Справа № 0308/10565/12
Провадження № 1/0308/723/12
м. Луцьк 24 жовтня 2012 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Квятковського М.С.
з участю секретаря Куденчук О.М.
прокурора Хомича С.С.
потерпілої ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луцьку кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, громадянина України, мешканця АДРЕСА_2, з середньою освітою, одруженого, пенсіонера 3 -ї групи по інвалідності, раніше несудимого, за ч.1 ст.122 КК України,
Підсудний ОСОБА_2 26 вересня 2011 року, близько 18 год. 30 хв., знаходячись у АДРЕСА_3, під час конфлікту, що виник на грунті особистих неприязних відносин між ним та потерпілою ОСОБА_1, умисно, схопив останню однією рукою за волосся, а іншою рукою наніс їй ряд ударів кулаком в область голови, потилиці та тілу, після чого, продовжуючи свої протиправні дії, та вихопивши уламок дерев'яної палиці із рук ОСОБА_3 -чоловіка потерпілої, який намагався припинити протиправні дії підсудного, умисно наніс вказаною палицею ОСОБА_1 близько 5 ударів по правій стороні сідниці, правій руці, плечах, голові та потилиці, внаслідок чого заподіяв потерпілій, згідно висновку судово-медичного експерта за № 813 від 12.06.2012 року, середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження за ознакою довготривалого розладу здоров'я, оскільки для його лікування необхідний час більше 21 доби, у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку із ураженням правої потиличної долі.
Допитаний в судовому засіданні, з приводу інкримінованого йому злочину, підсудний ОСОБА_2 свою винуватість визнав частково.
Дав показання про те, що 26 вересня 2011 року, близько 18 год., між ним та потерпілою ОСОБА_1 в АДРЕСА_3 виник конфлікт на побутовому грунті, у ході якого вони почали ображати одне одного.Він підійшов до ОСОБА_1, та схвативши руками за плечі, стряснув, після цього дав їй рукою одного запотиличника. На крик потерпілої до огорожі підбіг її чоловік, який дерев'яною палицею, яку тримав в руці, намагався його вдарити, однак він ухилився, та куском палиці, яка розлетілася, кинув у ОСОБА_3, однак не влучив.
Вважає, що таких тілесних ушкоджень, які зафіксовані у потерпілої, своїми діями не міг їй спричинити, разом із тим кається у вчиненому злочині, просить його суворо не карати.
Не зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав частково, його винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, стверджується зібраними та дослідженими по справі доказами.
Так, із показань потерпілої ОСОБА_1 убачається, що саме підсудний по справі ОСОБА_2, під час конфлікту, що виник між ними на ґрунті особистих неприязних відносин 26 вересня 2011 року, близько 18 год. 30 хв., у АДРЕСА_3, умисно, схопив її рукою за волосся, а іншою рукою наніс ряд ударів кулаком в область голови, потилиці та тілу, після чого, продовжуючи свої протиправні дії, та вихопивши уламок дерев'яної палиці із рук чоловіка, який намагався припинити протиправні дії підсудного, умисно наніс вказаною палицею декілька ударів по правій стороні сідниці, правій руці, плечах, голові та потилиці, внаслідок чого заподіяв тілесні ушкодження, внаслідок отримання яких лікувалася стаціонарно і амбулаторно.
Такі показання потерпілої суд приймає до уваги, оскільки вони підтверджуються і іншими дослідженими по справі доказами, а саме:
Показаннями свідка ОСОБА_3 про те, що 26 вересня 2011 року, близько 18 год., підсудний ОСОБА_2 у АДРЕСА_3, під час конфлікту, що виник на грунті особистих неприязних відносин між останнім та потерпілою по справі ОСОБА_1 -його дружиною, наніс їй ряд ударів рукою по голові, а коли він підбіг, вихопив уламок дерев'яної палиці із його рук та наніс нею дружині кілька ударів по голові та тілу, внаслідок чого заподіяв тілесні ушкодження від яких вона лікувалася стаціонарно та амбулаторно.
