номер провадження справи 33/86/12
Запорізької області
30.10.12 Справа № 5009/3575/12
за позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2
про стягнення суми
Суддя Мірошниченко М.В.
Секретар судового засідання Хилько Ю.І.
За участю представників сторін:
від позивача: Ковальська Я.М. -довіреність № 27/27 від 03.01.2012 р.
від відповідача : не з'явився;
Концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя звернувся в господарський суд Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202991 від 01.08.2007 р. в розмірі 10571,23 грн., з яких : 10278,39 грн. сума основного боргу та 292,84 грн. сума 3 % річних.
Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що згідно договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202991 від 01.08.2007 р., Концерн «МТМ»постачає теплову енергію відповідачу на приміщення за адресою: АДРЕСА_3, площею 53,61 м2, з тепловим навантаженням на опалення 0,003217 Гкал/год. За період з травня 2010 р. по квітень 2012р. (включно), нарахування за Договором складають 10278,39грн., з яких 759,37 грн. плата за приєднане теплове навантаження за період травень 2010 р. -вересень 2011 р. та 9519,02 грн. плата за опалення за період жовтень 2010 р. -квітень 2011 р., жовтень 2011 р. -квітень 2012 р. В порушення договірних зобов'язань, відповідач за отриману теплову енергію не розрахувався. Станом на дату подання позову, борг відповідача за спірний період становить 10278,39 грн. Посилаючись на приписи статей 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України, умови договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202991 від 01.08.2007р., Закон України «Про теплопостачання»та Правила користування тепловою енергією, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.09.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/3575/12, розгляд якої призначено на 09.10.2012 р.
Ухвалою суду від 09.10.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено до 30.10.2012 р.
За клопотанням присутнього у судовому засіданні представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені у позовній заяві, а також відповів на питання суду.
Відповідач -ФОП ОСОБА_1, вимоги суду, щодо надання письмового відзиву та витребуваних документів, не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
В даному випадку, ухвалу господарського суду від 20.09.2012 р. про порушення провадження у справі № 5009/3575/12 і призначення її до розгляду та ухвалу від 09.10.2012р. про відкладення розгляду справи було направлено судом на адресу відповідача: АДРЕСА_1, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (Витяг з ЄДР станом на 13.09.2012 р.). Крім того, ухвали суду направлялись і за адресами, які були вказані особисто відповідачем при укладенні договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202991 від 01.08.2007 р. для листування та за місцем знаходження об'єкту, на який, згідно Договору здійснюється теплопостачання (АДРЕСА_2. Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.
Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.
В судовому засіданні 30.10.2012 р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Матеріали справи свідчать, що 01.08.2007 р. між Концерном «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (Теплопостачальною організацією, позивачем у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1 - 12.09.2012 р. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу-підприємця) (Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір № 202991 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі -Договір) на об'єкт, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.
Відповідно до розділу 1 Договору Теплопостачальна організація зобов'язалась відпустити Споживачу теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є невід'ємними частинами.
Згідно Додатку № 1 до Договору теплове навантаження на потреби опалення складає 0,003217 Гкал/годину.
Відповідно до п. 3.2.6 Договору Споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.
За умовами п. 3.2.26 Споживач зобов'язався щомісячно, у строки, визначені даним Договором, повертати Теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.
Облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом (п. 5.1 Договору).
Пунктом 5.5 Договору передбачено, що при відсутності приладів комерційного обліку обсяг теплової енергії визначається Теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання Споживача у розрахунковому періоді.
Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3 Договору).
Згідно із п. 6.4 Договору Споживач зобов'язаний до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.
Відповідно до п. 6.7 Договору Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримувати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну.
Пунктом 6.7.1 Договору передбачено, що отриманий акт приймання -передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, належним чином оформити і повернути акт прийому-передачі позивачу на протязі п'яти днів з дати отримання.
Згідно із п. 6.7.2 Договору у разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, термін встановлений п. 6.7.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, Споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити із Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений п. 6.7.1 Договором строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем у господарському суді (п. 6.7.2 Договору).
Тарифи на теплову енергію узгоджені сторонами в Додатку № 5 до Договору.
Відповідно до Акту від 22.03.2010 р. система гарячого водопостачання відповідача була відключена.
Актами обстеження системи теплопостачання будинку АДРЕСА_3 та приміщення, яке займає відповідач встановлено, що система опалення не відокремлена від системи опалення житлового будинку (Акти від 12.05.2010 р., від 29.04.2011 р., від 30.03.2012р.)
Як встановлено судом, на підставі Договору, позивачем з травня 2010 р. по вересень 2011 р. нараховано відповідачу плату за приєднане теплове навантаження на загальну суму 759,37 грн., а саме: за травень 2010 р. в сумі 41,72 грн., за червень 2010 р. в сумі 41,72 грн., за липень 2010 р. в сумі 41,72 грн., за серпень 2010 р. в сумі 41,72 грн., за вересень 2010 р. в сумі 41,72 грн., за жовтень 2010 р. в сумі 41,72 грн., за листопад 2010 р. в сумі 41,72 грн., за грудень 2010 р. в сумі 41,72 грн., за січень 2011 р. в сумі 47,29 грн., за лютий 2011 р. в сумі 47,29 грн., за березень 2011 р. в сумі 47,29 грн., за квітень 2011 р. в сумі 47,29 грн., за травень 2011 р. в сумі 47,29 грн., за червень 2011 р. в сумі 47,29 грн., за липень 2011 р. в сумі 47,29 грн., за серпень 2011 р. в сумі 47,29 грн. та за вересень 2011 р. в сумі 47,29 грн. Також, за період з жовтня 2010 р. по квітень 2011 р. та з жовтня 2011 р. по квітень 2012 р. відповідачу нараховано плату за фактично отриману теплову енергію (опалення) в загальній сумі 9519,02 грн., а саме за жовтень 2010 р. в сумі 357,95 грн., за листопад 2010 р. в сумі 466,98 грн., за грудень 2010 р. в сумі 549,02 грн., за січень 2011 р. в сумі 666,69 грн., за лютий 2011 р. в сумі 653,02 грн., за березень 2011 р. в сумі 545,20 грн., за квітень 2011 р. в сумі 313,26 грн., за жовтень 2011 р. в сумі 415,56 грн., за листопад 2011 р. в сумі 921,60 грн., за грудень 2012 р. в сумі 941,24 грн., за січень 2012 р. в сумі 1173,79 грн., за лютий 2012 р. в сумі 1346,69 грн., за березень 2012 р. в сумі 1013,23 грн. та за квітень 2012 р. в сумі 154,79 грн.
Факт подачі теплової енергії підтверджуються актами приймання - передачі теплової енергії, які відповідач, позивачу зворотно не направив, зауважень, у встановлений Договором строк, на акти не надав.
На оплату теплової енергії відповідачу були направлені позивачем, в період з травня 2010 р. по квітень 2012 р., акти приймання-передачі теплової енергії № 202991 від 31.05.2010 р. на суму 41,72 грн., від 30.06.2010 р. на суму 41,72 грн., від 31.07.2010 р. на суму 41,72 грн., від 31.08.2010 р. на суму 41,72 грн., від 30.09.2010 р. на суму 41,72 грн., від 31.10.2010 р. на суму 399,67 грн., від 30.11.2010 р. на суму 508,70 грн., від 31.12.2010 р. на суму 590,74 грн., від 31.01.2011 р. на суму 713,98 грн., від 28.02.2011 р. на суму 700,31 грн., від 30.04.2011 р. на суму 360,55 грн., від 31.10.2011 р. на суму 415,56 грн., від 30.11.2011 р. на суму 921,60 грн., від 31.12.2011 р. на суму 941,24 грн., від 31.01.2012 р. на суму 1173,79 грн., від 29.02.2012 р. на суму 1346,69 грн., від 31.03.2012 р. на суму 1013,23 грн. та від 30.04.2012 р. на суму 154,79 грн. Всього на суму 10278,39 грн. На оплату поставленої теплової енергії відповідачу були також направлені відповідні рахунки.
Надсилання актів та рахунків підтверджується реєстрами відправлення рахунків, актів приймання-передачі теплової енергії за відповідний період.
Проте, в строки, передбачені Договором, відповідач оплату теплової енергії не здійснив.
Неодноразово на адресу відповідача позивач надсилав листи (вих. № 05/1110-юр від 16.11.2010 р., № 05/281-юр від 15.03.2011 р., № 05/983-юр від 22.08.2011 р., №05/1557-юр від 15.12.2011 р.) з вимогою терміново погасити дебіторську заборгованість.
12.03.2012 р. на адресу відповідачу була направлена Вимога про сплату у семиденний строк з дня її пред'явлення наявної заборгованості.
Вимога позивача була залишена відповідачем без задоволення.
Позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202991 від 01.08.2007 р. в розмірі 10571,23 грн., з яких 10278,39 грн. сума основного боргу та 292,84 грн. сума 3 % річних стали предметом судового розгляду у даній справі.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як підтверджено матеріалами справи між позивачем та відповідачем укладено договір № 202991 від 01.08.2007 р., за умовами якого позивач відпускає теплову енергію в гарячій воді, а відповідач приймає та сплачує її вартість. Відповідно до п. 10.4. вказаного Договору, Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного Договору не заявила про його розірвання.
Розрахунки за Договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (п. 6.1 Договору).
Згідно долучених до матеріалів справи копій актів приймання-передачі теплової енергії за період з травня 2010 р. по квітень 2012 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 10278,39 грн., у зв'язку з чим відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки.
Доказом направлення відповідачу зазначених вище рахунків та актів є наявні в матеріалах справи реєстри відправлення рахунків, актів виконаних робіт та податкових накладних.
Враховуючи, що у встановлений п. 6.7.1 Договору строк відповідач не повернув Теплопостачальній організації належним чином оформлені Акти приймання-передачі теплової енергії, письмових нормативно обґрунтованих заперечень до Актів на адресу позивача не надходило, Акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період, в силу умов п. 6.7.2 Договору, вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за отриману протягом вказаного в них періоду теплову енергію.
