Справа № 108/9676/12
Провадження № 2/108/2655/12
26 жовтня 2012 р. м. Керч
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :
головуючого судді - Біленко Л.В.
при секретарі - Волкової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керчі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 23.07.07 р. між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладений Кредитний договір № 805/ 2007-980-М/05/264, за яким позичальник отримав кредит у сумі 100000,00 грн. строком до 22.07.2010р. зі сплатою 20 % на рік та зобов'язався щомісячно сплачувати платіж , визначені додатком № 1 до Договору, але взяті на себе зобов'язання порушив , станом на 06.02.2012р. його заборгованість становить 74006,75грн. В якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором з відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладені договори застави , згідно до яких ОСОБА_2 передав банку в заставу автомобіль ЗИЛ-ММ3 вартістю 18560,50грн., а ОСОБА_3 -автомобіль FIAT DUCATO PANORAMA вартістю 15614,20 грн. Відповідачам були надіслані претензії-вимоги, але кредитні зобов'язання досі не виконані. Просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
Представник позивача -ОСОБА_4, діючий на підставі довіреності , позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення по суті позову.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до судового засідання не з'явились, надали письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник -ОСОБА_5, діючий на підставі Угоди про надання правової допомоги, позовні вимоги до відповідача ОСОБА_3 не визнали на підставах, викладених в письмових запереченнях, доданих до матеріалів справи.
Вислухавши пояснення учасників процесу, присутніх в судовому засіданні, дослідивши обставини по справі, перевіривши їх доказами та надавши доказам правової оцінки, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
На підставі перевірки наданих позивачем документів, суд доходить висновку, що Публічне Акціонерне Товариство «Комерційний Банк «Надра»є належним позивачем по справі, що підтверджується Статутом, Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та Довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України .(а.с.7-9).
Судом встановлено, що 23 липня 2007р. між ВАТ Комерційний банк «Надра»(далі -Банк) та ОСОБА_1 ( далі -позичальник) укладений кредитний договір №805/2007/980-М/05/264 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого позичальник отримав кредит на споживчі потреби у сумі 100000,00грн. ( сто тисяч грн.00 коп.) строком до 22.07.2010р. зі сплатою відсотків в розмірі 20% річних. (а.с.10).
Підтвердженням виконання позивачем зобов'язання щодо надання кредиту є письмова заява позичальника на видачу готівки з його підписом про одержання суми кредиту. (а.с.11). Відповідачами факт одержання кредитних коштів не спростований.
Згідно до п. 4.1. кредитного договору позичальник зобов'язався повертати кредит та сплачувати проценти згідно до Графіку, яким встановлено обов'язок позичальника щомісячно сплачувати платіж у сумі 3750,00 грн. (а.с.22).
Довідкою про виконання зобов'язань за кредитним договором , наданої позивачем, підтверджується, що позичальник свої зобов'язання зі сплати кредиту та процентів виконував неналежним чином, станом на 06.02.2012р. його заборгованість становить : основний борг -44577,91грн., проценти -20073,92грн., пеня -9354,92 грн. (а.с.15). Ствердження позивача з цього приводу та його розрахунки суми заборгованості відповідачами не оспорюються.
В березні 2012р. відповідачам були надіслані Претензії-вимоги про виконання зобов'язань за кредитним договором. (а.с.16-18).
Між позичальником та Банком 23.07.2007р. укладений Договір застави особистого майна в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, за яким в заставу передані батути в кількості 2 штук вартістю 66920,00грн. (а.с.23).
В якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором 23.07.2007р. між Банком та ОСОБА_2 укладений Договір застави , згідно до якого заставодавець передав у заставу автомобіль марки ЗИЛ-ММЗ, 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який за згодою сторін передається у заставу за вартістю 18560,50грн. (а.с.12).
23.07.2007р. між Банком та ОСОБА_3 також укладений договір застави, за умовами якого для забезпечення виконання за вищевказаним кредитним договором заставодавець передала в заставу банку автомобіль FIAT DUCATO PANORAMA, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 за вартістю 15614,20 грн.(а.с.13).
Доводи відповідача ОСОБА_3 та її представника про те, що зі змісту договору виходить, що вона уклала цей договір для забезпечення своїх зобов'язань за кредитним договором , а не зобов'язань позичальника, суд не знаходить такими, що заслуговують на увагу, оскільки в Договорі застави міститься посилання саме на кредитний договір № 805/2007/980-М/05/264 від 23.07.2007р., який був укладений з позичальником ОСОБА_1, в судовому засіданні вона підтвердила, що розуміла, що саме в забезпечення цих кредитних зобов'язань передає в заставу автомобіль, а особисто вона кредитних договорів не укладала.
Обставинам, які встановлені по справі, суд надає правової оцінки, керуючись наступним.
Згідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений у зобов'язанні строк ( термін).
З норм ст.ст. 610, 611, 629 ЦК України убачається, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Оскільки судовим розглядом встановлено, що умови кредитного договору не виконані, позичальник допустив прострочення щомісячних платежів , має заборгованість по кредиту та процентам, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення суми боргу.
Згідно до положень Розділу 9 Кредитного договору у разі порушення позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого зобов'язання за кожен день прострочення , а у разі порушення строків повернення кредиту -0,5% від простроченої суми кредиту за кожний день прострочення, за порушення строків повернення кредиту та та/чи сплати відсотків позичальник сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості .
Отже, вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 9354,92 грн. також підлягають задоволенню, оскільки це відповідає умовам кредитного договору та не суперечить закону.
Разом з тим, суд вважає, що стягнення заборгованості в солідарному порядку з трьох відповідачів суперечить вимогам закону.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно до ст.1 Закону України «Про заставу»застава -це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор має право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. За ст. 20 вказаного Закону заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, якщо на момент настання терміну виконання зобов'язання , забезпеченого заставою, воно не буде виконано.
Згідно до ст. 572 ЦК України кредитор має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою , одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами боржника.
У відповідності до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави.
Як убачається з позову, позивач , скористувавшись своїм правом вибору способу судового захисту , вимог про звернення стягнення на предмети застави не заявляв.
Відповідно до ст. 546 ЦК України застава та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмету застави. Надавши такі роз'яснення в Постанові Пленуму № 5 від 30.093.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів що виникають із кредитних правовідносин», Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 23 Постанови визначив, що солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК України не передбачена.
Отже, посилання позивача в позові на ст.ст. 553,554 ЦК України є помилковими.
Положення пункту 2.1.5. договорів застави , яким визначено право банку отримати відшкодування з іншого майна заставодавця , яке не виступає предметом застави, суд вважає такими , що суперечать вищенаведеним нормам ЦК України та Закону України «Про заставу», тому посилання позивача на цей пункт договору в обґрунтування вимоги про стягнення з заставодавців суми боргу в солідарному порядку з боржником, суд знаходить такими, що не мають правового значення.
Таким чином, суд доходить висновку, що сума заборгованості за кредитним договором підлягає стягненню саме з позичальника -ОСОБА_1, правових підстав для покладення солідарної відповідальності на відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд не знаходить.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати, підтверджені документально. Виходячи з зазначеного, судові витрати , понесені позивачем при зверненні до суду та підтверджені квитанціями, у загальному розмірі 740,07 грн. підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,10,11,57, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд
Позов Публічного Акціонерного Товариства «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Перелюб Саратовської області, громадянин України, зареєстрований : АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ), на користь Публічного Акціонерного Товариства «Комерційний Банк «Надра»( р/р 29095220001134, МФО 380764, відділення ПАТ «УКБ «Надра»Кримське РУ , ОКПО 20025456) заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 74006,75 грн. (сімдесят чотири тисячі шість грн. 75 коп.) , в тому числі : заборгованість за кредитом -44577,91 грн., відсотки по кредиту -20073,92 грн., пеня -9354,92грн.
В задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Комерційний Банк «Надра»судові витрати у сумі 740,07 грн. (сімсот сорок грн. 07 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АР Крим . Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь в справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя