Справа № 0308/14927/12
Провадження № 2/0308/5300/12
16 жовтня 2012 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого -судді Грушицького А.І.,
за участю секретаря Лихач О.М.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заробітної плати,
встановив:
Позивач звернувся в суд з позовом до ФОП ОСОБА_3 про стягнення заробітної плати. Заяву мотивує тим, що 1 жовтня 2009 року позивач прийнятий на роботу в Луцьку філію компанії ФОП ОСОБА_3 в м. Луцьку на посаду торгового представника.
На підставі усної домовленості позивача було допущено до виконання обов'язків як працівника із заробітною платою в розмірі 3000 грн., щомісячно, а тому фактично укладено трудовий договір. 6 липня 2010 року роботодавець звільнив позивача із займаної посади, не пояснивши причину звільнення та відмовився виплатити заробітну за період з 1 січня 2010 року по 6 липня 2010 року в розмірі 18000 грн.
Позивач вважає, що відповідачем порушено вимоги трудового законодавства, тому просить суд стягнути заборговану заробітну плату в розмірі 18000 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених в заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. В письмових запереченнях проти позову зазначив, що трудового договору між сторонами не укладалося, будь-які інші документи про прийняття позивача на роботу не оформлялися, а тому позов є безпідставним та такий, що не підлягає до задоволення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно договору про надання послуг № 1346 від 1 жовтня 2009 року замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати послуги з представництва інтересів замовника у торгівельних точках, строком до 31 грудня 2009 року. Від імені замовника ФОП ОСОБА_3 договір підписано ОСОБА_4, від імені виконавця ОСОБА_2 підпис відсутній. (а.с. 3)
Відповідно до ст.ст. 21 ч.1, 24 КЗпП трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.
Доводи позивача про те, що між ним та відповідачем був укладений трудовий договір, із виплатою заробітної плати в розмірі 3000 грн., на підставі чого він має право на стягнення неотриманої заробітної плати є безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивачем не надано жодного належного документа, що засвідчує трудові відносини з відповідачем в період з 1 січня 2010 року по 6 липня 2010 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Таким чином, суд оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, а тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 58, 60, 88, 209, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 21, 24 КЗпП України, суд,
В позові ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заробітної плати відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя