13:01год. 28 вересня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/342/12
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді -Маренича І.В.
суддів : Скакун О.П., Левицького В.К.
секретаря судового засідання -Столяра О.О.
за участю:
позивача -ОСОБА_1;
представника позивача -ОСОБА_2;
представника відповідачів - Остафійчук Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Чернівецької обласної митниці про скасування наказу №78-К від 18.01.2012 року Державної митної служби України, в частині припинення перебування на державній службі в митних органах та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної митної служби України (далі-відповідач №1), Чернівецької обласної митниці (далі-відповідач №2), в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ Держаної митної служби України №78-к від 18.01.2012 року про припинення перебування на державній службі на посаді начальника сектору митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці; поновити ОСОБА_1 на державній службі на посаді начальника сектору митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці; стягнути з Чернівецької обласної митниці на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 19.01.2012 року по день поновлення на посаді.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Наказом № 462 -к від 13.07.2010 року ОСОБА_1 призначений на посаду начальника сектору митного оформлення № 5 відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці.
В наказі "Про припинення перебування на державній службі" від 18 січня 2012 року №78-к вказано, що перебування позивача на державній службі припинено за порушення Присяги державних службовців відповідно до п.6 ст. 30 Закону України "Про державну службу".
Зазначений наказ №78-к позивач вважає протиправним, таким, що винесений з порушенням підстав та порядку накладення дисциплінарного стягнення.
При виданні Державною митною службою України наказу від 18 січня 2012 року №78-к допущено ряд істотних порушень діючого законодавства, внаслідок чого вказаний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
Позивач в позовній заяві зазначив, що начальник сектору митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці призначається на посаду та звільняється з посади наказом Чернівецької обласної митниці, що підтверджується діючими нормами законодавства та посадовими інструкціями.
За таких обставин наказ Державної митної служби України від 18.01.2012 року №78-к "Про припинення перебування на державній службі" за підписом т.в.о. голови Державної митної служби України Дороховського О.М. суперечить нормам Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" та Положення про Державну митну службу України, оскільки керівник Державної митної служби України не вправі видавати такі накази.
Також позивач зазначив, що наказ №78-к виданий Державною митною службою України на підставі неоформленого у встановленому порядку службового документа та без проведення службового розслідування.
В разі наявності підстав вважати, що в діях позивача мало місце неналежне виконання його посадових обов'язків чи порушення присяги державного службовця повинно бути призначено службове розслідування, яке б дало можливість перевірити наявність чи відсутність в його діях будь-яких порушень.
Зі змісту наказу №78-к вбачається, що службового розслідування не було проведено. Таким чином відповідачі не надали будь-яких доказів про забезпечення прав позивача при його звільнені, що свідчить про порушення Чернівецькою обласною митницею та Державною митною службою України Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої наказом ДМСУ від 13.08.2010 року №918.
Відповідно до наказу Чернівецької обласної митниці України від 13.01.2012 року №17 відповідачем №2 проведено службову перевірку з метою з'ясування обставин неналежного виконання службових обов'язків працівниками сектора митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул-Сірет", щодо здійснення митного контролю транспортного засобу марки "ДАФ" НОМЕР_1, який 13.01.2012 року переміщувався через міжнародний автомобільний пункт пропуску "Порубне-Сірет".
Позивач зазначив, що 13 січня 2012 року згідно наряду і напрямками розподілу несення служби та виконання посадових обов'язків в Чернівецькій обласній митниці, позивач працював начальником підрозділу митного оформлення ПМО СМО № 5 пропуску і вантажів на експорт, імпорт та транзит. Виконуючи посадові обов'язки цього дня, даний вантажний автомобіль марки «ДАФ»він бачив, оскільки він знаходився не в зоні митного контролю. Після чого він дав вказівку підлеглому старшому інспектору Ауріте Івану, про те, якщо даний автомобіль прибуде в зону митного контролю та подасть документи для митного оформлення, прийняти їх до митного оформлення, проставити штамп ПМК із занесенням в електронну базу даних митниці та після чого данні документи передати йому, для доведення до відома начальника митного поста «Вадул-Сірет»Пересоляку В.І., але цього не було зроблено, оскільки митного оформлення відносно даного водія не відбулося. Вказівок працівникам прикордонної служби щодо повернення даного транспортного засобу назад до Румунії не давав.
