Справа № 122/8733/2012
31.10.2012 року м. Сімферополь
Центрального районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Благодатної О.Ю.,
при секретарі - Кривозубової Т.О.,
за участю прокурора - Удуд І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі скаргу ОСОБА_1 на дії прокуратури АР Крим,
ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду м. Сімферополя зі скаргою за фактом систематичного невиконання вимог ст.ст.22,95,97 КПК України, розпоряджень Центрального районного суду м. Сімферополя від 09.08.2012 р., а також п.п.4.4 Наказу Генеральної прокуратури України №9гн від 28.12.2005 р. Заявник скаржиться на те, що з 2009 року він повідомляв у порядку ст.97 КПК України на неправомірні дії робітників міліції, суду, прокуратури, захисників. Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя було встановлено, що прокуратура АР Крим з 2011 року не виконує вимоги ст.97 КПК України. Тому у зв'язку із бездіяльністю Прокуратури АР Крим заявник був вимушений подати заяви про злочин від 10.08.2012 р. №30/3-с-88 та від 28.08.2012 р. №30/3-с-99 через суд до прокуратури АР Крим. Таким чином, постановою Центрального районного суду м. Сімферополя від 09.08.2012 р. дано розпорядження Прокуратурі АР Крим виконати вимоги ст.97 КПК України по заяві відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3; постановою суду від 24.09.2012 р. дано розпорядження прокуратурі АР Крим виконати вимоги ст. 97 КПК України по заяві від 28.11.2011 р.; постановою суду від 10.09.2012 р. було надіслано до Прокуратури АР Крим за належністю заяву від 28.08.2012 р. №30/3-с-99; постановою суду від 25.06.2012 р. дано розпорядження Прокуратурі АР Крим виконати вимоги ст.97 КПК України за заявою відносно ОСОБА_4 Однак, на думку заявника, Прокуратурою АР Крим частково виконані вимоги. Тому він звернувся до суду з вимогою зобов'язати Прокуратуру АР Крим прийняти рішення у порядку ст.97 КПК України по заяві ОСОБА_1 від 28.08.2012 р., яку було надіслано 10.09.2012 р. було надіслано до Прокуратури АР Крим за належністю. А також відреагувати у порядку ст.23-2 КПК України на адресу Прокуратури АР Крим.
У судовому засіданні прокурор просив скаргу залиши без задоволення як необґрунтовану, пояснивши, що ОСОБА_1 було надіслано відповідь від 03.10.2012 р., по його заяві рішення у порядку ст.97 КПК України відносно ОСОБА_5 не приймалося.
Заявник відбуває покарання у Городищенський ВК№96, до судового засідання не доставлявся. Заяв та клопотань не надав, у зв'язку із чим відповідно до ч.2 ст.236-2 КПК України, скаргу розглянуто у відсутність ОСОБА_1
Суд, дослідивши матеріали скарги, матеріали наглядового провадження 04/2-1480/09, вислухавши думку прокурора, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.
Судом встановлено, що постановою від 10.09.2012 року Центральним районним судом м. Сімферополя заяву ОСОБА_1 від 28.08.2012 р. №30/3-с-99 надіслано за належністю до Прокуратури АР Крим.
У скарзі ОСОБА_1 від 28.08.2012 р. ставиться питання про порушення кримінальної справи за ст.ст.396,364,365,366 КК України відносно помічника Прокурора м. Феодосії ОСОБА_5 за фактом укривання злочинів, що скоєно співробітниками Феодосійського МВ ГУ МВС в АР Крим ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, начальником Феодосійського МВ, захисником ОСОБА_10
Згідно відповіді, що була надіслана заявникові ОСОБА_1 за підписом Заступника прокурору АР Крим Лемешевим О.В. №06/1-5935-12/2147 від 03.10.2012 р. підстав для вжиття заходів реагування за наведеними заявником доводами, у тому числі для проведення перевірки у порядку ст.97 КПК України стосовно прокурору Прокуратури м. Феодосія ОСОБА_5 на цей час не вбачається.
Статтею 55 Конституцій України гарантовані кожному право на оскарження в суді рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, посадових або службових осіб. Кожен має право будь-якими, не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно Вирішення Конституційного суду України № 19-рп/2011 від 14.12.11 року, «Правовідносини, які мають місце під час розгляду заяв про злочини, по своїй правовій природі є карно-процесуальними, тому перевірка скарг на рішення, дії або бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень повинна відбуватися в тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який згідно закону покладені повноваження щодо перевірки і оцінки доказів в кримінальній справі, тобто судом по розгляду кримінальних справ. До того ж імперативне розпорядження пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів відносно подів, які підлягають вирішувати в порядку кримінального судочинства».
Відповідно до ст. 97 КПК України, за заявою або повідомленням про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше за триденний термін прийняти одне з таких рішень: 1.порушити кримінальну справу, 2.відмовити у порушенні кримінальної справи, 3. направити заяву або повідомлення за належністю.
Фактично до теперішнього часу по заяві про злочин ОСОБА_11 від 28.08.2012 р. №30/3-с-99 ніякого рішення не прийнято.
Суд вважає, що захист інтересів ОСОБА_1 підлягає шляхом задоволення скарги в частині зобов'язання Прокуратури АР Крим прийняти рішення у порядку ст.97 КПК України.
Водночас, суд не знаходить підстав для реагування у порядку ст.23-2 КПК України, оскільки вважає, що порушенні права заявника підлягають поновленню шляхом задоволення у частині зобов'язання Прокуратури АР Крим належно прийняти рішення за заявою.
На підставі ст. ст.94-97, 236 КПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 на дії прокуратури АР Крим задовольнити частково.
Зобов'язати прокуратуру Автономної Республіки Крим ухвалити рішення по заяві ОСОБА_1 від 28.08.2012 р. №30/3-с-99 в порядку ст.ст. 94-97 КПК України.
У задоволенні скарги в іншій частині - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду АР Крим протягом 7 діб, через Центральний районний суд м. Сімферополя.
Суддя