 вересня 2012 року у зв'язку з витребуванням нових доказів.
27 вересня 2012 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому він просить вважати правильним найменування відповідача - ПАТ «Єнакієвський коксохімпром», замість невірно вказаного у позові - ПАТ «Єнакіївський коксохімпром».
27 вересня 2012 року в судовому засіданні оголошено перерву до 10 жовтня 2012 року.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 10 жовтня 2012 року за клопотанням представників сторін продовжено строк вирішення спору на 15 днів, та розгляд справи відкладено до 25 жовтня 2012 року у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.
Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, заяв про розгляд справи без участі його представника суду не надав.
Представник відповідача Орлов В.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що ПрАТ «Єнакієвський коксохімпром» не може бути відповідачем у даній справі, оскільки не є стороною договору № ДУК-03/09-10-р/900137, укладеного 22 грудня 2008 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг». Відповідач є вантажовідправником коксової продукції на підставі укладеного із залізницею договору перевезення. Відповідальність відповідача може настати тільки у разі невиконання або неналежного виконання договору перевезення чи заподіяння збитків, пов'язаних з недостачею продукції. При цьому, позивачем у позовній заяві не наведено обставин та не надано неналежних доказів, які підтверджують невиконання відповідачем договору перевезення. Крім того, розрахунок вартості вагової недостачі визначений позивачем необґрунтовано та розрахований з порушенням вимог пункту 27 Правил видачі вантажів.
Відповідно до пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та наданих документів достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без поважних причин належним чином повідомленого позивача, істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого зволікання із вирішення спору.
Заслухавши уповноваженого представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 ГПК України, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, яки є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд -
14 грудня 2007 року між закритим акціонерним товариством «Єнакієвський коксохімпром» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» (покупець) укладено договір № ДУК-03/08-8-п, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар у відповідності з сортаментом, якістю, строками, за цінами, на умовах та в обсягах передбачених в додатках (специфікаціях) до цього Договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити на умовах цього Договору.
Рішенням загальних зборів акціонерів від 19 квітня 2011 року закрите акціонерне товариство «Єнакієвський коксохімпром» було перейменовано на приватне акціонерне товариство «Єнакієвський коксохімпром». Відповідні зміни внесені до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій та видана відповідна довідка.
Відповідно до пункту 9.5 вказаного Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2008 року, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами прийнятих зобов'язань. Дію цього Договору може бути продовжено шляхом укладення додаткової угоди.
Додатковою угодою до договору від 19 грудня 2008 року сторони продовжили строк дії договору до 31 грудня 2009 року, а за грошовими зобов'язаннями, до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
22 грудня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» (далі - позивач або покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» (далі - постачальник) був укладений договір поставки коксової продукції № ДУК-03/09-10-р/900137 (далі - Договір) (а.с. 8-12).
Відповідно до пункту 1.1 Договору, постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність покупця товар у відповідності з сортиментом, якістю, строками, за цінами, на умовах та в обсягах, передбаченими в додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору. Витрати за перевезення (залізничний тариф) товару від пункту відправлення до пункту призначення відносяться на покупця.
Розділом 2 Договору сторони узгодили умови поставки. Ціну товару, загальну суму договору та порядок розрахунків узгоджено розділом 3 Договору.
Пунктами 5.1, 5.2 Договору передбачено, що приймання товару покупцем за якістю здійснюється у відповідності із Інструкцією «Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», затвердженої постановою Держарбітру при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 із змінами та доповненнями (далі - Інструкція П-7); за кількістю - у відповідності із Інструкцією «Про порядок приймання виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю», затвердженої постановою Держарбітру при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 із змінами та доповненнями (далі - Інструкція П-6).
У разі виявлення неякісності або нестачі товару виклик представника вантажовідправника та постачальника є обов'язковим, який здійснюється засобами факсимільного зв'язку. Кількість товару, що надійшов (нетто) визначається шляхом вирахування із ваги брутто кожного вагону (або групи вагонів по одній залізничній накладній), визначено на залізничних вагах, ваги тари вагона (або групи вагонів по одній залізничній накладній), вказаній в залізничній накладній. В разі неявки представника постачальника у встановлений діючим законодавством строк, приймання товару здійснюється з обов'язковою участю представника нейтральної контрольної організації, найменування якої письмово узгоджується з постачальником.
Пунктом 5.3 Договору встановлено, що суха маса товару у покупця визначається на підставі результатів провішування з урахуванням частки загальної вологи, визначеної у вантажовідправника і зазначена в документах про якість товару.
Згідно до пункту 5.4 Договору, у разі, якщо маса товару, визначена при провішуванні на станції призначення, відрізняється від маси у перевізних документах не більш ніж на 1 % від маси нетто у вагоні по залізничній накладній (сумарний розмір похибки ваг та природної втрати товару), товар вважається прийнятий за кількістю згідно перевізних документів.
Відповідно до пункту 8.5 Договору, претензії по кількості та якості висуваються покупцем постачальнику та вантажовідправнику протягом строку позовної давності від дати поставки товару у відповідності з діючим законодавством.
В пункті 9.5 Договору сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2009 року, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами прийнятих зобов'язань.
За невиконання зобов'язань за Договором вони несуть відповідальність в порядку та на умовах, передбачених діючим законодавством України (пункт 8.1 Договору).
Додатком до договору № ДУК-03/09-10-р/900137 від 22 грудня 2008 року (специфікація від 01.08.2009), сторони передбачили, що у серпні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» здійснить поставку коксу валового 10-80 мм у кількості 25 000 тонн (кількість визначена в сухій вазі), за ціною однієї тони - 990,00 гривень без ПДВ. Вантажовідправником коксу є ЗАТ «Єнакієвський коксохімпром», вантажоодержувачем - ВАТ «Нікопольський завод феросплавів», станція Нікополь, Придніпровської залізниці (а.с. 14).
З матеріалів справи вбачається, що позивач знаходиться у договірних відносинах з поставки вугільної продукції з товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» (постачальник). Відповідач у справі знаходиться в договірних відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» (покупець).
Таким чином, відповідач - ПрАТ «Єнакієвський коксохімпром» не є стороною у договорі № ДУК-03/09-10-р/900137 від 22 грудня 2008 року, укладеному між позивачем та ТОВ «Метінвест Холдинг» (постачальник), і не має договірних зобов'язань перед позивачем стосовно обсягів та вартості спірної поставки коксової продукції. Водночас, суд зазначає, що умови договорів № ДУК-03/08-8-п від 14.12.2007 та № ДУК-03/09-10-р/900137 від 22.12.2008 щодо порядку приймання товару за кількістю та визначення сухої маси товару у покупців суттєво відрізняються між собою, та передбачають різний порядок дій ТОВ «Метінвест Холдинг», ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» у разі виявлення нестачі товару.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 серпня 2009 року на виконання умов договору № ДУК-03/09-10-р/900137 від 22.12.2008, за залізничними накладними № 51694530, № 51694533, № 51694529 позивачем від відповідача було отримано 6 вагонів коксової продукції.
Згідно даних накладних загальна маса вантажу у вагонах 56067366, 56858772, 66002569, 66788753, 66539586, 60579729 складає 276 100 кг (а.с. 20-24). Вантаж відвантажено ВАТ «Єнакієвський коксохімпром».
На станцію призначення - станція Нікополь, Придніпровської залізниці вантаж прибув у справних вагонах без ознак недостачі, та відповідно до статті 52 Статуту залізниць України вантаж залізницею був виданий позивачу, про що свідчить відмітка на зворотній стороні залізничних накладних.
Після одержання вантажу комісією у складі: Фролова О.В. - начальника зміни ЗДЦ ВАТ «НЗФ», Бохман І.В. - вагарки ЗДЦ ВАТ «НЗФ», за участю уповноваженого представника громадськості Наумовця А.В. - укладача потягів ВАТ «НЗФ», який діяв на підставі посвідчення № 4845/1 від 11.08.2009, виданого згідно з рішенням профспілкового комітету від 09.04.2008 № 83, 11 серпня 2009 року о 15 год. 26 хв. було розпочато приймання кокосової продукції за кількістю відвантаженої відправником вантажу - ЗАТ «Єнакієвський коксохімпром» у вагонах, що надійшли за залізничними накладними № 51694530, № 51694533, № 51694529. За наслідками дії цієї комісії було складено акт про приймання продукції за кількістю № 4845/1 від 11.08.2009 (далі - Акт-1) (а.с. 14).
В пунктах 2, 5 та 7 Акту-1 зазначається, що вагони прибули на станцію Нікополь у технічно-справному стані 11.08.2009 і видані залізницею 11.08.2009 о 10 год. 00 хв. та подані на завод. З моменту подачі вагонів на завод, вагони з вантажем перебували на запасній колії залізничного цеху ВАТ «НЗФ» під охороною загону відомчої воєнізованої охорони ВАТ «НЗФ». Розкрадань вантажу, а також доступу третіх осіб до вантажу не зафіксовано. Можливість змішування продукції виключена. Зважування проводилося на вагових вагах типу - тензометричні 100 тн. Приймання припинене 11.08.2009 о 15 год. 44 хв.