Показання потерпілої ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3, про які вони зазначали також у ході досудового слідства: під час очних ставок із підсудним та під час відтворення обстановки і обставин події, потерпіла, крім того, у своїй заяві про злочин, фактично підтвердили у суді свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які показали, що коли вони 27 вересня 2011 року, близько 21 год. навідали потерпілу, то бачили на ній тілесні ушкодження, ОСОБА_1 погано себе почувала, повідомила, що її побив 26 вересня 2012 року ОСОБА_2. / а. с. 8; а. с. 69 -70; а. с. 71 -72; а. с. 79 -83; а. с. 84 -87 /.
Ту обставину, що конфлікт між потерпілою та підсудним, при зазначених у вироку судом обставинах мав місце, підтверджував у ході досудового слідства малолітній свідок ОСОБА_6, який у суді відмовився давати показання. /а. с. 92/.
Місце події та уламки дерев»яної палиці, якою підсудний наносив удари потерпілій, відповідно були оглянуті, палиця приєднана до справи у якості речового доказу. /а. с. 74; а. с. 75 /.
Відповідно до висновку судово-медичного експерта за № 813 від 12.06.2012 року у потерпілої по справі ОСОБА_1, внаслідок неправомірних відносно неї дій підсудного ОСОБА_2, було виявлено середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку із ураженням правої потиличної долі, та легкі тілесні ушкодження у вигляді синців правої сідниці та правого передпліччя, ділянки травматичної епіляції волосся в правій завушній ділянці голови. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів (предмету), не виключається можливість їх виникнення в час вказаний обстежуваною, в постанові та медичній документації. Враховуючи характеристику синців правої сідниці та правого передпліччя -витягнуту форму, просвітлення по центру синця - не виключається можливість їх утворення внаслідок нанесення ударів тупим предметом з витягнутою формою, цілком можливо дерев'яною палицею. / а. с. 63 -65/.
Суд приймає до уваги саме вказаний висновок експертизи, оскільки ним враховано і амбулаторне лікування потерпілої, чого не було враховано при виконанні попередніх експертиз, про що ствердила у суді і експерт ОСОБА_7.
На підставі наведених по справі доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні потерпілій ОСОБА_1 тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечними для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.122 КК України.
Заперечення підсудного про те, що від його дій не могло бути спричинено потерпілій тілесні ушкодження, які вказані у висновку експертизи, суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються наведеними по справі доказами, є явно надуманими, і суд їх розцінює як намагання пом'якшити свою відповідальність за вчинений злочин.
Обговорюючи питання про вид та міру покарання відносно підсудного ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, дані про його особу.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання по справі відсутні.
При таких обставинах, враховуючи дані про особу підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності за злочин, який не відноситься до категорії тяжких, є особою старшого віку, інвалід, суд вважає, що покарання йому слід призначити із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.
Поряд з тим, обираючи покарання підсудному у виді позбавлення волі, суд враховує суб'єктивне ставлення до злочину, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку його, як особи, характер і обставини злочину.
Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди суд вважає, що в її користь із підсудного слід стягнути 1094 грн. 75 коп. витрат, понесених за лікування, які підтверджуються наданими документами, та 6000 грн. заподіяної моральної шкоди, оскільки внаслідок неправомірних дій підсудного потерпіла отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, тривалий час лікувалася. Крім того, підлягають до стягнення в користь потерпілої понесені нею витрати у зв'язку з наданням їй юридичної допомоги в сумі 1500 гривень.
Цивільний позов, в частині втрати заробітку у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю, оскільки не випливає безпосередньо із обвинувачення, підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства, право про звернення з таким позовом суд роз»яснює позивачці.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового злочину, і виконає покладені на нього, згідно ст.76 КК України обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити -підписку про невиїзд.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1094 гривні 75 копійок матеріальної шкоди 6000 гривень моральної шкоди та 1500 гривень витрат понесених на правову допомогу, а всього 8594 гривень 75 копійок. /Вісім тисяч п'ятсот дев'яносто чотири гривні сімдесят п'ять копійок/.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в сумі 433 гривні 36 копійок. / Чотириста тридцять три гривні тридцять шість копійок /.
Речові докази по справі -чотири уламки дерев'яної палиці з насадженою трубкою -знищити.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий: