2/0301/1073/2012
0301/3377/2012
ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01 листопада 2012 року м. Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Сеника Р.П.
за участю секретаря Шуточкіної А.М.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку власності у житловій квартирі та визнання права на частку квартири,
встановив:
22 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про припинення права власності на 1/4 частки спільної квартири АДРЕСА_1 та визнання за ним ОСОБА_1, права власності на цю 1/4 частку спільної квартири.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності йому, його синові ОСОБА_4, колишній дружині ОСОБА_5 та відповідачу ОСОБА_3, кожному по 1/4 частки цієї квартири. Так як квартира трикімнатна і в ній проживає дві сім'ї, спільне користування даною квартирою з відповідачем є неможливим, виділення в натурі належної відповідачу частки теж неможливо в силу вимог Житлового кодексу України.
Відповідачу ОСОБА_3, крім 1/4 частки у цій квартирі належить на праві власності житловий будинок АДРЕСА_2 не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача. Позивач ОСОБА_1, також покликається на те, що особовий рахунок по сплаті комунальних платежів по утриманні даної квартири відкритий на його ім'я і всі витрати по утриманню квартири несе він своїми коштами.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги наведені у позові і пояснили, що спірна квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, кожному по 1/4 частці. Розподіл часток даної спільної квартири між співвласниками був проведений 25.06.2012 року, відповідачу ОСОБА_3 за договорами дарування перейшла у власність частка в розмірі ? даної житлової квартири. Також ствердили, що відповідач ОСОБА_3 крім належної йому частки у спірній квартирі являється власником будинку АДРЕСА_2, де на теперішній час проживає. Позивач ОСОБА_1підтвердив, що у його власності, крім частки у спірній квартирі, іншого житла немає.
Відповідач ОСОБА_3 позов визнав повністю, про що подав суду письмову заяву, не заперечує, що виділ 1/4 частки домоволодіння неможливий, ствердив в квартирі не проживає, нею не користується.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є підставні і підлягають до задоволення.
В судовому засіданні встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності позивачу ОСОБА_1, відповідачу ОСОБА_3, кожному по 1/4 частки. Колишній дружині позивача ОСОБА_5 та його синові ОСОБА_4, які проживають окремою сім'єю, також належать по ? часток спільної квартири. Даний факт стверджується копією технічного паспорта, копіями витягів про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, копіями договорів дарування частки квартири.
Як вбачається з копії технічного паспорта квартира АДРЕСА_1 складається з трьох кімнат житловою площею 46,3 кв.м. Загальна площа квартири 73,9 кв.м. Фактично дана житлова площа перебуває в користуванні трьох окремих сімей.
Суд приходить до висновку, що спірна трьохкімнатна квартира поділу в натурі не підлягає через відсутність у квартирі ізольованого приміщення, яке б припадало на кожного співвласника і відповідало вимогам статей 48 та 50 ЖК України.
Відповідно до ст.365 ЦК України, яка регулює можливість припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Правовий аналіз цієї норми свідчить про те, що законодавець визначив чотири самостійні підстави, кожна з яких окремо може слугувати приводом для припинення права власності на частку в спільному майні.
Задовольняючи позов, суд бере до уваги те, що спірна квартира є неподільною, спільне володіння і користування спірною квартирою позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 є неможливим, частка відповідача ОСОБА_3 є незначною, виділена в натурі у спільній квартирі бути не може, а також те, що таке припинення частки відповідача у спірній квартирі не завдасть істотної шкоди його інтересам чи інтересам інших осіб, оскільки відповідач має у приватній власності інше придатне для проживання житлове приміщення -будинок №18 по вулиці Київській в місті Володимирі-Волинському Волинської області.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 355, 356, 365 ЦК України, суд,-
вирішив:
Позов задоволити.
Припинити право власності ОСОБА_3 на 1/4 частку спільної квартири АДРЕСА_1-Волинському Волинської області, визнавши за ОСОБА_1 право власності на цю 1/4 частку квартири АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Володимир-Волинський міськрайонний суд протягом 10-ти днів після його проголошення .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий