Справа № 102/1664/2012
Провадження 1/102/143/2012
02.11.2012 року
Армянський міський суд Автономної Республіки Крим
в складі: головуючого судді Лихачової Л.О.,
при секретарі Чижовій Л.Е.,
за участю прокурора Шрамко К.В.,
потерпілої ОСОБА_1,
законного представника потерпілої ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3,
законного представника підсудної ОСОБА_4
представника Органа опіки та піклування ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Армянського міського суду Автономної Республіки Крим кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Армянськ АР Крим, громадянки України, з незакінченною середньою освітою, учня 9 класу УВК школи-ліцею № 2 м.Армянськ АР Крим, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_2 раніше не судимої, в скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,
27.05.2012 року в денний час, більш точний час слідством не встановлено, неповнолітня ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на кухні в квартирі за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, побачивши, що неповнолітня ОСОБА_1 діставала гроші з кишені бридж, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, що виразилося в утриманні та обсмикуванні ОСОБА_1 за руку, внаслідок чого грошові купюри випали на підлогу, ігноруючи зауваження потерпілої, підняла грошові купюри з підлоги та присвоїла їх, тим самим відкрито викрала грошові кошти в сумі 87 гривень, якими в подальшому розпорядилася на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на вказану суму.
Підсудна в суді свою провину у вчиненні інкримінованого діяння визнала, її показання повністю збігаються з описовою частиною вироку, у скоєному вона кається. Оспорює показанні свідків, які вказали, що вона сама витягла гроші з карманів бридж потерпілої, інших доказів, здобутих в ході досудового слідства, вона не оспорює. З пояснень підсудної слідує, що вона 27.05.2012р. у денний час перебувала в квартирі своєї знайомої ОСОБА_7, куди також підійшла ОСОБА_9, на кухні вони пили пиво. Пізніше в квартиру прийшла потерпіла ОСОБА_1, у якої ОСОБА_7 попросила гроші на пиво і в той час, коли потерпіла стала виймати з кишені бридж гроші, підсудна утримала та смикнула її за руку, в результаті чого гроші випали на підлогу. Підсудна підняла гроші з підлоги близько 87 гривень, забрала їх собі без дозволу потерпілої, в цей же день пішла в магазин та витратила гроші на придбання пива. Пояснила, що бажання забрати гроші у неї виникло спонтанно, свої дії пояснює злістю на потерпілу через конфлікт щодо хлопця. Підсудна до і під час судового розгляду неодноразово вибачалася перед потерпілою та її матір'ю, після події глибоко переживає, зробила для себе відповідні висновки.
Разом з тим, вина підсудної підтверджується:
- заявою законного представника потерпілої ОСОБА_2 про скоєний злочин відносно її доньки 27.05.2012р. (а.с.7);
- показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка в судовому засіданні повністю підтвердила пояснення підсудної щодо обставин злочину, вважає, що підсудній необхідно призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі;
- поясненнями свідка ОСОБА_10, яка показала в суді, що 27.05.2012р. в вечірній час вона після телефонного дзвінка ОСОБА_9 прийшла в квартиру до ОСОБА_7, де перебували ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_7, в квартирі до її приходу відбулась якась конфліктна ситуація, зі слів ОСОБА_11 вона дізналася, що ОСОБА_6 забрала у ОСОБА_1 близько 80 гривень;
- показаннями в судовому засіданні свідків ОСОБА_12, ОСОБА_7, а також показаннями свідка ОСОБА_9, оголошеними в суді на підставі ст. 306 КПК України (а.с.46), які показали, що 27.05.2012 року в денний час в квартирі за місцем проживання ОСОБА_13 відбувся конфлікт між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, які з'ясовували відносини через хлопця. Після конфлікту ОСОБА_6 відібрала у ОСОБА_1 декілька купюр близько 87 гривень, при цьому свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_9 вказують на те, що ОСОБА_6 витягла гроші з карманів бридж потерпілої, свідок ОСОБА_12 знає про викрадення грошей зі слів ОСОБА_1 Викрадені гроші підсудна витратила на пиво;
- протоколом очної ставки між підозрюваною ОСОБА_6 та потерпілою ОСОБА_1, між свідком ОСОБА_7 та потерпілою ОСОБА_1, між свідками ОСОБА_12 та ОСОБА_9 ОСОБА_12 та ОСОБА_7, згідно яких кожен наполягав на своїх показаннях, з яких підтверджується факт відкритого викрадення ОСОБА_6 грошових коштів у ОСОБА_1 27.05.2012р. в квартирі за місцем проживання ОСОБА_7 /а.с. 57-59, 61-63, 64-66, 72-73 /;
- протоколами допиту ОСОБА_6 в якості обвинуваченої (а.с.84-87) щодо вчинення злочину.
Оцінюючи представлені і досліджені докази, в їх сукупності, виходячи з обсягу пред'явленого і підтриманого в суді звинувачення, суд вважає, що вина підсудної безперечно доведена, і її дії повинні бути кваліфіковані за ст.186 ч.2 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості злочину, дані про особу підсудної, обставини справи.
Злочин відноситься до категорії тяжких.
Обтяжуючою покарання обставиною є скоєння злочину у стані алкогольного сп,яніння. Пом'якшуючими обставинами суд визнає щире каяття підсудної у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, скоєння злочину в неповнолітньому віці.
Крім того, суд враховує, що підсудна раніше не судима /а.с.107/, за місцем навчання характеризується посередньо /а.с.103/, за місцем проживання характеризується посередньо, до адміністративної відповідальності не притягувалася /а.с.104/, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває /а.с.105,106/. Згідно акту амбулаторної судово-наркологічної експертизи підсудна наркотичною та алкогольною залежністю не страждає, примусового лікування не потребує /а.с.99/. Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи підсудна будь-яким психічним захворюванням не страждає. У неї виявляється соціалізований розлад поведінки, який не перешкоджав їй в період інкримінованого діяння усвідомлювати свої дії і керувати ними. В період інкримінованого діяння у тимчасово хворобливому стані не перебувала, могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, у застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує /а.с.94-95/.
Згідно повідомлення Служби у справах дітей підсудна з 07.08.2012 року підсудна перебуває на обліку дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, у зв'язку з тим, що дитина конфліктувала зі своєю матір'ю, в результаті чого дитина до 22.08.2012 року перебувала у притулку для дітей, після корекції відносин дитина повернулася до сім'ї /а.с.144/.
Також суд враховує, що підсудна з 4 років виховується в неповній сім'ї, без батька, проживає з матір'ю, в задовільних житлово-побутових умовах.
З показань законного представника підсудної -ОСОБА_4 слідує, що вона створила доньці необхідні умови для навчання, виховання та розвитку, донька усвідомила вчинене діяння, глибоко переживає, її поведінка змінилася в позитивний бік, відносини в сім'ї нормалізувалися.
Представник Служби у справах дітей ОСОБА_5 вважає, що підсудній необхідно призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
На підставі сукупності викладеного, суд вважає за необхідне призначити підсудній покарання у вигляді позбавлення волі з застосуванням відносно підсудної ст.ст.75,104 КК України, вважаючи, що вона може бути звільнена від покарання з випробуванням, оскільки її виправлення можливе без відбування покарання, при цьому суд вважає необхідним покласти на підсудну ряд обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, сума якого була зменшена законним представником потерпілої в судовому засіданні, та визнаний законним представником підсудної, слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 87 грн.
Речові докази по справі відсутні. Судових витрат по справі немає.
Керуючись ст. ст. 323 - 324 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, і призначити їй покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 104 КК України ОСОБА_6 від призначеного покарання звільнити, встановити їй іспитовий строк на 1 рік, і покласти на неї відповідно до п.2, п.3 ч.1 ст.76 КК України обов'язки: не виїжджати без дозволу кримінально-виконавчої інспекції за межі України на постійне проживання, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або навчання.
Цивільний позов законного представника потерпілої задовольнити, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 87 гривень на відшкодування матеріальної шкоди.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити незмінним - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Армянський міський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.