ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-36/11677-2012 31.10.12
За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
ДоДитячої клінічної лікарні №5 Святошинського району міста Києва
Простягнення 354 886,49 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники
позивача:Півень Д.О. -по дов. №Д93/2012/02/13-20 від 13.02.2012р.
відповідача:не з»явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»про стягнення з Дитячої клінічної лікарні №5 Святошинського району міста Києва 354 886, 49 грн., із яких: 318 399,82 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 26 828, 44 грн. пені за прострочку платежу 2 342,26 грн. -3% річних, 7 315, 9 грн. -інфляційні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2012р. порушено провадження у справі №5011-36/11677-2012, розгляд справи призначено на 26.09.2012р.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 28.08.2012 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін.
Оскільки нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання ним вимог суду перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, суд визнав за необхідне розгляд даної справи відкласти на 31.10.2012р.
Представник позивача в судовому засіданні 31.10.2012р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Від відповідача 26.10.2012р. до суду надійшов письмовий відзив на позов в якому проти задоволення позову заперечує виходячи з наступного:
13.08.2012р. відповідачем в рахунок погашення заборгованості було перераховано позивачу суму в розмірі 248 061, 60 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1120 від 13.08.2012р. В частині стягнення штрафних санкцій відповідач просить зменшити, відповідно до ч. 3 ст. 83 ГПК України. Крім того, відповідач просить слухати справу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва, -
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
01.03.2002р. між ПАТ "Київенерго" (позивач) та Дитячою клінічною лікарнею №5 Святошинського району міста Києва (відповідач) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №3010029.
Згідно п. 1.1 предметом договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді.
Згідно п. 2.2.1, 2.3.1 договору позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності відповідача для потреб опалення -в період опалювального сезону, гарячого водопостачання -протягом року, в кількості та обсягах згідно додатку №1 до договору а відповідач зобов'язаний оплачувати щомісячно своєчасно та в повному обсязі.
Згідно п. 2 Додатку 4 до договору передбачено, що відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 числа по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграми фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду.
Згідно п. 3 Додатку 4 до договору відповідач оплачує вартість використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.
Позивачем надано суду копії звітів про використану теплову енергію за період з 01.09.2011р. по 01.08.2012р.
Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно п. 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Позивач взяті на себе зобов'язання виконав, однак відповідачем систематично порушуються договірні зобов'язання, внаслідок чого за період з 01.09.2012р. по 01.08.2012р. виникла заборгованість за використану теплову енергію в сумі 318 399,82 грн.
При розгляді справи судом встановлено, що відповідач платіжним дорученням №2110 від 13.08.2012р. перерахував позивачу грошові кошти в сумі 248 061, 60 грн. Факт отримання грошових коштів в сумі 248 061, 60 грн. підтверджується позивачем, тобто до звернення позивача з позовом до суду.
З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 248 061, 60 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивач безпідставно звернувся до суду з вимогами в цій частині.
В іншій частині (стягнення основного боргу в сумі 70 338, 22 грн.) позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 26 828, 44 коп. за прострочку платежу, 2 342, 26 грн. інфляційні та 7 315, 97 грн. -3% річних.
У відповідності до ст. 193 ГК України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Підпунктом 3.5 додатку №4 до договору передбачено, що за внесення платежів з порушенням термінів відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частина третя статті 551 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач є бюджетною неприбутковою організацією, яка фінансується виключно з бюджету.
Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку зменшити розмір стягнення пені до 10 000 грн.
Крім цього, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку, наданого позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано 2 342, 26 грн. інфляційні та 7 315, 97 грн. -3% річних.
Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних, суд приходить до висновку про їх обґрунтованість та задоволенню.
Витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України., пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Дитячої клінічної лікарні №5 Святошинського району м. Києва (03142, м. Київ, вул. бульвар Вернадського, 53, код ЄДРПОУ 00185011) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305 на розрахунковий рахунок №26000306201 у Головному управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», , МФО 322669, код ЄДРПОУ 0013105) 70338 грн. 22 коп. основного боргу, 2 342 грн. 26 коп. -інфляційні, 7 315 грн. 97 коп. -3% річних, 10 000 грн. 00 коп. пені, 1 799 грн. 98 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 01.11.2012р.
Суддя Т.Ю. Трофименко