Справа № 913/1736/2012
Номер провадження 2/913/633/2012
01 листопада 2012 року смт. Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
у складі : головуючої судді Калиній Г.В
з участю секретаря судового засідання Видойник І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Лісова компанія «Осмолода»про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку, компенсації за затримку розрахунку та моральної шкоди,-
У своїй позовній заяві позивачка просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача грошову компенсацію за невикористані відпустки в розмірі 7824 гривні 38 копійок, моральну шкоду в розмірі 2500 гривень та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 4073 гривні 20 копійок.
Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що з вересня 2002 року року по березень 2012 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем та працювала сортувальницею, а згодом бухгалтером. Наказом № 14-к від 20 березня 2012 року року була звільнена з роботи за згодою сторін. При розрахунку відповідачем їй не проведено виплату компенсації за невикористану відпустку в розмірі 7824 гривні 38 копійок та заборгована заробітна плата в загальній сумі 775 гривень 72 копійки. Згодом заробітна плата була їй виплачена 01 липня 2012 року, а компенсація за невикористану відпустку не виплачена по сьогоднішній день. Діями відповідача їй заподіяно моральну шкоду, оскільки вона терпіла і продовжує терпіти моральні страждання, які викликані тим, що вона неодноразово зверталася до відповідача з проханням виплатити заробіток та компенсацію за невикористані відпустки. ЇЇ прохання залишилися без задоволення, що змушує її звернутися за захистом своїх законних прав та інтересів до суду. Крім того, відповідач ігнорував її законні вимоги про видачу довідки про заборгованість, що завдавало їй додаткових моральних страждань, змушувало звертатися в прокуратуру та інспекцію по праці. Через наведені обставини вона терпіла і продовжує терпіти моральні страждання, втратила нормальні життєві зв"язки і тепер їй необхідно докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Завдану моральну шкоду оцінює в 2 500 гривень і вважає що це буде необхідним еквівалентом для відновлення її попереднього душевного та фізичного стану. Крім того зазначає, що заробітну плату їй виплачено тільки 1 липня 2012 року, а тому за весь час затримки виплати розрахунку по заробітній платі просить стягнути середньомісячний заробіток.
Відповідач направив до суду заперечення з якого вбачається, що він позову не визнає, звертає увагу суду на те, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з позовом, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Крім того вважає, що заборгованість по заробітній платі перед працівниками ТзОВ «Лісова компанія «Осмолода»виникла по вині попереднього директора підприємства ОСОБА_2, який доводиться чоловіком позивачки. Тому вважає, що позивачка не має морального права на звернення до суду з даним позовом. Стягнення слід покласти саме на чоловіка позивачки ОСОБА_2
Також зазначає, що на підприємстві відсутні документи, які б підтверджували наявність заборгованості позивачки по невикористаних відпустках.
З позивачкою підприємство провело повний розрахунок, виплативши 775 гривень 72 копійки 1 липня 2012 року.
Крім цього вважає, що позивачка не надала суду будь-яких доказів того, що діями відповідача їй заподіяно моральну шкоду, а тому і в цій частині позову просить відмовити.
Сторони у судове засідання не з»явилися, направили суду заяви про розгляд справи у їх відсутності. За таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін у порядку, визначеному ст. 197 ч.2 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Копією трудової книжки (а.с.4) підтверджено, що позивачка перебувала з відповідачем у трудових відносинах і 1 березня 2012 року трудовий договір між ними розірваний за згодою сторін.
Листом Територіальної державної інспекції з питань праці в Івано-Франківській області від 30 липня 2012 року № 01-04\1182 (а.с.5-6), копіями акту перевірки № 09-16-024/450 від 26 липня 2012 року (а.с.35-36), протоколу про адміністративне правопорушення № 09-16-024/358 від 26 липня 2012 року (а.с.37) та копією постанови Рожнятівського районного суду про притягнення директора СПТзОВ Лісова компанія «Осмолода» до адміністративної відповідальності, від 23 серпня 2012 року (а.с.38) підтверджено, що відповідач не провів виплату позивачці компенсації за 207 днів невикористаної нею відпустки в розмірі 7824 гривень 38 копійок. Розрахунок по заробітній платі з нею проведений тільки 1 липня 2012 року.
