Справа № 2-8016/11
Провадження № 2/0308/1150/2012
22 жовтня 2012 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого -судді Грушицького А.І.,
за участю секретаря Лихач О.М.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3 -ОСОБА_4,
представника відповідача ОСОБА_5 -ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про усунення перешкод у вселенні та вселення в житловий будинок,
22 листопада 2011 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житлом та вселення в житловий будинок. Заяву мотивує тим, що 4 березня 2005 року разом з колишнім чоловіком ОСОБА_3 придбали житловий будинок у АДРЕСА_3. Разом з дітьми проживали в даному житлі практично до кінця 2008 року, поки чоловік не почав виганяти на вулицю, створив неможливі умови для спільного проживання. Позивач з дітьми зареєстровані у спірному будинку, іншого житла, такого як житловий будинок, не мають. Позивач намагалася повернутися до будинку в АДРЕСА_3 однак відповідач чинив перешкоди, не пускаючи до будинку. Розірвання шлюбу з відповідачем не позбавляє позивача права проживати в житловому будинку, як передбачено ст. 156 ЖК України.
З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29 травня 2012 року позивач просить зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 та її дітям ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вселенні в житловий будинок у АДРЕСА_3. Вселити ОСОБА_1 та її дітей ОСОБА_7, ОСОБА_8 в житловий будинок в АДРЕСА_3.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 1 серпня 2012 року за заявою позивача постановлено залучити до участі в даній цивільній справі в якості співвідповідача ОСОБА_5
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовну заяву підтримала. Пояснила суду, що у спірному житловому будинку проживала з жовтня 2007 року до кінця 2008 року. У 2009, 2010 роках робила спроби вселитися в будинок, але відповідач не надавав ключі від будинку. Зареєстрована у спірному житлі з 29 вересня 2009 року. Звернулася в суд в своїх інтересах та інтересах дітей.
Представник позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 позов підтримав з підстав, наведених в заяві.
Представник відповідача ОСОБА_3 -ОСОБА_4 позов не визнав. Пояснив суду, що спірний житловий будинок був придбаний для подальшого продажу, ніколи не використовувався для постійного проживання сім'ї. Згоди на реєстрацію позивача та дітей в будинку відповідач не надавав. Крім того, позивач пропустила строк позовної давності.
Представник відповідача ОСОБА_5 -ОСОБА_6 позов не визнав.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 22 листопада 2003 року уклали шлюб, який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 1748. Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 3 червня 2008 року шлюб розірвано, сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, постановлено залишити проживати з матір'ю.
4 березня 2005 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_3 придбав житловий будинок загальною площею 237,2 кв.м. у АДРЕСА_3. Вищевказаний житловий будинок був придбаний ОСОБА_3 під час дії шлюбного контракту, яким змінено передбачений законом режим спільної сумісної власності, і є його особистою приватною власністю, що встановлено рішенням апеляційного суду Волинської області від 24 вересня 2012 року.
ОСОБА_1 та діти ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 29 вересня 2009 року зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3. ОСОБА_3 з 2 червня 2004 року по 6 серпня 2009 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 З 16 вересня 2010 року зареєстрований у квартирі, що належить йому на праві особистої приватної власності, у АДРЕСА_1.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 9 липня 2010 року визнана мирова угода, за умовами якої ОСОБА_5 набув право власності на житловий будинок у АДРЕСА_3, та земельну ділянку, на якій даний будинок розташований. Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 21 серпня 2012 року ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 9 липня 2010 року скасовано.
Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
За змістом ст. 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як передбачено ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач не довела належними та допустимими доказами факт постійного проживання у спірному житловому будинку в АДРЕСА_3.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 2-4310/08 за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначила адресу місця проживання сторін: АДРЕСА_2. Суд не бере до уваги пояснення позивача в судовому засіданні про те, що у позовній заяві вона зазначила поштову адресу, оскільки згідно п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити саме місце проживання сторони. Таку ж адресу свого місця проживання позивач повідомила суду при встановленні анкетних даних, що відображено у протоколі попереднього судового засідання від 27 травня 2008 року та протоколі судового засідання від 3 червня 2008 року, зауваження на які позивач не подавала.
На момент здійснення реєстрації позивача у спірному житловому будинку, вона у ньому не проживала, що визнається сторонами. Відповідач заперечує факт надання згоди на реєстрацію позивача з дітьми у спірному будинку вже після розірвання шлюбу.
Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що позов є безпідставним та до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 58, 60, 88, 209, 215 ЦПК України, на підставі ст. 47 Конституції України, ст.ст. 3, 11, 16, 29, 383, 405 ЦК України, ст.ст. 64, 156 ЖК України, суд
В позові ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про усунення перешкод у вселенні та вселення в житловий будинок відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя