справа № 0670/1166/12
категорія 9.5
10 жовтня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Липи В.А.,
при секретарі - Духновській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Малинського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до Коростенської об'єднаної державної фінансової інспекції про скасування вимоги від 27.01.2012 року № 10-11/26,-
встановив:
У лютому 2012 року Малинський міський центр зайнятості звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив скасувати вимогу Коростенської об'єднаної державної фінансової інспекції від 27.01.2012 року № 10-11/26 в частині пункту 3 "Про усунення поршень виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Малинського МЦЗ", а саме: забезпечення усунення покриття витрат пов'язаних юридичних осіб в сумі 46550,00 грн., шляхом повернення майна. Свої вимоги мотивує тим, що вимога щодо повернення до Малинського міського центру зайнятості принтерів, які були передані від нього до Радомишльського РЦЗ, Романівського РЦЗ, Ружинського РЦЗ, Попільнянського РЦЗ та Олевського РЦЗ є необґрунтованою та безпідставною, оскільки вказані принтери були передані в межах одного розпорядника коштів - Житомирського обласного центру зайнятості.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до п. 1.1.2.1 плану роботи на IV квартал 2011 року посадовими особами Малинського райміського контрольно-ревізійного відділу було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Малинського міського центру зайнятості за період з 01.01.2009 року по 01.10.2011 року. За результатами якої було складено Акт від 16.12.2011 року № 10-09/83.
Позивачем були подані заперечення на Акт ревізії, однак вони не були взяті до уваги відповідачем, про що свідчить висновок на заперечення до Акту ревізії фінансово - господарської діяльності Малинського міського центру зайнятості.
За результатами розгляду Акту ревізії т.в.о. начальника Малинського РМ КРВ О.В. Осадчим було направлено директору Малинського міського центру зайнятості Ободзинській Т.В. лист-вимогу про усунення порушень, виявлених ревізією порушень законодавства з фінансових питань від 27.01.2012 року № 10-11/26.
У вказаному листі відповідач на підставі п. 7 ст. 10 Закону України від 26.01.1993 року "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" вимагав у позивача, зокрема, у пункті 3 забезпечити усунути покриття витрат пов'язаних юридичних осіб в сумі 46550,00 грн., шляхом повернення майна.
З Акту ревізії вбачається, що Малинським міським центром зайнятості було отримано в 2011 році фінансування на придбання матеріальних цінностей, а саме було придбано 14 принтерів на загальну суму 46550,00 грн. (по 3325,00 грн. кожний), які на протязі квітня-травня передані в інші регіональні центри зайнятості, а саме: Радомишльський РЦЗ - 3 шт., Романівський РЦЗ - 3 шт., Ружинський РЦЗ - 2 шт., Плопільнянський РЦЗ - 3 шт., Олевський РЦЗ - 3 шт., чим на думку відповідача порушено вимоги п. 4 Порядку використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття органами державної служби зайнятості, затвердженого наказом Державного центру зайнятості № 9 від 02.02.2009 року, оскільки фактично відбулося безповоротне зменшення активів.
Тому, п. 3 оскаржуваної вимоги позивача зобов'язано вжити заходи щодо повернення до Малинського МЦЗ принтерів, які були передані до Радомишльського РЦЗ, Романівського РЦЗ, Ружинського РЦЗ, Попільнянського РЦЗ та Олевського РЦЗ.
Суд, вирішуючи питання про правомірність вимоги від 27.01.2012 року № 10-11/26 в частині п. 3 зазначає наступне.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" № 2939-XII від 26.01.1993 року (далі - Закон).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Частиною 2 вказаної статті Закону передбачено, що державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону, інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначено Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.2006 року (далі - Порядок № 550).
Згідно із ст. 8 Закону України від 02.03.2000 року № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" зі змінами і доповненнями (далі - Закон № 1533-ІІІ), Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією.
Частиною 2 ст. ст.16 вказаного Закону визначено, що кошти Фонду використовуються, зокрема, на фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, управління Фондом, розвиток його матеріальної та інформаційної бази.
Відповідно до п. 4.2 Порядку використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженого наказом Державного центру зайнятості від 02.02.2009 року № 9 (далі Порядок № 9), фінансування регіональних та базових центрів зайнятості здійснюються відповідно до їх заявок на потребу в коштах, що подаються у строки, визначені п. 4.3. Порядку. До заявок додаються розшифровки із зазначенням напряму здійснення витрат. Форми розшифровок доводяться разом із затвердженим річним кошторисом видатків.
Зведена заява на потребу в коштах регіонального центру зайнятості формується із заявок на потребу в коштах базових центрів зайнятості та апарату управління регіонального центру зайнятості. Після узагальнення всіх заявок на потребу в коштах та здійснення аналізу обсягу замовлених коштів, зведена заявка на потребу в коштах подається до фінансового управління Державного центру зайнятості.
Абзацом 7 п. 4.3 Порядку № 9 встановлено, що в окремих випадках може подаватись додаткова заява на потребу в коштах Фонду з детальним обґрунтуванням щодо необхідності фінансування.
Згідно із п. 1.3 Порядку взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, затвердженого спільним наказом ГоловКРУ|МВС|СБУ|Генеральної прокуратура від 19.10.2006 року № 346/1025/685/53, визначено, що втрата активів - безповоротне зменшення активів через: перерахування (сплату) коштів; відчуження, недостачу, знищення (псування) чи придбання неліквідного (зіпсованого) майна; втрату боржника у зобов'язанні; зменшення частки державної (комунальної) власності у статутному фонді господарського товариства.
Відповідно до ст. 18 Закону України від 01.03.1991 року № 803-XII "Про зайнятість населення" зі змінами і доповненнями, для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Державна служба зайнятості складається з:
Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Пунктом 1 Примірного положення про центри зайнятості, затвердженого Наказом Мінпраці від 22.11.2010 року № 374 районний, міськрайонний, міський та районний у місті центр зайнятості (далі - центр) є органом державної служби зайнятості, на який покладаються функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у відповідному районі (місті, районі у місті). Центр підпорядковується та підзвітний центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласному, Київському або Севастопольському міському центру зайнятості (далі - регіональний центр зайнятості).
Відповідно до п. 10 вказаного Положення визначено, що структура, штатний розпис, кошторис видатків центру затверджуються відповідним регіональним центром зайнятості.
Згідно із п.п.1.6 п.4 Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ затвердженою наказом Державного казначейства України від 10.07.2000 року № 61 (зі змінами та доповненнями) визначено поняття "безоплатна передача", а саме: безоплатна передача необоротних активів за операціями з централізованого постачання матеріальних цінностей та внутрішнього переміщення в межах головного розпорядника бюджетних коштів.
Таким чином, суд вважає, що безоплатна передача принтерів здійснена Малинським міським центром зайнятості без порушення законодавства, оскільки безоплатна передача матеріальних цінностей здійснена у межах одного розпорядника коштів - Житомирського обласного центру зайнятості, а відтак будь-яких матеріальних втрат та зменшення активів не відбулося. Крім того, вказана операція відображена в бухгалтерському обліку позивача відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що не заперечується Актом ревізії.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога від 27.01.2012 року за № 10-11/26 в цій частині є безпідставною.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, в ході розгляду справи відповідачем не надано суду достатніх доказів, які б свідчили про правомірність оскаржуваної вимоги.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що вимога Коростенської об'єднаної державної фінансової інспекції від 27.01.2012 року № 10-11/26 в частині пункту 3 є протиправною та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 186, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позовні вимоги задовольнити.
Скасувати пункт 3 вимоги Коростенської об'єднаної державної фінансової інспекції від 27.01.2012 року № 10-11/26.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Головуючий суддя В.А. Липа