Справа № 2а/1770/2141/2012
05 жовтня 2012 року 15год. 45хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
представник позивача: Клочек Г.В.,
представник відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М."
до Державної податкової інспекції у Рівненському районі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОР С.І.М" (далі - ТОВ "КОЛОР С.І.М") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі (далі -ДПІ у Рівненському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2012р. №0000073500 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 210338,00грн. (161711,00грн. - за основним платежем, 48627,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)), від 31.01.2012р. №0000063500 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 194261,00грн. (194261,00грн. - за основним платежем) та від 31.01.2012р. №0000052351 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 10818,00грн. (7212,00грн. - за основним платежем, 3606,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, а висновки податкового органу не відповідають дійсності та фактичному характеру правовідносин.
У судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримані представником позивача, яка на їх обґрунтування зазначила, що ТОВ "КОЛОР С.І.М" правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту за червень-липень 2011 року витрати в сумі 844613,00грн. та податок на додану вартість в сумі 161711,00грн. за господарськими операціями з ТОВ "Сталевий дім", ТОВ "Оріал" та ПП "Воллі", оскільки отримані від вказаних контрагентів товари, призначені для використання в межах господарської діяльності позивача. Видаткові та податкові оформлені належним чином та виписані суб'єктами господарювання, які були належним чином зареєстровані платниками податку на додану вартість. Вказала, що висновки податкового органу про безпідставне формування ТОВ "КОЛОР С.І.М" валових витрат та податкового кредиту у вказаних сумах зводяться до встановлення фактів незнаходження за податковими адресами ТОВ "Сталевий дім", ТОВ "Оріал" та ПП "Воллі", а також зроблені на підставі актів перевірок ДПІ у Франківському районі м.Львова та Алчевської ОДПІ, у яких податкові органи стверджують про відсутність у вказаних підприємств виробничих потужностей та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності. Вказала, що ТОВ "КОЛОР С.І.М" не може відповідати за дії своїх контрагентів і такі обставини жодним чином не можуть впливати на право позивача на віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту сплачених коштів та податку на додану вартість в ціні товарів (робіт, послуг). Просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неприбуття суду не повідомлено, жодних клопотань, письмових заперечень на адміністративний позов від податкового органу в адресу суду не надійшло. Про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.128 КАС України, суд розглянув справу за відсутності відповідача, за наявними у справі доказами.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ТОВ "КОЛОР С.І.М" має статус юридичної особи, перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Рівненському районі, зареєстроване як платник податку на додану вартість з 19.03.2003р. - свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 19.03.2003р. №24740718.
Видами діяльності ТОВ "КОЛОР С.І.М" за КВЕД є: 20.30 - виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби, мастик, 20.16 - виробництво пластмас у первинних формах, 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель, 42.11 - будівництво доріг і автострад, 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 46.75 - оптова торгівля хімічними продуктами, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 14.08.2012р. серії АА №670020.
Види діяльності позивача за КВЕД є: 51.90.0 інші види оптової торгівлі; 52.48.9 роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань; 60.24.0 діяльність автомобільного вантажного транспорту; 45.31.0 електромонтажні роботи; 45.21.1 будівництво будівель; 74.20.1 діяльність у сфері інжинірингу.
З 13.01.2012р. по 19.01.2012р. ДПІ у Рівненському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "КОЛОР С.І.М" щодо виявлення фактів, що свідчать про порушення податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "Сталевий дім" (код 37399035), ТОВ "Оріал" (код 36917523) та ПП "Воллі" (код 34029609) за період з 01.06.2011р. по 31.07.2011р., за наслідками якої складено акт від 20.01.2012р. №30/7/23-141/31299514.
У вказаному акті зафіксовано наступні порушення ТОВ "КОЛОР С.І.М" вимог податкового законодавства:
- ст.198 п.198.6, пп.199.1-199.5 ст.199 розділу V, п.200.1, абз.б) 200.4 ст.200, п.«г» ст.201.1 ст.201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із наступними змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 161711,00грн., у тому числі: за червень 2011 року - на суму 64459,00грн., за серпень 2011 року - на суму 97252,00грн.; та завищено бюджетне відшкодування за липень 2011 року на суму 7212,00грн.;
- ст.138 п.138.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із наступними змінами та доповненнями) - завищено витрати на суму 844613,00грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємства в сумі 194261,00грн. за ІІІ квартал 2011 року.
