ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-1/13304-2012 26.10.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»
До Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
Про стягнення 12 310,39 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача Куликов О.В., довіреність № 391 від 07.10.2011
від відповідача Савісько В.В., довіреність № б/н від 13.02.2012
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі -відповідач) про стягнення 12 310,39 грн.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № АМ.003785 від 04.09.2010р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 12 310,39 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.
Ухвалою суду від 28.09.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-1/13304-2012 та призначено розгляд на 26.10.2012 р.
11.10.2012 відповідач подав через канцелярію суду відзив на позов.
26.10.2012 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення по суті спору, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
Представник відповідача проти позову частково заперечив, з підстав викладених у відзиві.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
04.09.2010р. між ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», в подальшому змінено назву на як страховиком, та Шелест С.О. як страхувальником, було укладено договір страхування № АМ.003785, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Хонда Аккорд», державний номерний знак ВН 2949 СА.
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/12187006, страховиком ВАТ «НАСК «Оранта», було забезпечено транспортний засіб -автомобіль марки «Деу Матіз», державний номерний знак ВН 3935 АТ.
11.08.2011 в м.Одесі на просп. Миру сталася ДТП за участю транспортного засобу «Хонда Аккорд», державний номерний знак ВН 2949 СА, під керуванням Шелест С.О. та транспортного засобу «Деу Матіз», державний номерний знак ВН 3935 АТ, під керуванням Рибак О.В.
Відповідно до постанови № 3-4730 2011 рік Київського районного суду м. Одеси від 16.09.2011р., гр. Рибак О.В. визнано винною у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Відповідно до звіту № 08-054 про визначення матеріального збитку від 25.08.2011р. та страхового акту № UA2011081200002/L01/03 від 17.10.2011р., пошкодження транспортного засобу марки «Хонда Аккорд», державний номерний знак ВН 2949 СА, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 12 310,39 грн., яке були виплачені згідно платіжного доручення № 10862 від 19.10.2011 року.
Ліміт відповідальності згідно полісу цивільно-правової відповідальності № АА/12187006 встановлено у розмірі 50 000,00 грн., франшиза у розмірі 0 грн.
Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 12 310,39 грн. боргу та судовий збір.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".
Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог частково та стягнення з відповідача 12 310,39 грн., з урахуванням франшизи.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(код ЄДРПОУ 00034186, адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська 75) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(код ЄДРПОУ 20782312, адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема 40) суму заборгованості в розмірі 12 310 (дванадцять тисяч триста десять) грн. 39 коп. -основного боргу, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.
3. Повернути з державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(код ЄДРПОУ 20782312, адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема 40) надлишкового сплаченого судового збору у розмірі 43 (сорок три) грн. 50 коп.
4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
(Дата складання повного тексту рішення: 01.11.2012)
Суддя Мельник В.І.