Справа № 2-4354/11
провадження № 2/1007/583/2012
29.03.2012
Іменем України
29 березня 2012 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1,
при секретарі ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу
за договором позики,
У грудні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом у якому зазначала, що 23 грудня 2008 року вона позичила відповідачу ОСОБА_4 грошову суму в розмірі 265612 грн., що на дату укладення договору позики за курсом Національного банку України еквівалентно 33750 доларам США, які остання зобов'язувалася повернути до 23 липня
2009 року. Одержання ОСОБА_4 грошових коштів у вказаній сумі підтверджується написаною нею розпискою.
Однак у встановлений строк відповідач ОСОБА_4 грошей їй не повернула, під будь-яким приводом від виконання свого зобов'язання ухиляється з 23 липня 2009 року. Намагання зустрітися з нею є безрезультатними.
Крім повернення суми боргу в розмірі 265612 грн., згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України ОСОБА_4 повинна сплатити їй ще три проценти річних за прострочення виконання нею свого грошового зобов'язання, що на день подачі позову становить 18338 грн. 14 коп.
Просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь суму боргу в розмірі 265612 грн.
і три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі
18338 грн. 14 коп.
Позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5 у судовому засіданні
позов підтримали, дали пояснення, аналогічні викладеному вище, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні позов визнала та пояснила, що згідно із укладеним нею з позивачем ОСОБА_3 23 грудня 2008 року договором позики вона одержала від останньої грошові кошти в розмірі 265612 грн. Частину коштів вона повернула позивачеві, письмових документів на підтвердження цього у неї не має.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
23 грудня 2008 року між сторонами укладено договір позики, відповідно до п. 1 якого позивач ОСОБА_3 (далі -Позикодавець) передала відповідачу ОСОБА_4
(далі -Позичальник) грошову суму в розмірі 265612 грн., що за курсом Національного банку України на дату укладення договору еквівалентно 33750 доларам США, які Позичальник зобов'язувалася повертати частково до 23 числа кожного наступного місяця в розмірі
по 9837 грн. щомісячно, що на дату укладання договору еквівалентно 1250 доларам США. Повний розрахунок за договором позики Позичальник має провести до 23 липня 2009 року.
Згідно із п. п. 2, 3 договору позики вказану вище суму грошових коштів Позичальник одержала від Позикодавця під час підписання цього договору. За домовленістю сторін позика
є безпроцентною.
Факт отримання ОСОБА_4 від ОСОБА_3 грошової суми еквівалентної 33750 доларам США підтверджується розпискою від 23 грудня 2008 року, написаною відповідачем.
Суд встановив, що позивач ОСОБА_3 свої зобов'язання за договором позики
від 23 грудня 2008 року виконала у повному обсязі, передала ОСОБА_4 грошову суму в розмірі 265612 грн., що підтверджується розпискою останньої.
Однак, відповідач ОСОБА_4 свої зобов'язання за договором позики не виконала, суму позики у встановлений договором строк не повернула. Будь-яких доказів повернення нею позивачу ОСОБА_3 грошових коштів судом не здобуто та відповідачем суду
не надано.
У ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем), у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу,
у ч. 2 якої встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання,
на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідач ОСОБА_4 повинна сплатити на користь позивача ОСОБА_3 ще три проценти річних від простроченої суми за період з 24 липня 2009 року по 21 листопада 2011 року в розмірі 18338 грн. 14 коп. (265612 х 0,03 : 365 х 840).
Також згідно із вимогами ч. 1 ст. 88 ЦПК України, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2823 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 60, 88, 212 -215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму позики в розмірі 265612 (двісті шістдесят п'ять тисяч шістсот дванадцять) грн., три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 18338 (вісімнадцять тисяч триста тридцять вісім) грн. 14 коп. та судові витрати в розмірі 2823 (дві тисячі вісімсот двадцять три) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів
з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І. М. Дутчак