02 жовтня 2012 року о 12-15 годині, Справа № 2а-8193/10/0870
м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,
за участю секретаря Рожик О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя
справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
позивачка звернулась до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що з 15 по 26 березня 2010 року ДПІ у Веселівському районі Запорізької області було проведено планову виїзну документальну перевірку її фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
За результатами перевірки було складено акт №172/17-221/НОМЕР_1 від 30.03.2010, на підставі якого було винесене податкове повідомлення-рішення №0000141702/0 від 07.04.2010 про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 75 629 гривень, з яких основний платіж - 49726 гривень, санкції - 25543 гривні.
Не погоджуючись з прийнятим повідомленням-рішенням, 16.04.2010 вона розпочала процедуру адміністративного оскарження, за результатами якого рішення було скасовано в частині надмірно застосованих штрафних санкцій у розмірі 527,8 гривень, в іншій частині - залишено без змін. У зв'язку з чим було винесене податкове повідомлення-рішення №0000201702/1 від 25.05.2010, яким визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 74 741,2 гривень, з яких основний платіж - 49726 гривень, санкції - 25015,2 гривень.
В процесі подальшого адміністративного оскарження скарги були залишені без задоволення, а рішення - без змін.
Вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000201702/1 винесено необґрунтовано та підлягає скасуванню, оскільки ДПІ, визначаючи податкове зобов'язання з ПДВ при перевищенні загальної суми від здійснення операцій з продажу товарів граничного розміру в 300 000 гривень, не було враховано податковий кредит, а тому було невірно визначено податкове зобов'язання з ПДВ.
Позивачка просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000201702/1.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, надавши до його початку заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідач позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні, зазначивши в запереченнях, що під час перевірки було встановлено, що у ФОП ОСОБА_1, що здійснювала підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування без сплати ПДВ, 15.07.2009 загальна сума від здійснення операцій з продажу товарів (без урахування ПДВ) досягла 300 800,03 гривень, що підтверджується звітами РРО, даними книг обліку доходів і витрат та книг обліку розрахункових операцій. Тому вона повинна була в період з 16 липня до 4 серпня 2009 року подати заяву до ДПІ у Веселівському районі про реєстрацію в якості платника ПДВ.
У зв'язку з неподанням такої заяви, а в подальшому - неподанням податкових декларацій по ПДВ з зазначенням суми податкового кредиту - ДПІ самостійно було донараховано ПДВ на загальну суму 49 726 гривень. У разі донарахування контролюючим органом податкового зобов'язання, сума податкового кредиту не враховується.
Крім того, за неподання вищезазначених декларацій на протязі 4 місяців та затримку подання податкових декларацій до ОСОБА_1 було застосовано штрафні санкції у розмірі 25 015,2 гривень.
У судовому засіданні представник відповідача просить відмовити у позові з підстав, зазначених у запереченнях.
Ухвалою суду від 20.09.2012 здійснено заміну відповідача, а саме: ДПІ у Веселівському районі Запорізької області замінено його правонаступником Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби.
Вислухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке:
судом встановлено, що ДПІ у Веселівському районі Запорізької області було проведено планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 20.08.2008 по 31.12.2009.
За наслідками цієї перевірки було складено акт №172/17-221/НОМЕР_1 від 30.03.2010, яким встановлено порушення пп.2.3.1 п.2.3 ст. 2, п.9.6 ст.9, п.10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 (далі - Закон № 168), внаслідок чого встановлено, що позивачкою занижено належний до сплати в бюджет податок на додану вартість на загальну суму 49 726 гривень, у тому числі за серпень 2009 року - 13 042 гривень, за вересень - 13 571 гривень, за жовтень - 6 394 гривень, за листопад - 11 441 гривень, за грудень - 5 278 гривень. Перевіркою також встановлено порушення пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2010 (далі - Закон № 2181-ІІІ), а саме порушення термінів подання податкової звітності: несвоєчасне подання податкових декларацій з ПДВ за серпень - листопад 2009 року.
На підставі цього акту було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000141702/0 від 07.04.2010 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість», з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, у розмірі 75 269 гривень.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, ОСОБА_1 скористалася своїм правом на адміністративне оскарження і звернулась 16.04.2010 до ДПІ зі скаргою, за результатами розгляду якої прийняте рішення №4075/Р від 25.05.2010, яким рішення скасоване в частині надмірно застосованих штрафних санкцій у розмірі 527,8 гривень, а в іншій частині - залишено без змін. Крім того, податковим органом було прийнято нове повідомлення-рішення №0000201702/1 від 25.05.2010 про сплату 74 741,2 гривень, з яких основний платіж - 49726 гривень, санкції - 25015,2 гривень.
В подальшому, в процесі адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.
Судом встановлено, що, згідно з наданою позивачкою заяви, відповідно до ст. 14 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992, вона здійснювала підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування без сплати податку на додану вартість (роздрібний продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів з використанням реєстраторів розрахункових операцій), свідоцтво платника ПДВ позивачка отримала 16.12.2009, згідно поданої заяви.
Згідно з пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону №168, особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість у разі, «»коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх 20 календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування ПДВ).»
Судом встановлено, що 15.07.2009 загальна сума від здійснення операцій з продажу товарів (без урахування ПДВ) ФОП ОСОБА_1 досягла 300 800,03 гривень, що підтверджується звітами РРО, даними книг обліку доходів і витрат та книг обліку розрахункових операцій.
Відповідно до вимог п.9.6 ст. 9 Закону України №168, заява про реєстрацію як платника ПДВ має бути подана (надіслана) податковому органу, зокрема особами, що підлягають реєстрації згідно з пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього Закону, не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним пунктом.
Зазначену заяву ОСОБА_1 подала лише 16.12.2009.
Відповідно до п.9.4. ст.9 Закону № 168, «особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.»
В пункті 6.1 ст.6 вказаного Закону зазначено, що «об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.»
Статтею 7 вказаного Закону визначено, що «датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку» (підпункт 7.3.1 пункту 7.3); податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом календарний квартал, з урахуванням того, що якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання (підпункт 7.8.1 пункту 7.8).
Судом встановлено, що після закінчення граничного строку - 04.08.2009, встановленого для реєстрації як платника податку, ФОП ОСОБА_1 здійснювала з 05.08.2009 по 15.12.2009 оподатковувані операції з продажу товарів на загальну суму 248 626,92 гривні, у тому числі у серпні (з 15 числа) - 65 209,42 гривень, у вересні - 67 855,1 гривень, у жовтні - 31 968,56 гривень, у листопаді - 57 202,93 гривень, у грудні (по 15 число) - 26 390,91 гривень. ПДВ з загальної суми продажу, згідно із пп.пп.6.1.1, 7.7.1 Закону №168, складає 49 726 гривень (248 627 гривень х20%),в тому числі: за серпень - 13 042 гривень; за вересень - 13 571 гривень; за жовтень - 6 394 гривень; за листопад - 11 441 гривень; за грудень - 5 278 гривень.
Згідно з пп 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III, термін подання податкових декларацій за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
В порушення вищенаведеного ФОП ОСОБА_1 не надавала податкові декларації по ПДВ за 4 місяця 2009 року (серпень - листопад). Таким чином, штраф за несвоєчасне подання податкових декларацій становить 680 гривень (170 гривень за місяць).
Згідно з пп.17.1.2. п.17.1. ст. 17 Закону № 2181-ІІ1 та пп. 6.1.1 п. 6 Інструкції про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, «у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»
Судом на основі наданого ОДПІ розрахунку штрафних санкцій встановлено, що за затримку подання податкової декларації податковим органом встановлено наступні суми штрафних санкцій, з урахуванням норми максимального розрахунку штрафної санкції: за серпень 2009 року - 6 521 гривень, за вересень - 6 785, 5 гривень, за жов-тень - 3 197 гривень, за листопад - 5 720,5 гривень, за грудень - 2 111,2 гривень. Таким чином, сума штрафних санкцій нарахована з дотриманням норм, встановлених чинним законодавством, та дорівнює 25 015 гривням: 680 гривень - за несвоєчасне подання податкових декларацій за 4 місяці та 22 224 гривні за несплачену суму ПДВ, донараховану контролюючим органом.
Отже, суд приходить до висновку, що ДПІ було правомірно винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки розмір донарахованого ПДВ та штрафних санкцій визначено виключно на основі звітів РРО, даних книг обліку доходів і витрат, даних книг обліку розрахункових операцій, згідно з вимогами чинного законодавства, а податковий кредит не нараховується у разі, якщо податковий орган самостійно донараховує платника податку суму податкового зобов'язання.
Керуючись ст.ст.17, 158 - 167 КАС України, суд
у позові відмовити.
Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова у повному обсязі виготовлена 08.10.2012.
Суддя О.В. Матяш