25 жовтня 2012 р. Справа №2а/0470/12186/12
о 10 год. 20 хв.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддяВерба І.О.
при секретарі судового засіданняЧмоні А.О.
за участю представника відповідача Лісковської О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_4 15 жовтня 2012 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відповідно до частини 3 статті 138 Закону України «Про статус суддів»;
- зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання відповідно до частини 3 статті 138 Закону України «Про статус суддів» на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровської області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на липень та на жовтень 2012 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року відмовлено у задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про передачу адміністративної справи №2а/0470/12186/12 до іншого адміністративного суду.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання, яке виплачується йому відповідачем за рахунок коштів Державного бюджету України. З урахуванням положень частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідач за поданими позивачем заявами мав здійснити перерахунок грошового довічного утримання, проте, відмовив у такому перерахунку.
Позивач у судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська не має законних підстав для перерахунку ОСОБА_4 довічного грошового утримання на підставі наданих ним до управління довідок, оскільки на момент звернення позивача до управління із заявою про здійснення відповідних перерахунків жоден з чинних нормативно-правових актів не визначає права та підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що підтверджується рішенням Ради суддів України від 23 березня 2012 року. Отже, рішення відповідача від 18 липня 2012 року та 11 жовтня 2012 року про відмову позивачу у перерахунку довічного грошового утримання як судді у відставці з 1 липня 2012 року та з 1 жовтня 2012 року є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 працював головою суду та суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з квітня 1990 року по 31 грудня 2010 року.
Постановою Верховної Ради України від 2 грудня 2010 року №2762-VІ «Про звільнення суддів» ОСОБА_4 звільнений з посади судді у зв'язку із поданням заяви про відставку.
Наказом Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 грудня 2010 року №171-К ОСОБА_4 відрахований зі штату зазначеного суду у зв'язку із виходом у відставку.
Судом встановлено та підтверджено представником пвідповідача у судовому засіданні, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська з 25 червня 2010 року та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
9 липня 2012 року та 3 жовтня 2012 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська із заявами про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України від 3 липня 2012 року №Б-с-962 та від 3 жовтня 2012 року №Б-с-1505 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за липень та за жовтень 2012 року відповідно.
За результатами розгляду поданих заяв Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська листами від 18 липня 2012 року за вих. №7485/05-27 та від 11 жовтня 2012 року за вих. №10581/05-27 відмовило у перерахунку пенсії із посиланням на відсутність законних підстав для такого перерахунку.
Відповідно до статті 43 Закону України «Про статус суддів» 15 грудня 1992 року №2862-XII, який був чинним на час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.
Після втрати чинності Законом України «Про статус суддів» на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI (далі - Закон №2453) аналогічні положення передбачені частиною 3 статті 138 Закону №2453, відповідно до якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
З 1 жовтня 2011 року частину 3 статті 138 Закону №2453 викладено у новій редакції, а саме: щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.
Згідно частини 5 статті 138 Закону №2453 максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді. При цьому, законодавець не обмежує розмір довічного грошового утримання судді у відставці розміром грошового утримання працюючого судді, діючим на дату призначення судді у відставці грошового довічного утримання. Крім того, розмір щомісячного довічного грошового утримання може збільшуватись у разі збільшення розміру заробітної плати відповідного судді.
Особливий статус судді, гарантії його незалежності визначені Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» як необхідні умови здійснення правосуддя.
Пунктом 7 Рішення Конституційного Суду України від 11 травня 2005 року №8-рп/2005 зазначено, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.
Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді.
Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканості суддів у разі прийняття змін до чинних законів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.
Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага. Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України та Законом України «Про судоустрій та статус суддів». У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №18-рп/2011 зазначено, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу. Відмінністю щомісячного грошового утримання працюючого судді від щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є лише те, що судді, які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, цю виплату одержують виключно з Державного бюджету України, а судді у відставці - з Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 12 березні 2008 року за №200/14891, затверджено Порядок подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, відповідно до розділу 11 якого уповноважена особа надає до управління Пенсійного фонду України для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці документи, визначені пунктом 2.1 розподілу 11 цього Порядку, у тому числі довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
З урахуванням того, що ОСОБА_4 є суддею у відставці, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відповідно до частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на липень та на жовтень 2012 року, оскільки за суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканності та соціального захисту, як і до виходу у відставку.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відповідно до частини 3 статті 138 Закону України «Про статус суддів» на липень та на жовтень 2012 року.
Зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання відповідно до частини 3 статті 138 Закону України «Про статус суддів» на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровської області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на липень та на жовтень 2012 року.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 29 жовтня 2012 року.
Суддя І.О. Верба