Справа № 2-а-5945/08/1770
29 жовтня 2012 року м.Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача представник не прибув;
відповідача: представник не прибув;
Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби
Головного управління юстиції у Рівненській області: представник не прибув;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доУправління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації
про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати противними дії Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації та стягнути недоплачену щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 3610,60 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.03.2009 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, зобов'язано стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації недоплачену щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 1362,84 грн. за період з 01.11.2007 року по 31.12.2007 року.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010 року Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації було зобов'язано нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку: ОСОБА_2 за період з 18 листопада 2007 року по 20 грудня 2007 року включно, ОСОБА_3 за період з 18 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, згідно з ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням», в розмірі, що обчислюється відповідно до встановленого ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, з врахуванням виплачених сум.
26 вересня 2012 року до суду надійшла заява Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації про відстрочення виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду у справі №2-а-5945/1770 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій, в якій також просить зупинити виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-а-5945/1770, виданого 28.05.2012 року.
Ухвалою суду від 27.09.2012 року заяву про відстрочення виконання судового рішення було призначено до розгляду.
Відповідно до розпорядження щодо призначення автоматичного розподілу справи від 17.10.2012 року №207 дану справу було передано на розгляд судді Клименко О.М.
Ухвалою суду від 18.10.2012 року заяву про відстрочення виконання судового рішення було повторно призначено до розгляду.
Заявник в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд заяви без участі представника Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації.
Позивач в судове засідання не прибула, на адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання». На підставі ч.11 ст. 35 КАС України вважається, що позивач про дату, час і місце судового розгляду повідомленим належним чином.
Представник Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду заяви повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Причин неявки не повідомив, заперечень чи клопотань процесуального характеру не подав.
Відповідно до ч.2 ст. 263 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
За таких обставин суд на підставі ст.ст. 71, 128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглянути заяву на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.
Дослідивши подану заяву та додані до неї письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити повністю, зважаючи на наступне.
В своїй заяві відповідач зазначає, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2012 року ВП №34268630 передбачено добровільне виконання рішення суду у строк до 20.09.2012 року, проте постанова про відкриття виконавчого провадження отримана 19.09.2012 року.
Зазначає, що постанова в термін, наданий для добровільного виконання, не може бути виконана боржником з незалежних від нього причин, а саме в кошторисних призначеннях на поточний рік відсутні кошти, які за своїм призначенням, передбачають вказані в рішенні виплати; зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів державного бюджету України, формування та використання якого не входить до компетенції управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, а здійснюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
Звертає також увагу на те, що вказані обставини існують на протязі всього бюджетного року, що в свою чергу унеможливлює виконання рішення протягом бюджетного року.
Відповідно до вимог ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 263 КАС України - їх задоволення можливе лише у виняткових обставинах, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).
Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Суд вважає, що підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути виключні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймаються до уваги. Так, у справі «Качко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що заява Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації не підлягає задоволенню, а посилання на відсутність бюджетних коштів не можуть бути прийняті до уваги в якості обставини, що ускладнює виконання судового рішення, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України.
Керуючись ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації про відстрочення виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду у адміністративній справі №2-а-5945/1770 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій - відмовити повністю.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя Клименко О.М.