Крім цього, безпідставним є твердження в наказі №78-к про те, що ОСОБА_1 не вжив заходів щодо припинення порушень митних правил, передбачених ст. 329, 333, 334 Митного кодексу України.
Із урахуванням викладеного позивач вважає, що відповідачі при припиненні його перебування на державній службі на посаді начальника сектору митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці діяли необґрунтовано, їх рішення є непропорційними, нерозсудливими, не враховано зазначені вище обставини, а припинення перебування на державній службі та звільнення зі служби в митних органах є незаконним.
Представник відповідачів позову не визнав, подав заперечення, яке обґрунтував наступним.
Державна митна служба України за порушення присяги державного службовця, що виявилось у несумісному виконанні службових обов'язків правомірно припинила перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, звільнивши із займаної посади відповідно до пункту 6 статті 30 Закону України "Про державну службу".
Наказ Державної митної служби України від 18.01.2012 року №78-к про припинення позивача на державній службі у митних органах прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а
тому підстави для задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу Державної митної служби України №78-к від 18.01.2012 року про припинення перебування на посаді начальника сектору митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці відсутні.
Внаслідок невиконання та неналежного виконання своїх службових обов'язків, начальником сектору митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці ОСОБА_1 порушено вимоги ст.ст. 40, 41, 51, 359, 364 Митного кодексу України та законодавства, яке регламентує здійснення митної справи, не було виявлено та припинено порушення митних правил, передбачених ст.ст. 329, 333, 334 Митного кодексу України.
Зазначеними діями ОСОБА_1 порушено присягу державного службовця і відповідно до вимог пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" припинено перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1 з 19.01.2012 року.
З метою забезпечення належного рівня кадрового потенціалу митної служби України 23.01.2008р. видано наказ Державної митної служби України №35 "Про призначення на посади та звільнення з посад". Пунктом 1 зазначеного наказу установлено, що згідно з наказами Держмитслужби здійснюється: прийом осіб, у тому числі і повторний, на службу в митниці, регіональні митниці, спеціалізовані митні установи та організації на всі посади, передбачені штатним розписом митного органу, крім посад обслуговуючого персоналу та водіїв, за всіма видами трудових договорів; звільнення зі служби в митних органах із посад, зазначених в абзаці першому п. 1 цього наказу, крім звільнення посадових осіб митних органів, посади яких віднесені до номенклатури посад керівника митного органу, у таких випадках: за власним бажанням, за угодою сторін, у зв'язку із переведенням для подальшої служби до іншого державного органу, у зв'язку з закінченням строку трудового договору, у зв'язку з виходом на пенсію, припинення трудового договору у зв'язку зі смертю.
Відповідно до п.п. 1.1 посадової інструкції начальника СМО №5 ВМО №1 м/п "Вадул-Сірет", начальник сектору митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці призначається на посаду та звільняється з посади наказом Чернівецької обласної митниці, за винятком випадків передбачених наказами Держмитслужби України.
В судовому засіданні позивач та його представник подали уточнення до позовної заяви, в якому просили прийняти заяву про відмову від позовних вимог до юридичної особи Державної казначейської служби України; пункт п'ятий позовних вимог виклали в наступній редакції: "стягнути з Чернівецької обласної митниці на його користь, середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу по день постановлення рішення судом". Крім того, позивач відмовився від другої позовної вимоги, а саме щодо об'єднання в одне провадження його позову з позовами інших колишніх працівників митниці. З врахуванням уточнення до позову позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази надані сторонами, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
08 серпня 1989 року ОСОБА_1 зарахований в штат Вадул-Сіретської митниці на посаду інспектора .
08 липня 1995 року ОСОБА_1 прийняв присягу державного службовця.
В період з 08 серпня 1989 року по 18 січня 2012 року ОСОБА_1 працював в різних підрозділах та посадах митного органу Чернівецької області.
13 січня 2012 року Чернівецька обласна митниця видала наказ, яким призначила службову перевірку з 13.01.2012 року по 16.01.2012 року. На період проведення службової перевірки відсторонено від виконання службових обов'язків за посадою із збереженням
заробітної плати (в тому числі) начальника сектору митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул-Сірет" ОСОБА_1
Відповідно до доповідної записки службовою перевіркою встановлено, що діями ОСОБА_1 порушено Присягу державного службовця та вимоги ст.51 Митного кодексу України. Також, ним не було вжито заходів, передбачених статтями 40, 41 Митного кодексу України, не було виявлено та не припинено порушення митних правил, передбачене ст.ст. 329, 333, 334 Митного кодексу України, чим порушено вимоги ст.ст. 359, 363 Митного кодексу України.
14 січня 2012 року начальником служби з питань протидії корупції, першим заступником начальника Департаменту боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції, головним інспектором відділу організації профілактики проявів корупції служби з питань протидії корупції, заступником начальника Чернівецької обласної митниці складено акт, в якому зазначено, що з метою ідентифікації транспортного засобу, що знаходиться в румунському пункті пропуску "Сірет" було усно опитано представника прикордонної служби Румунії -головного агента прикордонної поліції Румунії Балацкі Васілє Мар'ян, що постійно перебуває в МАПП як контактна особа.
В ході співбесіди останній назвав характерні написи на кабіні вантажного транспортного засобу, що знаходиться в румунському пункті пропуску "Сірет", а також переглянувши відеозапис камер спостереження однозначно підтвердив, що це саме той транспортний засіб.
14 січня 2012 року заступник начальника Чернівецької обласної митниці надіслав на адресу т.в.о. начальника Чернівецького прикордонного загону лист, в якому просив надати терміново інформацію про в'їзд та виїзд транспортних засобів 13.01.2012 року через пункт пропуску "Порубне-Сірет".
15 січня 2012 року начальник митниці звернувся з листом до начальника Чернівецького прикордонного загону в якому просив надати інформацію, що стосується автомобіля "ДАФ".
16 січня 2012 року начальник Чернівецького прикордонного загону надіслав на адресу начальника Чернівецької обласної митниці лист в якому зазначив, що 13 січня 2012 року до прикордонного наряду з перевірки документів лейтенанта Стецюк Т.І. звернувся громадянин ОСОБА_14, який повідомив про те, що у зв'язку з відсутністю попереднього повідомлення він має намір добровільно повернутися на територію Румунії.
Інформація щодо відсутності документів для оформлення даного транспортного засобу була надана прикордонним нарядам з огляду транспортних засобів старшині ОСОБА_15 та сержанту Матіос А.В. старшим зміни підрозділу митного оформлення ОСОБА_1
За результатами аналізу відеоспостереження та в ході опитування складу прикордонних нарядів транспортний засіб марки "ДАФ" прослідував від кабіни паспортного контролю (в'їзд), здійснив маневр розвороту за приміщенням єдиного офісу в зоні митного контролю, таким чином, зайнявши положення в напрямку на виїзд з України та в подальшому прослідував на виїзд з пункту пропуску в сторону Румунії.
16 січня 2012 року голова комісії з проведення службової перевірки, призначеної наказом Чернівецької обласної митниці від 13.01.2012 року надав начальнику Чернівецької обласної митниці доповідну записку в якій зазначив, що за порушення Присяги державного службовця, відповідно до вимог пункту 6 статті 30 Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 заслуговує на припинення перебування на державній службі в митних органах України.
Згідно доповідної записки комісією під час службової перевірки встановлено, що працівниками СМО №5 ВМО№1 м/п "Вадул-Сірет" не була виконана вимога по видачі картки відмови у пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. 13.01.2012 року внаслідок невиконання та неналежного виконання своїх службових обов'язків посадовими особами СМО №5 ВМО№1 м/п "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці вантажний транспортний засіб марки ДАФ д.н. НОМЕР_1, після завершення прикордонного контролю в'їхав у зону митного контролю п/п "Порубне-Сірет" та виїхав з неї без проведення необхідних митних процедур й прослідував назад у Румунію.
18 січня 2012 року Наказом №78-к Державної митної служби України за порушення Присяги державних службовців, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу", припинено з 19.01.2012 року перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1, начальника сектора митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці.
Згідно мотивувальної частини Наказу №78-к (окрім інших) ОСОБА_1 не вжито заходів щодо проведення мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання митного законодавства, чим не дотримано вимог ст. 40,41 МК України; не забезпечено дотримання режиму зони митного контролю, що призвело до порушень вимог ст. 51 МК України; не забезпечено контролю за діями підлеглого особового складу для внесення необхідної інформації до ПІК «Інспектор- 2006»щодо транспортного засобу; не вжито заходів щодо виявлення та припинення порушень митних правил, передбачених статтями 329, 333, 334 МК України; неправомірно надано дозвіл на виїзд транспортного засобу в Румунію без здійснення необхідних митних процедур; не забезпечено виконання розпорядження прямого керівника, чим недотримано вимог ч. 2 ст. 8 Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 06.09.2005 року №2805-ІV.
Крім того, в якості свідка було допитано старшину ОСОБА_15, який 13.01.2012року був в прикордонному наряді з перевірки документів Чернівецького прикордонного загону.
Старшина ОСОБА_15 в своїх показах зазначив, що не бачив як транспортний засіб "ДАФ" р/н НОМЕР_2 13.01.2012року прослідував від кабіни паспортного контролю та здійснив маневр розвороту за приміщенням єдиного офісу в зоні митного контролю, в зв'язку з великою накопиченністю, того дня, транспортних засобів у пункті пропуску та зазначив, що у період близько 17-19 год. здійснював прикордонний огляд трьох транспортних засобів, які перевозили фанеру на територію України.
До вказаних правовідносин слід застосувати такі положення закону.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Щодо обґрунтувань позивача в частині того, що спірний Наказ №78-к винесений не уповноваженою на вчинення таких дій особою, суд зазначає наступне.
Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Згідно ст.13 Митного Кодексу України спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій щодо виконання законодавства України з питань митної справи, в межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання.
Згідно п.п.3 п.5 Положення про Державну митну службу України затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року N 582/2011 (далі Положення ДМС України), Держмитслужба України з метою організації своєї діяльності реалізовує у межах своїх повноважень державну кадрову політику, організовує та забезпечує проведення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників митної служби.
Відповідно до п.п. 20 п.10 Положення ДМС України голова Держмитслужби України приймає рішення про притягнення посадових осіб Держмитслужби України до дисциплінарної відповідальності та звільняє за здійснення правопорушення відповідно до положень Митного кодексу України, Дисциплінарного статуту митної служби України та інших актів законодавства України.
Згідно функціональних повноважень Голови Державної митної служби України та заступників Голови Служби затверджених наказом Державної митної служби України від 8 жовтня 2008 р. N 1118 Голова Державної митної служби України (окрім іншого) забезпечує організацію та контроль діяльності митних органів; реалізовує у межах своєї компетенції державну кадрову політику в установленому правовими актами України порядку. На основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Згідно Наказу №2808-к від 30.12.2011 року Головою служби покладено тимчасово з 2 січня 2012 по 20 січня 2012 року виконання обов'язків Голови Служби на першого заступника Голови Служби Дороховського О.І.
Аналізуючи вказане вище, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача в частині того, що тимчасово виконуючий обов'язки Голови Служби не мав повноважень на винесення спірного наказу, оскільки останній в силу норм законодавства повноважний як Голова Служби на час виконання обов'язків: видавати накази, координувати та контролювати діяльність митних органів, реалізовувати державну кадрову політику, а також звільняти посадових осіб Держмитслужби України за здійснення правопорушення відповідно до положень Митного кодексу України, Дисциплінарного статуту митної служби України та інших актів законодавства України.
Щодо обґрунтувань позивача в частині того, що спірному Наказу №78-к повинно передувати проведення службового розслідування, а не службової перевірки, суд зазначає наступне.
Приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування (службової перевірки) в митній службі України, документування й оформлення його результатів, прийняття за ним рішення, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування (службової перевірки) у справи, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України (далі - посадові особи) під час їх проведення, визначається Інструкцією про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої Наказом Державної митної служби України 13.08.2010 N 918 (далі Інструкція №918).