Довідкою № 106, виданою СП ТзОВ Лісова компанія "Осмолода" 23 липня 2012 року (а.с.54), підтверджено, що відповідачем у березні 2012 року нараховано позивачці розрахункові у розмірі 10209 гривень 57 копійок.
Відомостями з інформаційного фонду державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми отриманих податків № 10419 від 30.10.2012 року (а.с.55) підтверджено, що з вищезазначеної нарахованої ОСОБА_1 суми утримано подоходний податок у розмірі 1380 гривень 77 копійок.
Індивідуальними відомостями про застраховану особу № 1622 від 23 жовтня 2012 року (а.с.56) підтверджено, що з нарахованої суми сплачено пенсійних внесків 343 гривні 76 копійок.
Заявою відповідача від 19 жовтня 2012 року (а.с.44) підтверджено, що середньомісячна заробітна плата позивачки складає 1200 гривень, а її середньоденний заробіток становив 58 гривень 02 копійки.
Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності судом встановлено, що позивачка перебувала з відповідачем у трудових відносинах. Трудовий договір розірваний 20 березня 2012 року.
У день звільнення позивачці не виплачені розрахункові. Нарахована заробітна плата виплачена тільки 1 липня 2012 року, тобто по спливу 3 місяців і 10 днів з часу звільнення. Компенсація за невикористані відпустки у розмірі суми позовних вимог не виплачена по сьогоднішній час.
За змістом ст.116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.
Згідно ст.117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строк зазначений у ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до рішення КСУ від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі № 1-5/2012, в аспекті конституційного звернення, положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Оскільки відповідач після звільнення позивачки з роботи фактично з нею розрахувався 1 липня 2012 року, то звернувшись до суду з даним позовом 2 серпня 2012 року позивачка не пропустила встановлений законом строк звернення до суду з позовом, а тому позиція відповідача щодо відмови у позові у зв»язку з пропуском даного строку є безпідставною.
Позивачці не своєчасно виплачена нарахована при звільненні заробітна плата, а тому за весь час затримки розрахунку з 20 березня 2012 року по 1 липня 2012 року з позивача слід стягнути її середньомісячний заробіток, що відповідно до представленого позивачкою розрахунку складає суму позовних вимог.
Крім того позивач безпідставно не виплатив позивачці компенсацію за невикористані нею відпустки, що складає суму позовних вимог та підлягає до стягнення з відповідача за рішенням суду.
Суд приходить до переконання, що невиплата у встановлений законом строк позивачці всіх належних їй розрахункових сум у день звільнення була протиправною. Поведінка відповідача вимагала від позивачки прикладання додаткових зусиль для вирішення питання про їх виплату, для звернення у відповідні правоохоронні і контролюючі органи, та для організації свого життя без грошей, що спричинило відповідні моральні страждання. Ці страждання мають триваючий характер, оскільки відповідач по даний час не провів з нею повного розрахунку. А тому позов у частині відшкодування моральної шкоди, з врахуванням характеру, глибини та терміну моральних страждань позивачки, підлягає до повного задоволення.
Керуючись ст. ст. 197 ч.2, 209, 214, 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України суд, -
Позов задовольнити .
Стягнути з ТзОВ "Лісова компанія "Осмолода", юридична адреса: смт.Брошнів-Осада, вул.22 Січня,83, Рожнятівського району Івано-Франківської області, р/р 26009346098731 в ПАТ "Діамант Банк", МФО 320854, Код ЄДРПОУ 31563007 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний код № НОМЕР_1 - 7824 гривні 38 копійок компенсації за невикористані відпустки, 4073 гривні 20 копійок компенсації за час затримки розрахунку при звільненні та 2500 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ТзОВ "Лісова компанія "Осмолода" в доход держави судовий збір в сумі 429 гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Рожнятівський районний суд протягом десяти днів з часу його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: