"27" червня 2006 р.
Справа № 9/104-1828
15:00 год.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Кропивної Л.В.
при секретарі судового засідання Кулагіній Т. В.
Розглянув справу
за позовом Прокурора Підгаєцького району, смт. Підгайці, в особі Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі, смт. Підгайці, вул. Шевченка, 20 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст", вул. Шевченка, 35, смт. Підгайці Тернопільської області
За участю представників сторін:
позивача: Пельц Н.П.., доручення № 368/04 від 22.06.2006 р.
відповідача: Кіцан А.Л., довір. від 31.01.2006 р.
прокурора: Тиховліс Г.М., посв. № 2
Учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України.
Прокурор Підгаєцького району Тернопільської області в особі Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі звернувся 03.04. 2006 р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача -ВАТ «Підгаєцький завод «Металіст», с. Підгайці , Підгаєцького району, про стягнення 11046,96 грн. недоїмки із сплати страхових внесків до пенсійного фонду.
На підтвердження своїх доводів, прокурор, якого підтримує позивач, посилається на ч. 6 п.2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у відповідності до якого передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці зобов'язані сплачувати до пенсійного фонду України у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески, що покриває витрати на виплату призначених пенсій.
У попередньому судовому засіданні з'ясувалося, що прокурором пред'явлено позов до неналежного відповідача -ВАТ «Підгаєцький завод «Металіст», поза як особа, що має відповідати за зобов'язаннями щодо оплати страхових внесків, є Товариство з обмеженою відповідальністю В судовому засіданні прокурор подав клопотання про залучення до участі у справі в якості належного відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Металіст», оскільки ВАТ «Металіст» у позові зазначено помилково. У зв'язку з наведеним, суд залучив в порядку ч. 1 ст. 52 КАС України, належного відповідача -ТзОВ «Підгаєцький завод «Металіст».
Суд розглядає спір відповідно до п. 5,6 Розділу УІІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України за правилами вказаного Кодексу, враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 N 121/2001 (з наступними змінами та доповненнями), Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах.
Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 N 8-2 (далі - Положення про управління Пенсійного фонду), управління у районах, містах і районах у містах (далі - Управління) є органами Пенсійного фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення Управління відповідно до покладених на нього завдань контролює надходження страхових внесків, сум на відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах та інших платежів до Пенсійного фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Пенсійного фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.
З наведеного випливає, що Управління у прийнятті рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків діють як органи державної влади у здійсненні ними владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкти владних повноважень.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2.3 Положення про управління Пенсійного фонду ( v0696359-02 ) Управління має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.
За змістом статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( v0207569-03 ) саме територіальним органам Пенсійного фонду надано право приймати рішення про сплату простроченої заборгованості із сплати страхових внесків.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд встановив, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників (ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 11.09.1997р. за № 527/97-ВР, з послідуючими змінами та доповненнями).
Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. (із послідуючими змінами та доповненнями) передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, які використовують працю найманих працівників, зобов'язані сплачувати збір (страхові внески) на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі визначеному Законом.
Порядок обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України визначається Інструкцією Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління пенсійного фонду України 19.12.2003р. №21-1
Згідно даного Закону та Інструкції до страхових внесків належать - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Страхувальниками є - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: підприємства установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування -фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб або на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ним органи незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізичні особи, які використовують працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, які використовують працю найманих працівників.
У відповідності до вимог Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач є платником збору на державне пенсійне страхування, і зобов'язаний сплачувати цей збір на рахунок Пенсійного Фонду у строки та розмірах встановлених чинним законодавством.
Згідно частини 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків - недоїмка і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Як вбачається з Акту № 5 від 05.03.2005 р. перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування недоїмка ВАТ «Підгаєцький завод «Металіст» до Пенсійного фонду за період з 01.11.2002 року по 01.03.2005 року становить 114188,99 грн.
Згідно п.п. 1,2,3 ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату; вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом; протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Як стверджує прокурор і позивач, та не заперечує відповідач, станом на 01.01.2006 року загальний розмір заборгованості відповідача перед пенсійним фондом становить 11046,93 грн.
Заборгованість ТОВ «Металіст» в сумі 11046,93 грн. підтверджена матеріалами справи, а саме Актом № 5 перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, карткою особового рахунку платника збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, іншими документами.
Відповідач суму заборгованості не заперечив, однак подав клопотання, узгоджене з позивачем, про розстрочення виконання рішення рівними частками до 01 січня 2007 року.
Отже, суд визнає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 11046,93 грн. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Водночас, враховуючи, що сторони узгодили питання про розстрочку виконання рішення, суд задовольняє його та розстрочує виконання рішення до 01.01.2007 р.
В силу положень ч 4 ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Разом з тим, прокурор при зверненні до суду від сплати судових витрат звільнений.
За згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 167 КАС України у судовому засіданні 23.06.2006 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 17, 69, 76, 77,79,86, 94, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України , господарський суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Металіст», (смт. Підгайці, вул. Шевченка, 35, р/р 2600611549 в ТОД АППБ «Аваль», МФО 338501, р/р 260011549,МФО 338057 в Бережанському відділенні ощадбанку смт. Підгайці, ід код 14030447) в користь Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі, вул.. Шевченка,20, (МФО 398057, р/р 256063002184, ідентифікаційний код № 21156387) - 11046,93 грн. заборгованості з розстрочкою сплати боргу до 01 січня 2007 року рівними частками по 2209,39 грн. щомісячно починаючи з серпня 2006 р.
3. Виконання рішення розстрочити з 01.08.2006 р. по 01.01.2007 р. з щомісячним погашенням зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду:
- серпень: 2209,39 грн.;
- вересень: 2209,39 грн.;
- жовтень: 2209,39 грн.;
- листопад: 2209,39 грн.;
- грудень: 2209,39 грн.
На постанову суду сторони мають право подати через місцевий суд заяву про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви - апеляційну скаргу.
Суддя Л.В. Кропивна