Згідно пункту 2.4 Інструкції №918 службове розслідування не проводиться, якщо факт правопорушення, причини та умови, що сприяли його вчиненню, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини у повній мірі встановлено під час службової перевірки, ревізії, інвентаризації, а посадова особа, винна у скоєнні правопорушення, не підлягатиме звільненню відповідно до Дисциплінарного статуту.
Згідно спірного Наказу №78-к ОСОБА_1 звільнено з митних органів не на підставі Дисциплінарного статуту, а відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України "Про державну службу", а тому такому звільненню не передує проведення службового розслідування.
Відповідно до вимог ст.17 Закону України "Про державну службу" громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".
Прийняття присяги в митних органах в свою чергу кореспондується ст.413 Митого кодексу України.
Згідно ст.408 Митного Кодексу України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".
Статтею 10 Закону України "Про державну службу" визначено, що основними обов'язками державних службовців (окрім іншого) є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.
Відповідно до п.6 ст.30 Закону України "Про державну службу", крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
Представник відповідачів зазначив, що звільнення позивача за порушення Присяги державного службовця прийнято за результатами службової перевірки, за наслідками якої, встановлено недбале ставлення до виконання своїх службових обов'язків ОСОБА_1, чим порушено ряд підзаконних нормативно-правових актів та ст.ст. 359, 363 Митного кодексу України.
Аналізуючи вказані вище норми законодавства, суд приходить до висновку, що порушення присяги передбаченої ст.17 Закону України "Про державну службу" є самостійною правовою підставою для припинення державної служби посадових осіб митних органів.
Як наполягав в ході судового розгляду відповідач, факт порушення нормативно-правових актів ОСОБА_1 причини та умови, що сприяли його вчиненню, ступінь вини, та інші обставини у повній мірі встановлено під час службової перевірки.
Даючи правову оцінку в спірних правовідносинах суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень виключно суб'єктивно оцінює встановлені під час перевірки факти, причини, вину, та інше посадової особи. Виключно за суб'єктивними переконаннями, які ґрунтуються на матеріалах службової перевірки приймається рішення про міру покарання винної особи. А тому суд погоджується з твердженнями відповідача в тій частині, що останнім може прийматись рішення про припинення перебування на державній службі за результатами матеріалів службової перевірки, а не службового розслідування, оскільки таке право за ним визначене пунктом 2.4 Інструкції №918.
Стосовно доводів позивача та заперечень відповідача в частині повноважень Держмитслужби України на винесення спірного рішення та правомірності дій Чернівецької обласної митниці щодо проведення службової перевірки - суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з інших підстав, а саме відсутності вини (протиправного проступку) в діях позивача та недоведеності порушення норм законодавства зі сторони останнього.
Суд звертає увагу, що відповідач не вказав ні у наказі, ні в доповідній записці, ні в судовому засіданні, який саме підпункт посадової інструкції позивач неналежно виконав, або не виконав взагалі.
Так, в своїх запереченнях на позов відповідачі посилаються на те, що позивач не контролював дії підлеглих, однак не пояснили, яким чином позивач повинен був здійснювати контроль, які конкретно дії та відповідно до якого пункту Інструкції позивач повинен був вчинити, проте, не вчинив.
Також суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом, з тим, суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії (ст. 8 Конституції України).
Згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тобто нести відповідальність за правопорушення може лише особа, яка його вчинила та за наявності її вини.
Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Виходячи з аналізу конституційних норм, суд вважає, що позивач був безпідставно звільнено, оскільки вказані порушення в доповідній записці він не вчиняв, відтак не може нести відповідальність за чиїсь дії.
Таким чином, твердження відповідачів, що позивачем під час виконання службових обов'язків не контролювалися дії підлеглих осіб, чим порушено вимоги Закону України «Про державну службу»та Присягу державного службовця є припущенням, яке спростовується матеріалами справи.
Статтею 54 МК України передбачено перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю. Після чого у відповідності до ст. 72 Цього кодексу митне оформлення розпочинається після подання митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товарно-супровідних документах інспектором митниці. Таких фактів, подання документів інспекторам митниці Відповідачами не було встановлено.
В свою чергу якби водій перебував у зоні митного контролю в розумінні статті 72 МК України то стосовно нього б розпочалося митне оформлення, оскільки як вже зазначалося, митне оформлення розпочинається після подання митному органу необхідних документів, які підлягають митному оформленню. Але митне оформлення не відбулося через не подання документів і небажання цього перевізника в'їжджати в Україну і тому ймовірно водій і повернувся в Румунію звідки і в'їхав. Адже, як слідує із положень Митного Кодексу України до початку митного оформлення особі не заборонено повернутися в свою країну і в тому числі виїхати із зони митного контролю, якщо вважати що водій був у зоні митного контролю.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідачами зроблено безпідставні та необґрунтовані висновки, що не можуть свідчити про порушення позивачем Присяги державного службовця та бути підставою для припинення держаної служби позивача.
Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Публічна служба -це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. 15 ч.1 ст. 3 КАС України).
Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті визначає Закон України «Про державну службу»№ 3723-ХІІ від 16.12.1993 р. (далі - Закон № 3723).
Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки»(ст. 17 Закону № 3723).
Згідно ст. 10 Закону № 3723 основними обов'язками державних службовців, серед інших, є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі. Основні обов'язки державних службовців є спільними для всіх службовців, незалежно від посади, на якій вони перебувають.
Конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції (ст. 11 Закону № 3723).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону № 3723, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
Як зазначено в мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про Вищу раду юстиції»від 11.03.2011р. № 2-рп/2011, присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов'язань державного службовця. Вона є особистою обіцянкою про вірність служби народові України.
З огляду на викладене, порушення Присяги може бути кваліфіковано лише як недотримання Конституції України та законів України і несумлінне виконання своїх обов'язків, а не недотримання будь-яких нормативно-правових актів. У разі порушення підзаконних нормативних актів дії державного службовця можуть бути кваліфіковані, як дисциплінарне правопорушення. Тому невиконання чи неналежне виконання державним службовцем своїх службових обов'язків є дисциплінарним порушенням, а несумлінне їх виконання - порушенням Присяги.
Про несумлінність дій державного службовця свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого, безвідповідального ставлення до них. Невиконання або неналежне виконання обов'язків особою з інших причин (недостатність кваліфікації та досвіду роботи, надмірна завантаженість, ненавмисні технічні помилки) не свідчать про несумлінне ставлення до них і не може вважатись порушенням Присяги.
Відповідно до положень ст. 408 Митного кодексу України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу». Тобто норми Закону України «Про державну службу»можуть застосовуватись щодо посадових осіб митної служби лише у тій частині, що не урегульовано спеціальним митним законодавством, у тому числі і нормами Дисциплінарного статуту митної служби України.
В преамбулі Дисциплінарного статуту митної служби України зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень. Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу».
Отже, з вищевикладеного слідує, що в частині регулювання правового становища державних службовців при застосуванні положень Дисциплінарного статуту митної служби України вимоги Закону України «Про державну службу»враховуються, але здійснюється таке регулювання за нормами спеціальних законів, зокрема, Дисциплінарного статуту митної служби України.
Згідно ст. 21 Дисциплінарного статуту митної служби України порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.
Відповідно до положень п. 1 ст. 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, зокрема, належать порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників.
Припинення державної служби на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу»(порушення присяги) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано.
Обов'язковість такого мотивування обумовлена тим, що застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб митної служби України чітко урегульовано розділом 4 Дисциплінарного статуту митної служби України, який визначає види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, що має наслідком забезпечення належного захисту законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.
Враховуючи викладене, суд вважає, що Закон України «Про Дисциплінарний статут митної служби України»є спеціальним нормативним актом щодо врегулювання правовідносин, пов'язаних із застосування заохочень та дисциплінарних стягнень для посадових осіб митної служби, у тому числі й їх звільнення, а відтак його норми мають пріоритет над іншими правовими нормами загального характеру, зокрема, Законом України «Про державну службу».
Відповідно до п.п. 1 п. 28 Дисциплінарного статуту митної служби України звільнення посадової особи митної служби може мати місце в разі порушення посадовою особою митної служби вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, що призвело до заподіяння матеріальних збитків державі, територіальній громаді, юридичним чи фізичним особам.
З урахуванням принципу верховенства права, суд вважає, що маючи можливість кваліфікувати дії посадової особи митного органу як дисциплінарне правопорушення, керівник митного органу неправомірно кваліфікував їх як порушення Присяги, що призвело до істотного обмеження юридичних гарантій прав особи від незаконного звільнення, яке закріплено ст. 43 Конституції України.
Беручи до уваги принцип співмірності порушення і покарання, якщо діяння може бути кваліфіковане як дисциплінарне правопорушення, до порушника може застосовуватися лише один захід дисциплінарної відповідальності, що відповідає тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При цьому, керівник митного органу не має права замість застосування дисциплінарного стягнення припиняти державну службу за Порушення присяги.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача порушень норм чинного законодавства, що стали підставою для винесення оскаржуваного наказу та про необґрунтованість та безпідставність висновку відповідачів про порушення позивачем Присяги державного службовця.
Зважаючи на наведені вище обставини, суд приходить до висновку, що позивача звільнено незаконно, а оскаржуваний наказ винесено протиправно, без врахування всіх обставин по справі, з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України).
Згідно із п. 2 та 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду
про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби -у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Судом встановлено, що спірним рішенням порушені права та інтереси позивача, тому воно як протиправне підлягає скасуванню, а позивач - поновленню на займаній посаді, що забезпечить належний захист порушеного права та відповідає суті заявлених позовних вимог.
Враховуючи висновок суду про протиправність наказу Державної митної служби України №78-к від 18.01.2012 р. «Про припинення перебування на державній службі», та беручи до уваги вимоги ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України, позивача необхідно поновити на посаді начальника сектору митного оформлення № 5 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Вадул-Сірет»Чернівецької обласної митниці, допустивши рішення в частині поновлення на роботі до негайного виконання.
Таким чином, судом встановлено факт протиправності звільнення позивача із займаної посади, відтак, період часу з 19.01.2012 р. та до моменту поновлення на посаді є періодом вимушеного прогулу позивача, а втрачений за цей час заробіток, відповідно до вимог чинного трудового законодавства України, підлягає відшкодуванню, виходячи з розміру середньоденного заробітку за останні два місяці, що передували звільненню.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про стягнення з Чернівецької обласної митниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за період з 19.01.2012 р.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно абз. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»№ 9 від 06.11.1992 р. при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержання допомоги по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.
Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Судовим розглядом встановлено порушення зазначених критеріїв (вимог) Державною митною службою України під час винесення оскаржуваного наказу. Державною митною службою України не дотримано вимоги щодо обов'язкової обґрунтованості, розсудливості та добросовісності оскаржуваного наказу, тому його не можна визнати таким, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Під час судового розгляду справи відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не довели належними засобами доказування правомірність прийнятого рішення про звільнення позивача, а також ту обставину, що позивач несумлінно виконував свої посадові обов'язки, чим порушив Конституцію України, законами України.
Судом встановлено, що спірним рішенням порушенні права та інтереси позивача, тому воно як протиправне підлягає скасуванню, а позивач поновленню на займаній посаді, що забезпечить належний захист порушеного права та відповідає суті заявлених вимог.
Таким чином суд вважає за доведені ті обставини на які посилається позивач, тому адміністративний позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова службова особа). Оскільки, позивач відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільнений, то такі витрати з Державного бюджету, на користь позивача не присуджуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 8, 11, 71-86, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Скасувати Наказ Державної митної служби України №78-к від 18 січня 2012 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1.
3. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору митного оформлення № 5 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Вадул-Сірет»Чернівецької обласної митниці.
4. Стягнути з Чернівецької обласної митниці заробітну плату за час вимушеного прогулу ОСОБА_1.
5. Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та виплати заробітної плати за один місяць вимушеного прогулу допустити до негайного виконання.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Постанову в повному обсязі виготовлено 02 жовтня 2012 р.
Головуючий суддя Маренич І.В.
Судді О.П.Скакун
В.К.Левицький