Справа № 1570/4464/2012
02 листопада 2012 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Павлюк К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РИС БЕССАРАБІЇ»до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.07.2012 року №0000142200, -
З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «РИС БЕССАРАБІЇ»до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.07.2012 року №0000142200.
В судовому засіданні 02.11.2012 року представники позивача просили задовольнити позов з огляду на те, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат підприємства за вказані податкові періоди суми понесених витрат на придбання товарів, робіт (послуг) у задекларованих показниках та правомірно не включив певні суми до складу валового доходу підприємства. Представник відповідача був належним чином сповіщений про день, час та місце слухання справи (підпис представника Степаненка С.О. у довідковому листі на обкладинці справи), але в судове засідання не з'явився, в зв'язку із чим, на підставі положень ч.4 ст.128 КАС України, справа слухалась за його відсутності, за наявними в справі доказами та запереченнями.
Заслухавши пояснення представників позивача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:
Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування податкових зобов'язань та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
На підставі наказу ОДПІ від 10.05.2012 року №236, від 18.05.2012 року №265, направлення від 18.05.2012 року №000050-000058 посадовими особами відповідача, згідно п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», в період з 22.05.2012 року по 11.06.2012 року була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року.
За результатами зазначеної перевірки був складений акт №249/22-00/36837333 від 18.06.2012 року (а.с.72-105), яким були встановлені порушення позивачем за перевірений період п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року, п.135.1,п.135.2, п.135.5 ст.135, п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135, п.138.1 ст.138, п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України.
На підставі цього акту перевірки відповідачем 11.07.2012 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000142200 (а.с.12) щодо нарахування податку на прибуток підприємств в розмірі 906436,00 грн., штрафних санкцій 1,00 грн.
Представник позивача вважає вказане рішення протиправними оскільки, позивач правомірно відніс до складу валових витрат підприємства суми щодо придбання товарів, робіт (послуг) за операціями з власними контрагентами, а тому не завищував суми валових витрат підприємства, вказані операції підтверджені належними документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, окрім того, зауважив, що при перевірці не були досліджені дані первинного бухгалтерського обліку підприємства та перевірка була призначена в рамках розслідування кримінальної справи.
Представник відповідача в письмових запереченнях проти позову зазначив, що позивач порушив порядок формування валових витрат підприємства у зазначені податкові періоди, зазначені ним суми не відносяться до основного виду діяльності підприємства, ці витрат не підтверджені належними первинними документами бухгалтерського обліку.
Однак, суд вважає, що оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення прийняте не у відповідності до вимог законодавства, виходячи з наступного.
Відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.75.1.2 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також отримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у т.ч. за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст.77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 п.75.1 ст.75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом,та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Відповідно до п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у випадку отримання постанови суду (ухвал суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
10.05.2012 року слідчий відділу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Голотов О.В. на адресу відповідача вносить подання №2246/11/09-004, в порядку ст.23-1 КПК України (а.с.132), відповідно до якого від керівництва податкового органу вимагається усунути виявлені факти порушень податкового законодавства в ході розслідування кримінальної справи №051201100219 відносно директора ТОВ «РИС БЕССАРАБІЇ»ОСОБА_3
Відповідно до положень ст.23-1 КПК України орган дізнання, слідчий, прокурор, встановивши причини і умови, що сприяли вчиненню злочину, вносять у відповідний державний орган, громадську організацію або посадовій особі подання про вжиття заходів для усунення цих причин і умов. Не пізніш як у місячний строк по поданню має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено особу, яка надіслала подання. У разі залишення посадовою особою подання без розгляду орган дізнання, слідчий чи прокурор зобов'язані вжити заходів, передбачених статтями 254-257 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до приписів ст.114 КПК України постанови слідчого є обов'язковими для виконання для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.
Реалізуючи вказаний процесуальний примус, начальник Ізмаїльської ОДПІ видає наказ від 10.05.2012 року №236 (а.с.165) про призначення проведення планової документальної перевірки позивача за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, тобто за той саме період часу, який зазначений у поданні слідчого.
При проведенні перевірки посадовими особами відповідача використовувались: саме подання слідчого від 10.05.2012 року, а також матеріали кромінальної справи, в тому числі й висновок судово-економічної експертизи від 16.03.2012 року №17706/17707 (а.с.134-148), що підтверлжується відповідним надписом перевіряючих у п.3 акту перевірки від 18.06.2012 року (а.с.74).
У висновках акту перевірки від 18.06.2012 року знайшли своє відображення порушення податкового законодавства, які зазначені у поданні слідчого від 10.05.2012 року №2246/11/09-004 (а.с.132).
Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_4 без дати (а.с.171-177), вказана посадова особа податкового органу проводила перевірку позивача та складала акт перевірки від 18.06.2012 року дала пояснення щодо порушень, які були виявлені під час проведення перевірки з боку позивача, підтвердила те, що зазначені у поданні слідчого порушення знайшли своє відображення, що свідчить про використання слідчим результатів проведеної за його поданням перевірки для кваліфікації дій посадових осіб позивача під час розслідування кримінальної справи №051201100219.
Представником відповідача на протокольну ухвалу суду не надано доказів включення позивача ТОВ «РИС БЕССАРАБІЇ»до плану-графіку проведення комплексних документальних перевірок Ізмаїльської ОДПІ на ІІ квартал 2012 року, як то зазначено в наказі від 10.05.2012 року №236 (а.с.165). Судом не прийнятий в якості письмового доказу витяг з плану-графіку перевірок на ІІ квартал 2012 року (а.с.179), оскільки вказаний письмовий доказ не відповідає вимогам ст.79 КАС України, оскільки в ньому не зазначено, ким цей план-графік перевірок затверджений та яким наказом, що не відповідає вимогам п.6 Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, затверджених наказом ДПА України від 01.04.2011 року №190. Таким чином, представником відповідача не було надано доказів своєчасного внесення підприємство-позивача до плану-графіку проведення документальних перевірок Ізмаїльської ОДПІ на ІІ квартал 2012 року, а тому у керівника Ізмаїльської ОДПІ не було підстав для призначення проведення планової документальної перевірки позивача, відповідно до приписів ст.77 Податкового кодексу України.
Оскільки, як вбачається з вищенаведеного проведення вказаної перевірки позивача було ініційовано слідчим відділу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Голотовим О.В. шляхом направлення на адресу відповідача подання №2246/11/09-004, в порядку ст.23-1 КПК України (а.с.132), у керівника Ізмаїльської ОДПІ було лише право призначити проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача, відповідно до положень п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.
З огляду на те, що судом встановлено проведення позапланової перевірки позивача у рамках кримінальної справи, тобто призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, а представником відповідача не надано доказів ухвалення вироку суду та набрання ним законної сили як на час виставлення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення так і під час розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що при направлені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не були враховані вимоги п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України, згідно яких він не мав права цього робити за результатами такої перевірки до набрання законної сили відповідним вироком суду.
При цьому, суд вважає неприпустимим дослідження у даній справі фактичності і реальності господарських операцій позивача з контрагентами, оскільки такі обставини у подальшому можуть вплинути на результати розслідування кримінальної справи, для чого відповідачу і було доручено провести перевірку.
Саме на таке застосування судами адміністративної юрисдикції норм матеріального права орієнтує Вищий адміністративний суд України в своїй постанові від 05.09.2012 року по справі №К/9991/42479/12 (номер рішення в ЄДРСР - 25897962).
Окрім того, суд зазначає, що податковий орган діяв всупереч правової позиції з цього питання Державної податкової служби України, висвітленої у листі ДПС України від 31.07.2012 року №20727/7/10-0217/2986, яка також орієнтує підпорядковані органи ДПС України на неможливість винесення податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок, проведених за ініціативою органів досудового слідства.
Відтак, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що оскаржений акт суб'єкту владних повноважень з податку на прибуток підприємств прийнятий на підставі помилкового застосування посадовими особами органу ДПС норм матеріального права, що не відповідає положенням ч.2 ст.19 Конституції України та ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а тому, на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України, суд повинен позовні вимоги задовольнити повністю - визнати протиправними та скасувати оскаржене податкове повідомлення-рішення.
Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -
1.Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби від 11.07.2012 року №0000142200.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.
Суддя Єфіменко К.С.
02 листопада 2012 року
.