Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "30" жовтня 2012 р. Справа № 7/5007/1106/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Луценко В.А. - довіреність від 25.05.12р.;
від відповідача: не з'явився.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" (м.Житомир)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир)
про стягнення 6886,00 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 6886,00 грн. заборгованості по договору оренди обладнання №АО/ЦВР-256 від 08.09.10р.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання вдруге не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином. Копія ухвали про порушення провадження у справі від 27.09.12р. повернулася на адресу суду з відміткою працівника пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 18-21). Ухвалу про відкладення розгляду справи від 16.10.12р. відповідачу направлено на адресу реєстрації, що підтверджується реєстром на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 19.10.12р.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку позивач у позовній заяві вказав адресу відповідача: 10007, АДРЕСА_1, на цю адресу господарським судом направлялись поштові відправлення, інші адреси господарському суду не повідомлялися.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, 08.09.10р. між ПАТ "Житомирський меблевий комбінат" (позивач/орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач/орендар) укладено договір оренди обладнання №АО/ЦВР-256, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у тимчасове оплатне володіння та користування торгове обладнання (п.п. 1.1. договору).
Орендодавець передає обладнання орендарю в момент підписання договору. При припиненні договору орендар повертає обладнання в дату припинення Договору (п.п. 3. договору).
Згідно п.п. 4.1.-4.2. договору загальна сума річної орендної плати складає - 1400 доларів США, що сплачується орендарем в національній валюті України - гривні, виходячи з встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долара США на дату укладення цього Договору.
Орендна плата сплачується Орендарем Орендодавцю у формі безготівкового розрахунку одноразово в розмірі загальної річної орендної плати, не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з моменту укладення цього договору.
При цьому сторони домовились, перша частина суми річної орендної плати складає 96,2 доларів США, що сплачується орендарем в національній валюті України - гривні, виходячи з встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долара США на дату укладення цього договору, та сплачується орендарем орендодавцю до 25 вересня 2010 року.
Друга частина суми річної Орендної плати складає 651,9 доларів США, що сплачується орендарем в національній валюті України - гривні, виходячи з встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долара США на дату укладення цього Договору, та сплачується орендарем орендодавцю до 20 жовтня 2010 року.
Третя частина суми річної орендної плати складає 651,9 доларів США, що сплачується орендарем в національній валюті України - гривні, виходячи з встановленого НБУ офіційного курсу гривні до долара США на дату укладення цього договору, та сплачується орендарем орендодавцю до 20 листопада 2010 року.
Відповідно до п.п. 5.1. сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань відповідно положень цього договору та діючого законодавства України.
У разі прострочення будь-яких грошових зобов'язань по цьому договору більше 1 (одного) календарного дня, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від простроченої суми грошового зобов'язання.
Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань за цим Договором (п.п. 5.3 договору).
Договір вступає в силу, а строк оренди починається з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі обладнання і закінчується через 365 календарних днів (п.п. 7.1. договору).
08.09.10р. між ПАТ "Житомирський меблевий комбінат" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено додаткову угоду оренди обладнання №256 від 08.09.10р., відповідно до якої сторони вирішили внести зміни до п.3.1 договору оренди, виклавши його в наступній редакції:
«3.1. орендодавець передає обладнання орендарю в момент підписання сторонами акту приймання-передачі обладнання.»
Також сторони домовилися, що загальна сума річної орендної плати, встановлена в п.4.1 договору оренди включає податок на додану вартість в розмірі 20%.
Відповідно до п.п. 3 додаткової угоди сторони вирішили внести зміни до п. 7.1 договору оренди, виклавши його в наступній редакції:
«7.1. Договір вступає в силу, а строк оренди починається з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі обладнання і закінчується через 365 календарних днів.»
Інші умови договору оренди обладнання, що не зазнали змін за даною додатковою угодою, залишаються незмінними та обов'язковими для виконання їх сторонами (п. 4 додаткової угоди).
Згідно п. 5 додаткової угоди, остання набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими на це представниками сторін, скріплення печатками сторін (якщо такі є) і є невід'ємною частиною договору оренди обладнання.
23.10.10р. позивачем та відповідачем підписано акт прийому-передачі у строкове платне володіння та користування торгового обладнання.
Відповідно до інформації про курси валют, що міститься в базі "Законодавство", станом на 23.10.10р. офіційний курс 1 долара США становив 7,90 грн., що відповідає даним, зазначеним позивачем. Отже, сума річної орендної плати складає 11060,00 грн.
Відповідач сплатив позивачу 800,00 грн. та 4000,00 грн. в рахунок орендної плати, що підтверджується платіжними дорученнями №К9/L/17 від 21.09.12р. та №К11/О/20 від 24.09.12р. (а.с. 31-32) .
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати орендних платежів, яка станом на день розгляду справи становить 6260,00 грн.
Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань та не провів розрахунки з позивачем в установлені договором терміни, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 6260,00 грн. заборгованості по сплаті орендної плати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 626,00 грн. - 10% штрафу.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Також згідно приписів ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 10% штрафу в сумі 626,00 грн. за несвоєчасну оплату орендних платежів підлягають задоволенню.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача .
Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (10007, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1)
- на користь Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" (10001, вул. Київська, 77, м. Житомир, ід. код 32744172) 6886,00 грн. заборгованості, з яких: 6260,00 грн. - орендна плата, 626,00 грн. - 10% штраф, а також 1609,50 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 02.11.12
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу;
2 - відповідачу (рек. з повід.)