У пункті 8 Акту-1 зазначено, що комісія дійшла до висновку про необхідність виклику на спільну прийомку вантажу представників постачальника та вантажовідправника.
11 серпня 2009 року о 18 год. 45 хв. позивач направив на адресу відповідача та ТОВ «Метінвест Холдинг» факсимільне повідомлення № 30-1628, яким просив направити представників для контрольного перевантаження товару, що надійшов у вагонах за залізничними накладними № 51694530, № 51694533, № 51694529. Відповідач факсовим повідомленням № 011-1745 від 12.08.2009 просив здійснювати приймання товару без його представника у відповідності до вимог Інструкції П-6 (а.с. 19).
Інформація про розгляд ТОВ «Метінвест Холдинг» повідомлення № 30-1628 від 11.08.2009 в матеріалах справи відсутня, позивачем та/або відповідачем суду не надана.
Приймання вантажу було продовжено о 10 год. 20 хв. 12.08.2009 та закінчено 12.08.2009 о 10 год. 38 хв. комісією у складі: Павлючика О.У. - начальника зміни ЗДЦ ВАТ «НЗФ», Кірсанової М.М. - вагарки ЗДЦ ВАТ «НЗФ», за участю уповноваженого представника громадськості Василенка П.В. - укладача потягів ВАТ «НЗФ», який діяв на підставі посвідчення № 4845/2 від 12.08.2009, виданого згідно з рішенням профспілкового комітету від 09.04.2008 № 83. За наслідками дії цієї комісії було складено акт про приймання продукції за кількістю № 4845/2 від 12.08.2009 (далі - Акт-2) (а.с. 16).
Згідно висновку комісії, зазначеного в Акті-2, причина нестачі продукції в кількості продукції, якої не вистачає буде визначена після надходження рахунку на оплату продукції і внесена до рахунку недостачі. Недостача вантажу утворилася внаслідок неправильності визначення ваги вантажу вантажовідправником. При прийманні продукції визначення ваги нетто зроблено позивачем шляхом перевірки ваги брутто в момент одержання продукції і ваги тари вагона за трафаретом (з бруса).
Як зазначає позивач загальна маса вантажу, якого не вистачає становить 1,28 тонни на загальну суму 1 521,84 гривень з ПДВ. Розрахунок вартості недостачі позивачем було здійснено на підставі рахунку-фактури СФ-1/08-10в від 11 серпня 2009 року, який був виставлений ТОВ «Метінвест Холдинг». Згідно цього рахунку вартість однієї тонни коксу валового становить 990,00 гривень без ПДВ (а.с. 25).
Позивач просить стягнути вартість недостачі (за мінусом норми недостачі - 1 % маси, зазначеної у перевізних документах), стверджуючи, що відповідачем були порушені умови договору поставки № ДУК-03/09-10-р/900137 від 22.12.2008, в частині поставки товару в належній кількості, яка виявилась меншою, ніж зазначено у перевізних документах.
За результатами приймання вантажу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми вартості вагової недостачі коксової продукції у розмірі 1 521,84 гривень.
На підтвердження ціни позову позивач надав суду наступні документи: рахунок-фактуру № СФ-1/08-10в від 11.08.2009, який складений продавцем - ТОВ «Метінвест Холдинг» за умовами договору № ДУК-03/09-10-р/900137 від 22.12.2008, та пред'явлений для оплати вартості покупцю - ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»; реєстр залізничних квитанцій по відвантаженню коксу валового до акту 1/08-10в від 11.08.2009 (а.с. 26-27).
Інших документів позивачем до матеріалів справи не надано.
Пунктом 3.3 Договору передбачено, що покупець сплачує кожну партію поставленого товару протягом трьох банківських днів після отримання оригіналу рахунку.
З матеріалів справи вбачається, що рахунок № СФ-1/08-10в від 11 серпня 2009 року позивачем був отриманий, про що свідчить відповідна відмітка на зазначеному рахунку. При цьому позивачем протягом розгляду справи не наданого жодного документу, який би підтверджував його оплату.
При дослідженні наданих в обґрунтування позовних вимог документів господарський суд встановив, що відповідач не брав на себе зобов'язання по відвантаженню на адресу покупця - позивача у справі, вантажу за ціною, яка пред'явлена позивачем до стягнення у розрахунку ціни позову.
Неправомірність дій відповідача позивач вмотивує тим, що вантажовідправником в порушенні статті 37 Статуту залізниць України невірно визначено масу вантажу у завантажені вагони та внесено невірні відомості про масу вантажу в залізничні накладні, що відповідно до статті 24 Статуту залізниць України тягне за собою настання відповідальності.
Обставиною, яка свідчить про неправомірність дій відповідача як вантажовідправника, позивач вважає факт складання Акту-1 від 11.08.2009 та Акту-2 від 12.08.2009 про приймання продукції за кількістю.
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми (стаття 129 Статуту залізниць України).
Комерційні акти та акти загальної форми за залізничними накладними № 51694530, № 51694533, № 51694529 у вагонах 56067366, 56858772, 66002569, 66788753, 66539586, 60579729 не складалися.
Посилання позивача, що у відповідності до статей 24, 37 Статуту залізниць України відправник повинен нести відповідальність не приймаються судом до уваги у якості підстави для покладення відповідальності за недостачу на відправника, оскільки відповідальність вантажовідправника, за нормами транспортного законодавства, наступає при наявності обставин та умов визначених статтею 129 Статуту залізниць України, тобто після складення акту загальної форми, комерційного акту.
Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що акт про приймання продукції за кількістю, який складається при прийманні продукції при поставках (купівлі-продажу) у відповідності до Інструкції П-6, за відсутності комерційних актів або актів загальної форми не є належним доказом неправомірних дій вантажовідправника у договорі залізничного перевезення, та не може підтвердити обставини щодо невірного визначення вантажовідправником маси вантажу у залізничній накладній під час внесення до неї відомостей. Такий акт є належним доказом у правовідносинах поставки (купівлі-продажу), які у сторін даного спору не виникли.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 27.09.2012 у справі № 5006/8/5/2012.
Наведене свідчить про те, що акт приймання продукції за кількістю № 4845/1 від 11.08.2009 та акт про продовження приймання продукції за кількістю № 4845/2 від 12.08.2009, не мають доказового значення у зв'язку з тим, що відповідача не є стороною Договору і на нього не можуть розповсюджуватися його умови.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як закріплено статтею 511 ЦК України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Відповідно до статті 194 Господарського кодексу України (далі - ГК України), виконання господарського зобов'язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов'язанні. Управнена сторона зобов'язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов'язання не випливає обов'язок сторони виконати зобов'язання особисто. Неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що ПрАТ «Єнакієвський коксохімпром» не є зобов'язаною перед позивачем стороною з виконання умов договору № ДУК-03/09-10-р/900137 від 22.12.2008, укладеного між позивачем та ТОВ «Метінвест Холдинг» стосовно обсягів та вартості спірної поставки коксової продукції.
Крім того, суд вважає недоведеним розмір предмету позовних вимог, викладених позивачем як вартість недостачі коксової продукції, яка розрахована виходячи із вартості коксу, за ціною ТОВ «Метінвест Холдинг», а не ціною тонни коксу, за якою відвантажив відправник - відповідач у справі, за умовами договору № ДУК-03/08-8-п від 14.12.2007, укладеного між відповідачем та ТОВ «Метінвест Холдинг».
Згідно статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплати ти за нього певну грошову суму.
Зобов'язаним передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, відповідно до частини першої статті 662 ЦК України є продавець.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець згідно частини першої статті 670 ЦК України, має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не є зобов'язаною перед позивачем стороною з виконання умов договору № ДУК-03/09-10-р/900137 від 22.12.2008, та ним не узгоджувався здійснений позивачем порядок приймання продукції за кількістю. Позивачем не доведений розмір понесених збитків та не надано доказів, які підтверджують оплату спірної продукції саме відповідачу.
Встановлена наявність договірних відносин між ТОВ «Метінвест Холдинг» та ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» свідчить про наявність договірних зобов'язань між цими сторонами, тому норми статті 670 ЦК України, щодо правових наслідків порушення умови договору щодо кількості товару та статей 216, 217 ГК України не повинні застосовуватися до взаємовідносин між сторонами даної справи у зв'язку з тим, що відповідач не перебуває у договірних зобов'язаннях з ПАТ «Нікопольський завод феросплавів», визначених умовами договору № ДУК-03/09-10-р/900137 від 22.12.2008 стосовно обсягів та вартості поставки коксової продукції.
Крім того, транспортне законодавство передбачає відповідальність за частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України, а саме, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Проте, такий документ, як доказ у справі, позивач суду не надав.
Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За наведених обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 511, 655, 662, 670 Цивільного кодексу України, ст. 194 Господарського кодексу України, ст. ст. 24, 37, 115, 129 Статуту залізниць України, керуючись статями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Нікопольськи?й завод феросплавів» до Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський коксохімпром» про стягнення вартості вагової недостачі коксової продукції у розмірі 1 521,84 гривень - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання повного його тексту та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.
У судовому засіданні 25.10.2012 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 30.10.2012.
Суддя Фурсова С.М.