Поряд з наведеним, в матеріалах справи містяться копії Актів обстеження системи теплопостачання від 12.05.2010 р., від 29.04.2011 р., від 30.03.2012р., в яких зазначено, що система опалення Споживача є єдиною із системою опалення житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг, всупереч умов Договору та вимог закону, належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за Договором у спірний період в сумі 10278,39 грн.
Відповідно до п. «а»пп. 2 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади.
Статтю 13 Закону України «Про теплопостачання»передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, а у ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначено їх повноваження щодо встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.
Постановою Кабінету Міністрів Україні № 955 від 10.07.2006 р. затверджено «Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води». Пунктом 9 розділу ІІ вказаного Порядку передбачено, що підприємства застосовують двоставкові тарифи на теплову енергію, затверджені в установленому порядку.
На підставі вищезазначених нормативних актів, виконавчим комітетом Запорізької міської ради було прийнято рішення № 327 від 28.07.2008 р. «Про встановлення базових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, на послуги з централізованого опалення і підігріві питної води для населення, затвердження загальних вказівок до базових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, на послуги з централізованого опалення і підігріві питної води для населення», за змістом якого, з 01.08.2008 р. введено двоставковий тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії.
Згідно з умовами договору та прийнятим рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради (№ 327 від 28.07.2008 р.) за період з травня 2010 р. по вересень 2011 р., позивачем нараховано відповідачу 759,37 грн. плати за приєднане теплове навантаження, за період з жовтня 2010 р. по травень 2011 р. та з жовтня 2011 р. по квітень 2012 р. нараховано 9519,02 грн. плати за фактично отриману теплову енергію.
Разом за зазначений період часу сума до сплати послуг, наданих позивачем відповідачу становить 10278,39грн. = ( 759,37грн. + 9519,02грн.).
Направлені на адресу відповідача відповідні акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки відповідачем оплачені не були.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 4 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»визначено структуру двоставкового тарифу. Так, двоставковий тариф -грошовий вираз двох окремих частин тарифу (умовно-змінної та умовно-постійної). При цьому зазначено, що умовно-постійна частина двоставкового тарифу - абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год.) теплового навантаження об'єктів теплоспоживання як грошовий вираз решти планованих економічно обґрунтованих витрат, що включаються до повної собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, є постійними і не змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно зміні обсягу виробництва теплової енергії з урахуванням планованого прибутку.
Теплове навантаження об'єкта теплоспоживання визначається технічними умовами на приєднання споживача та договором між теплопостачальною організацією і споживачем про використання теплової енергії та гарячої води, а кількість теплової енергії, використаної для надання послуги з централізованого опалення, визначається за показниками приладів обліку, а в разі їх відсутності - шляхом проведення розрахунку за договірними технічними показниками системи опалення або для житлових будинків - з урахуванням нормативних питомих витрат теплової енергії для опалення будинків відповідного населеного пункту п. 88 Постанови КМУ № 869 від 01.06.2011 р.).
Оскільки між позивачем та відповідачем було укладено Договір, Теплопостачальною організацією -Концерном «Міські теплові мережі»протягом спірного періоду, нараховувалась плата за приєднане теплове навантаження, відповідно до додатку № 1 рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 327 від 28.07.2008 р., яким передбачено, що плата за одиницю приєднаного теплового навантаження нараховується за кожний місяць протягом року.
За приписами статті 632 ЦК України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
При цьому, слід зазначити, що вказане рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради було оприлюднене в місцевих засобах масової інформації, не визнано незаконним, а тому є обов'язковим для виконання як для Теплопостачальної організації, так і для Споживачів.
Відтак, зміст Рішення № 327 від 28.07.2008 р. доведено до споживачів, в тому числі до відповідача.
При цьому пунктом 4.2.2 Договору було передбачено порядок повідомлення Споживача про зміну тарифів: у письмовій формі або засобами масової інформації.
Отже, відповідача було повідомлено про зміну тарифів в порядку, передбаченому підпунктом 4.2.2 п. 4.2 Договору.
За таких обставин, позовна вимога про стягнення основного боргу за Договором в загальній сумі 10278,39 грн. заявлена обґрунтовано, а тому задовольняється у повному обсязі.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.
Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті грошових коштів в сумі 10278,39 грн. підтверджено матеріалами справи, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 292,84 грн. (нарахованих за період з 21.06.2010 р. по 10.09.2012р.) за неналежне виконання грошового зобов'язання є правомірною і обґрунтованою, а тому задовольняється у повному обсязі. Розрахунок судом перевірено та визнано вірним.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
В даному випадку відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх договірних зобов'язань.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в розмірі 1609,50 грн. відносяться на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_1, р/рахунки не відомі) на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4, ЄДР 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 в Філії Запорізького обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк», МФО 313957) суму 10278 (десять тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 39 коп. основного боргу, суму 292 (двісті дев'яносто дві) грн. 84коп. трьох відсотків річних та суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 01.11.2012 р.
Суддя М.В. Мірошниченко