На підставі акта перевірки від 20.01.2012р. №30/7/23-141/31299514 ДПІ у Рівненському районі прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення від 31.01.2012р. №0000073500 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 210338,00грн. (161711,00грн. - за основним платежем, 48627,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)), від 31.01.2012р. №0000063500 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 194261,00грн. (194261,00грн. - за основним платежем) та від 31.01.2012р. №0000052351 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 10818,00грн. (7212,00грн. - за основним платежем, 3606,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).
ТОВ "КОЛОР С.І.М" оскаржило вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте рішенням ДПС України від 14.05.2012р. №8377/6/10-2115 скарга позивача залишена без задоволення, а прийняті ДПІ у Рівненському районі податкові повідомлення-рішення - без змін.
Донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та зменшення суми бюджетного відшкодування здійснено податковим органом у зв'язку з висновками про непідтвердження господарських операцій ТОВ "КОЛОР С.І.М" з ТОВ "Сталевий дім" та ТОВ "Оріал", враховуючи реальний час здійснення операцій, відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, а отже здійснення таких операцій без реального настання їх правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, чим порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочинів, які суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже мають ознаки нікчемності.
Судом встановлено, що 01.06.2011р. між ТОВ "КОЛОР С.І.М" (Покупець) та ТОВ "Сталевий дім" (Постачальник) укладено договір поставки товару №37399053/С, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити сировину для виробництва лакофарбових матеріалів.
На виконання вказаного договору ТОВ "КОЛОР С.І.М" на підставі видаткової накладної від 01.06.2011р. №РН-0000179 було отримано від ТОВ "Сталевий дім" товар (смолу акрилову, двоокис титану, хлорпарафін тощо) на суму 430025,40грн. (у т.ч. ПДВ 71670,90грн.).
За вказаною господарською операцією ТОВ "Сталевий дім" було виписано для позивача податкову накладну від 01.06.2011р. №5 на суму 430025,40грн. (у т.ч. ПДВ 71670,90грн.).
Розрахунки за отриманий товар ТОВ "КОЛОР С.І.М" з ТОВ "Сталевий дім" здійснено в повному обсязі згідно з платіжними дорученнями від 21.07.2011р. №6888 та від 28.07.2011р. №6995 на загальну суму 430025,40грн.
30.06.2011р. між ТОВ "КОЛОР С.І.М" (Замовник) та ТОВ "Оріал" (Постачальник) було укладено договір поставки товару №24/56, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Замовнику товар - сировину для виробництва лакофарбових матеріалів та тари.
На виконання вказаного договору ТОВ "КОЛОР С.І.М" на підставі видаткової накладної від 01.07.2011р. №105 було отримано від ТОВ "Оріал" товар (смолу акрилову, двоокис титану, хлорпарафін тощо) на суму 583509,60грн. (у т.ч. ПДВ 97251,00грн.).
За вказаною господарською операцією ТОВ "Оріал" було виписано для позивача податкову накладну від 01.07.2011р. №105 на суму 583509,60грн. (у т.ч. ПДВ 97251,00грн.).
Розрахунки за отриманий товар ТОВ "КОЛОР С.І.М" з ТОВ "Оріал" здійснено в повному обсязі згідно з платіжними дорученнями від 03.08.2011р. №7064, від 17.08.2011р. №7247 та від 18.08.2011р. №7271 на загальну суму 583509,60грн.
Витрати на придбання у контрагентів ТОВ "Сталевий дім" та ТОВ "Оріал" товарів у загальній сумі 844613,00грн. позивачем включено до складку валових витрат у ІІІ кв. 2011 року, а сплачений в ціні придбаного товару податок на додану вартість в загальній сумі 161711,00грн. - до податкового кредиту, у тому числі: за червень 2011 року -71671,00грн., за серпень 2011 року - 97252,00грн.
Придбані у ТОВ "Сталевий дім" та ТОВ "Оріал" товари були використані позивачем у власній господарській діяльності - для виготовлення фарби для дорожньої розмітки, яка надалі була реалізована іншим контрагентам - Комунальному підприємству «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ», представництву Онур Тааххут Ташимаджилик Ве Тіджарет Лімітед Ширк, ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», а також була використана безпосередньо позивачем для нанесення горизонтальної розмітки доріг згідно з договорами для Комунальної корпорації «Київавтодор», Служби автомобільних доріг у Закарпатській області, ДП «Харківський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», Філії «П'ятихатське ДЕП» ДП «Харківський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», ДП «Граніт Україна».
Вказані обставини підтверджуються укладеними позивачем з вищевказаними контрагентами договорами від 28.07.2010р. б/н, від 06.01.2011р. №7, від 22.04.20111р. №15, від 25.05.2011р. №24/11/б, від 24.05.2011р. №18/2, від 30.05.2011р. №30/05-2011, від 30.06.2011р. №33864982-2011, від 26.09.2011р. №26/09-11-Р, актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3, відомостями ресурсів до актів прийняття, видатковими накладними, довіреностями, товарно-транспортними накладними, шляховими листами вантажних автомобілів з копіями послідовностей виконання завдання, копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), специфікаціями на поставку товару до вищевказаних договорів, попередніми калькуляціями вартості виробництва продукції, платіжними дорученнями та банківськими виписками по рахунках позивача, які були долучені позивачем до матеріалів справи та досліджені в судовому засіданні.
Вищеописані операції повністю відображені в бухгалтерському обліку ТОВ "КОЛОР С.І.М", що підтверджуються долученими до матеріалів справи оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 за 2011р., карткою рахунку 201 за 2011р.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-ХIV (із змінами та доповненнями), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували їх фактичне отримання.
Відповідно до п.44.1 ст.44 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) (далі - ПК України), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 138.2 ст.138 розділу ІІІ ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.138.8 ст.138 розділу ІІІ ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, надання послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, надання послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії.
До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 розділу ІІІ ПК України.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 розділу ІІІ ПК України).
Судом встановлено, що під час проведення перевірки позивачем посадовим особам ДПІ у м.Рівненському районі було надано всі первинні документи на підтвердження вчинення господарських операцій з ТОВ "Сталевий дім" та ТОВ "Оріал", що знайшло відображення у акті перевірки, а тому висновки податкового органу про безпідставність формування валових витрат спростовуються належними та допустимими доказами.
Пунктом 185.1ст.185 розділу V ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до п.198.1 ст.198 розділу V ПК, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 розділу V ПК України.
Пунктом 198.3 ст.198 розділу V ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (п.198.6 ст.198 розділу V ПК України.
Долучені до матеріалів справи документи свідчать про те, що постачальниками товарів - ТОВ "Сталевий дім" та ТОВ "Оріал", були виписані позивачу податкові накладні, які містять всі, передбачені ст.201 розділу V ПК України реквізити та відповідають вимогам наказу ДПА України від 21.12.2010р. №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за №401/18696, що був чинним до 16.12.2011р.
Згідно з п.201.8 ст.201 розділу V ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
На момент виписування податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ "Сталевий дім" та ТОВ "Оріал", були зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Відповідно, податковий кредит, сформований позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Сталевий дім" та ТОВ "Оріал" є підтвердженим належними та допустимими доказами, та спростовує висновки податкового органу про безпідставність формування податкового кредиту.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"від 15.05.2003р. №755-IV (далі - Закон №755-IV) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
На момент вчинення господарських операцій з позивачем ТОВ "Сталевий дім" та ТОВ "Оріал" були зареєстровані як юридичні особи та платниками податку на додану вартість, відомості про них містилися в Єдиному державному реєстрі, та як наслідок можуть бути використані позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.
Ні установчі, ні статутні документи вказаних контрагентів позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне відповідачем суду не надано.
Судом не беруться до уваги посилання податкового органу на відсутність у ТОВ "Сталевий дім" та ТОВ "Оріал" власних трудових ресурсів, економічних потужностей для виконання господарських зобов'язань, а також відсутність підприємств за зареєстрованим місцезнаходженням. Крім того, що такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів, вони не можуть бути підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства позивачем, оскільки не залежать від волі останнього.
Також не можуть вважатися підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань дані податкової звітності його контрагентів, оскільки у податковому законодавстві відсутня норма, яка надає право податковому органу виключати з валових витрат та податкового кредиту одного платника фактично понесені витрати внаслідок несплати податку іншим платником та застосовувати при цьому фінансові санкції.
Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відтак, позивач не може нести відповідальності за діяння контрагента та третіх осіб, у тому числі державного реєстратора та посадових осіб державної податкової служби, що видали контрагентам позивача свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість.
Таким чином, дії ТОВ "КОЛОР С.І.М" як платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції з ТОВ "Сталевий дім" та ТОВ "Оріал" не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.
Фактично висновки акта перевірки про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ "Сталевий дім" та ТОВ "Оріал" базуються на актах перевірок ДПІ у Франківському районі м.Львова від 23.08.2011р. №1556/23-4/37399035 «Про проведення аналізу діяльності ТОВ ТОВ "Сталевий дім" та Алчевської ОДПІ від 11.11.2011р. №1798/236-36917523 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Оріал".
Разом з тим, вищевказані акти перевірки не є достатніми і незаперечними доказами фіктивності здійснених вказаними суб'єктами господарювання господарських операцій з позивачем і, відповідно, недійсності фінансово-господарських документів, якими вони оформлені.
Суд критично оцінює висновки відповідача про нікчемність правочинів, вчинених позивачем з ТОВ "Сталевий дім" та ТОВ "Оріал" як таких, що укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, і спрямовані на отримання податкової вигоди.
Так, за змістом ст.228 ЦК України правочини, учинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є такими, що порушують публічний порядок, а отже, є нікчемними.
Разом з тим, жодних доказів того, що обидва чи один учасник правочинів, виконання яких було, зокрема, предметом перевірки податкового органу, завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяв всупереч інтересам держави і суспільства відповідачем суду не надано. Не надано суду й жодних доказів невідповідності фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства документів бухгалтерського та податкового обліку позивача
За таких обставин, податковий орган безпідставно не взяв до уваги первинні документи, надані ТОВ "КОЛОР С.І.М" на підтвердження вчинення господарських операцій з ТОВ "Сталевий дім" та ТОВ "Оріал" та безпідставно позбавив позивача права на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, та до складу валових витрат сум понесених витрат, підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, сплачених протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням власної господарської діяльності.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо застосування норм права при розгляді спорів цієї категорії, несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.
Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки у даній справі оспорюються прийняті відповідачем -суб'єктом владних повноважень, за результатами проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряє, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно.
Матеріали справи свідчать, що спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають вказаним критеріям правомірності.
Враховуючи сукупність наведених обставин поряд із правовою специфікою податкових повідомлень-рішень як актів органів державної податкової служби України, яка полягає у тому, що владний припис таких правових актів індивідуальної дії міститься безпосередньо в самому податковому повідомленні-рішенні, а мотиви його винесення, тобто обставини, яким керувався суб'єкт владних повноважень, - у відповідному акті перевірки, на підставі якого і приймався такий правовий акт індивідуальної дії, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 31.01.2012р. №0000073500 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 210338,00грн. (161711,00грн. - за основним платежем, 48627,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)), від 31.01.2012р. №0000063500 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 194261,00грн. (194261,00грн. - за основним платежем) та від 31.01.2012р. №0000052351 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 10818,00грн. (7212,00грн. - за основним платежем, 3606,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)), є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі від 31.01.2012р. №0000073500 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 210338,00грн. (161711,00грн. - за основним платежем, 48627,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)), від 31.01.2012р. №0000063500 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 194261,00грн. (194261,00грн. - за основним платежем) та від 31.01.2012р. №0000052351 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 10818,00грн. (7212,00грн. - за основним платежем, 3606,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).
Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." із Державного бюджету України судовий збір у сумі 2146,00грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дудар О.М.