Справа №0309/8473/2012
Номер провадження 2-а/0309/7820/2012
30.10.2012 року смт. Любешів
Любешівський районний суд Волинської областів складі головуючого судді Хомич В. І., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі про неправомірними дій відповідача у перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-
встановив:
ОСОБА_1 свої вимоги мотивує тим, що з 05 жовтня 1999 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи". В зв'язку з прийняттям Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до поданої позивачем заяви відповідачем було проведено перерахунок пенсії і для обчислення пенсії було визначено середньомісячний фактичний заробіток за 12 місяців підряд (за період з березня 1991 року по лютий 1992 року) та визначено індивідуальний коефіцієнт заробітку для обчислення пенсії 2,38090, що відповідало вимогам статей 27, 40, 43 Закону Україну "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахування положень статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Крім цього позивач зазначає, що після призначення йому пенсії у 1999 році та після проведення перерахунку пенсії у 2004 році, продовжував працювати, а тому у 2006 році набув право на наступний перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу. Вказує, що в 2006-2007 роках відповідачем було проведено перерахунок пенсії, причому працівниками пенсійного фонду було змінено порядок її нарахування - перерахунок пенсії проводився не із заробітної плати, з якої була обчислена пенсія, а з врахуванням заробітку за період роботи з 1980 по 1984 роки та з 2000 по 2006 роки, внаслідок чого було змінено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати з 2,38090 на 1,80057. Вважає, що відповідач при здійсненні вказаного перерахунку порушив вимоги частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким гарантується пенсіонеру врахування його бажання та вибору на визначення періоду заробітної плати для обчислення пенсії.
Крім того, вказує, що в січні 2004 року у зв'язку з прийняттям Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" йому було частково змінено умови нарахування пенсії і зроблено доплату в розмірі 1% мінімального розміру пенсії за кожен рік роботи понад встановлений мінімальний стаж для чоловіків 25 років, що суперечить частині 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Збільшення на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж на підставі вказаного Закону в його випадку дає можливість збільшити щомісячну пенсію.
Оскільки відповідач відмовив в задоволенні його вимог, звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі щодо відмови в перерахунку на збільшення йому пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років та зміні індивідуального коефіцієнта заробітної плати, встановленого при нарахуванні пенсії. Зобов'язати відповідача в межах визначеного строку позовної давності поновити індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, визначений у 2004 році, та здійснити перерахунок пенсії за вказаний період, виходячи з коефіцієнта заробітної плати -2,38090 та провести перерахунок та виплату пенсії з її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років.
Ухвалою від 17 жовтня 2012 року було відкрито скорочене провадження у справі.
Відповідач подав до суду заперечення, в якому позовні вимоги не визнав. Вказав, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та заяви позивача від 30 травня 2006 року позивачу було проведено перерахунок пенсії. Зазначають, що відповідно до ст.42 вказаного Закону у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Проте позивачем до заяви було подано довідку про заробітну плату за період з 1961 по 1964 роки включно, дані СПОВ за період 2000-2006 роки, що свідчило про бажання особи провести перерахунок пенсії із заробітної плати згідно вимог ст.40 Закону.
Крім того, згідно частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше як: чоловіки -- 20 років, жінки -15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку.
Ця стаття Закону визначає розмір пенсії громадянина залежно від наявного в нього стажу, але аж ніяк не розмір доплати до пенсії за понаднормований стаж.
Поняття доплати до пенсії за понаднормований страховий стаж законодавцем визначено в статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка передбачає, що за кожен рік страхового стажу понад 25 років для чоловіків пенсія за віком збільшується на один відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї статті.
Відповідач вважає, що застосування двох законодавчих актів потягне за собою подвійну виплату у вигляді збільшення розміру пенсії та доплату за понаднормований стаж, тобто понаднормований стаж до розрахунку пенсії буде включатися двічі.
З цих підстав просять в позові відмовити повністю.
Дослідивши подані сторонами докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов в частині визнання дій управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі щодо відмови в зміні індивідуального коефіцієнта заробітної плати, встановленого при нарахуванні пенсії неправомірними, та зобов'язання відповідача в межах визначеного строку позовної давності поновити індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, визначений у 2004 році, до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до статті 105 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники мають право на оскарження дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду у судовому порядку.
Судом встановлено, що позивачу призначена пенсія по віку 05 жовтня 1999 року відповідно до статі 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 та посвідченням потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС серії НОМЕР_2.
У зв'язку з набранням чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до вимог статей 27, 40, 43 цього Закону та відповідно до поданої позивачем в 2004 році заяви йому було проведено перерахунок пенсії з урахуванням вимог статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме за його бажанням для обчислення пенсії середньомісячний фактичний заробіток було визначено за час роботи на території радіоактивного забруднення за 12 місяців підряд (в період з березня 1991 року по лютий 1992 року) та визначено індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії 2,38090.
Відповідно до вимог частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 після призначення пенсії у 1999 році та після проведення її перерахунку у 2004 році, продовжував працювати, а тому у 2006 році набув право на наступний перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу.
Як убачається з поданого заперечення та доданих документів, позивач 30 травня 2006 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області і в заяві вказав мету звернення -проведення перерахунку. При цьому подав до органів Пенсійного фонду довідку про заробітну плату за період з 1961 року по 1964 рік, дані СПОВ за період 2000-2006р.р., на підставі чого спеціалісти управління зробили перерахунок пенсії.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що при проведенні перерахунку пенсії позивачу у 2006 року, відповідач не порушив вимоги закону, які передбачають врахування бажання та вибору пенсіонера щодо порядку здійснення перерахунку пенсії. ОСОБА_1 при перерахунку пенсії в 2006 року особисто подав довідку про заробітну плату за період роботи з 1961 року по 1964 рік, та дані СПОВ за період 2000-2006 р.р., що свідчило про його бажання провести перерахунок пенсії із заробітної плати згідно вимог ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", внаслідок чого було змінено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача.
Таким чином, в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі щодо відмови в перерахунку пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено, позивач отримує пенсію за віком відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 05 жовтня 1999 року, станом на день звернення до органів пенсійного забезпечення мав стаж роботи більше 20 років.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Разом з тим, громадянам надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Обставини справи свідчать про те, що позивач обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 56 цього Закону передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію. Зокрема, згідно пункту 2 зазначеної статті право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи, не меншого, ніж 20 років для чоловіків, 15 років для жінок, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище за 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, - чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище за 85 % заробітку.
Згідно абзацу 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно із цим законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини 2 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.
ОСОБА_1 є потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії. Отже, на момент перерахунку йому пенсії відповідачем неправомірно було визначено доплату до пенсії за понаднормований стаж 25 років, оскільки таку доплату слід було встановити за понаднормований стаж 20 років.
Суд розцінює як стилістичну помилку позивача його вимогу про визнання дій відповідача неправомірними. Адже відповідно до положень статті 162 КАС України у разі задоволення позову ухвалюється рішення про визнання дій протиправними. Зазначене, проте не впливає на суть спірних правовідносин
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до адміністративного суду за захистом прав 15 жовтня 2012 року, тому суд задовольняє позовні вимоги позивача з 15 квітня 2012 року.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 256 КАС постанову суду у межах суми стягнення за один місяць слід звернути до негайного виконання.
Керуючись статтями 11, 17, 94, 158, 160, 162, 183-2, 256 КАС України, статтями 40, 42, 102 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції 2003 року), суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області щодо відмови в проведенні розрахунку на збільшення пенсії ОСОБА_1 на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 15 квітня 2012 року відповідно до вимог частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж 20 років.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанову у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Любешівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з подачею копії скарги до апеляційної інстанції.
Суддя: /підпис/ Хомич В. І.
Згідно з оригіналом.
Суддя Любешівського
районного суду Хомич В. І.