Справа № 2а/1770/3719/2012
24 вересня 2012 року 17 год. 05хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Марчук Х.М., Бондарчук Н.М.
відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Управління Державної міграційної Служби України в Рівненській області
до Громадянин Російської Федерації ОСОБА_3
про затримання та примусове видворення громадянина, -
24.09.2012 року Управління Державної міграційної Служби України в Рівненській області звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом щодо примусового затримання та видворення за межі України громадянина Російської Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Перед початком розгляду справи по суті представник позивача подав клопотання про зменшення позовних вимог, а саме п. 2 позовних вимог просить зменшити в частині терміну затримання відповідача до семи днів з поміщенням у Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громодянства.
Позовні вимоги в повній мірі підтримані представниками позивача в судовому засіданні, які на їх обґрунтування покликалися на те, що стосовно відповідача 17.02.2012 року було прийнято рішення про примусове повернення громадянина ОСОБА_3 в країну походження з визначеним терміном до 17.03.2012 року, однак, вказаний громадянин у встановлені терміни з держави не виїхав, залишився нелегально проживати на території України. Додатково вказує, що ОСОБА_3 офіційно в Україні не працевлаштований, власного житла не має, коштів на існування також не має. Вважає, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_3 самостійно територію України не покине та навмисно буде ухилятися від виїзду, що є підставою для затримання останнього з метою забезпечення виконання рішення про примусове видворення. На підставі Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" №3929-XII від 04.02.1994 року, просять постановити рішення суду про примусове видворення відповідача з території України та затримати відповідача на строк до семи днів з поміщенням у Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громодянства, в цій частині постанову звернути до негайного виконання.
Відповідач в судовому засіданні вимоги визнав, суду пояснив, що перебуває на території України нелегально, грошові кошти для повернення на батьківщину у нього відсутні, а тому добровільно виконати рішення про примусове повернення за межі України не може.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Судом встановлено, що 07.09.2011 гр. ОСОБА_3 прибув на територію України через КПП «Удрицьк» по паспорту серія НОМЕР_1 виданому 27.11.2003 року Сосновоборським МВ ВС Ленінградської області Росія. Метою прибуття в Україну, як зазначено в іміграційній картці, є приватна поїздка до своєї сестри ОСОБА_6, яка проживає в с. Рачин Дубенського району Рівненської області.
05.12.2011р. термін перебування ОСОБА_3 на території України закінчився, документів на іміграцію останній не подав та територію України не покинув, чим грубо порушив вимоги законодавства України які регламентують порядок в'їзду в Україну та виїзду з України іноземців.
До 17.02.2012р. ОСОБА_3 проживав на території України без реєстрації за що притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.203 КУпАП у вигляді накладення штрафу. В той же день штраф у розмірі 510 гривень ним сплачений.
17.02.2012р. керуючись ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» Управлінням ДМС України в Рівненській області прийнято рішення про примусове повернення ОСОБА_3 за межі України в термін до 17.03.2012р.. Іноземцю роз'яснено, що у разі невиконання рішення про примусове повернення, його буде видворено за межі України у примусовому порядку. ОСОБА_3 був ознайомлений з прийнятим рішенням та наслідками його невиконання під особистий підпис.
10.09.2012р. громадянина Російської Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено по АДРЕСА_1 При перевірці документів встановлено, що територію України він не покинув, перебуває в державі на нелегальному положенні. Невиконання рішення про примусове повернення іноземець мотивує відсутністю коштів. Законні джерела існування в Україні у ОСОБА_3 відсутні, підстав для подальшого перебування даного громадянина на території держави не має.
В ході розгляду справи відповідач вказав, що у нього не існує жодних побоювань стосовно ймовірного переслідування його в країні походження. Також зазначив, що в країні його походження для нього відсутні будь-які небезпеки або погрози його життю або свободі. Смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання йому також не загрожує у країні походження. Загроз видворення або примусове повернення з країни походження до країн, де можуть виникнути зазначені випадки також не вбачає.
В ході розгляду справи судом також не здобуто жодних доказів та не виявлено жодних обставин, які свідчили про наявність заборон, перелічених у статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", щодо примусового повернення чи примусового видворення відповідача з території України в країну його походження.
Відповідно до Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства (затвердженої Наказом Міністерство внутрішніх справ України N 353/271/150 від 23.04.2012 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 21 травня 2012 р. за № 806/21119) контроль за дотриманням іноземцями та особами без громадянства вимог законодавства здійснюють в межах своєї компетенції територіальні підрозділи Державної міграційної служби України до повноважень яких віднесено прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", підставою для примусового видворення з України іноземця є не виконання в установлений строк без поважних причин рішення територіального підрозділу Державної міграційної служби України про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Зважаючи на те, що після прийняття рішення територіальним підрозділом Державної міграційної служби України про примусове повернення гр. ОСОБА_3, останній ухилився від виїзду з України, в добровільному порядку не покинув територію України до встановленого йому терміну, чим порушив законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, притягався до відповідальності за порушення правил перебування в Україні, заборон, перелічених у статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", щодо примусового повернення чи примусового видворення або видачі чи передачі іноземця та особи без громадянства не має, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо його видворення за межі території України в примусовому порядку та затримання до семи днів підлягають до задоволення.
Позовні вимоги стосовно поміщення відповідача до пункту тимчасового перебування іноземців задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до п. п. 5, 6 Постанови Кабінету Міністрів Укарїни від 17 липня 2003 року N1110 "Про затвердження Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні" іноземці та особи без громадянства утримуються у пункті тимчасового перебування протягом строку, необхідного для виконання постанови адміністративного суду про їх примусове видворення за межі України, але не більш як 12 місяців. Розміщення іноземців та осіб без громадянства в пункті тимчасового перебування здійснюється адміністрацією такого пункту на підставі рішення територіального органу ДМС або органу охорони державного кордону згідно з актом, складеним пунктом тимчасового перебування та органом, який доставив іноземців та осіб без громадянства до пункту.
Таким чином, вирішення судом позовної вимоги про поміщення іноземця до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства буде не що іншим, як підміною функцій компетентних не те органів, що є неприпустимим відповідно до вимог чинного законодавства України.
Згідно п.9 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про примусове видворення іноземця чи особи без громодянства в частині затримання. Враховуючи вищевикладене та зважаючи на обставини справи, постанову в частині затримання громадянина Російської Федерації ОСОБА_3 до семи днів, слід звернути до негайного виконання.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163, 183-5, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Затримати у примусовому порядку громадянина Російської Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном до семи днів.
Видворити у примусовому порядку за межі України громадянина Російської Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду в частині затримання громадянина Російської Федерації ОСОБА_3 виконується негайно.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня її проголошення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі її оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя Щербаков В. В.