Справа № 0806/1237/2012
Номер провадження № 8/0806/1/2012
30.10.2012 Гуляйпільський районний суд Запорізької області
в складі головуючого: судді Каракай Н.Д.
при секретарі Юрченко Н.М.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Гуляйполе Запорізької області заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду в зв'язку з нововиявленими обставинами по справі № 2-10/2011 р., -
14.06.2012 року заявник звернувся до суду з заявою про перегляд рішення суду в зв'язку з нововиявленими обставинами по справі № 2-10/2011 р., в якій вказав, що 09.06.2011 року суддею Гуляйпільського районного суду Ярошем С.О. ухвалене рішення по цивільній справі № 2-10/2011 року за позовом ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” до нього, ОСОБА_1, про стягнення боргу за кредитом в сумі 751745,42 грн., заборгованість за відсотками в сумі 210495,12 грн., пеня по несплачених процентах та платежах в сумі 150000 грн.,витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн., а всього 1114060,54 грн. Рішення набрало законної сили 21.06.2011 року.
Свою заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами заявник мотивує тим, що основним аргументом в позовній заяві позивача -ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” є факт невиконання ним своїх зобов'язань за Кредитними договорами, а тому позивач достроково вирішив стягнути з заявника суму боргу. Кредит був виданий на споживчі цілі в доларах США, а суд не звертав увагу на порушення як при укладенні так і при виконанні Кредитних договорів норм Закону України “Про захист прав споживачів”.
Далі в позові зазначив, що 08.06.2012 року при ознайомленні із судовою практикою на сайті Державного реєстру судових рішень, йому стало відомо про рішення 06.02.2012 року Вижницького районного суду Чернівецької області по цивільній справі № 8-4/12 в якому йде посилання на лист-відповідь Верховного Суду України від 12.12.2011 року, в якому зазначено, що “застосування судами Закону України “Про захист прав споживачів” до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливо лише в спорах, в яких предметом та підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи процентної ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору зазначений Закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство, що регулює кредитні правовідносини -в “Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 роки)” від 07 жовтня 2010 року” та не відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 10.11.2011 року, яким дано офіційне тлумачення положень пунктів 22, 23 ст. 11 Закону України “Про захист прав споживачів”, що їх треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Прийняттям вище зазначеного Рішення, Конституційний Суд встановив “неконституційність...іншого правового акта чи їх окремого положення”, в даному випадку Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 роки)” від 07 жовтня 2010 року, застосованого судом при вирішенні цієї справи, що у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 361 ЦПК України є підставою для перегляду рішення, у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Судом при його винесенні не було перевірено дотримання норм Закону України “Про захист прав споживачів”, що є підставою для перегляду оскаржуваного рішення за нововиявленими обставинами згідно п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України.
Наявність вищезазначеного Рішення Конституційного суду виступає підставою для
2
перегляду оскаржуваного рішення за нововиявленими обставинами згідно п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, з огляду на те, що на час винесення оскаржуваного рішення -від 09.06.2011 року вже діяв Закон України “Про захист прав споживачів”, однак ні суду, ні сторонам не було відомо, що його дія поширюється на правовідносини сторін договору споживчого кредиту не тільки на стадії його укладення, а й на стадії виконання.
Прохає скасувати рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 09.06.2011 року по цивільній справі № 2-10/2011 року за позовом ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” до нього, ОСОБА_1, про стягнення боргу, справу призначити до розгляду в загальному порядку.
02.07.2012 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області заяву головуючого по справі судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Яроша С.О. про самовідвід задоволено та справу повернуто для повторного розподілу.
З 01.06.2012 року по 30.07.2012 року суддя Каракай Н.Д. знаходилась у відпустці.
06.08.2012 року ухвалою судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Каракай Н.Д. заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
20.08.2012 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області відкрито провадження за нововиявленими обставинами, після усунення недоліків.
В судовому засіданні заявник заяву підтримав, прохає скасувати рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області на підставі п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, додатково пояснивши, що на теперішній час не має можливості платити кредит.
Представник ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” в судовому засіданні заперечує проти задоволення заяви, суду пояснив, що зазначені в заяві підстави не мають значення до справи і жодним чином не стосуються її, так як ОСОБА_1 не заявляв позов або зустрічний позов про визнання недійсним кредитного договору, рішення не було предметом перегляду в апеляційній інстанції та виконується, описано та арештовано майно.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_2, відповідач по справі № 2-10/2011 заяву підтримала.
Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, оглянувши в судовому засіданні цивільну справу № 2-10/2011, вважає, що заява задоволенню не підлягає, поскільки в судовому засіданні було встановлено, що ті обставини, на які посилається заявник, а саме що судом при винесенні рішення не було перевірено дотримання норм Закону України “Про захист прав споживачів” та встановлення Конституційним судом України неконституційність ... іншого правового акту чи їх окремого положення, не є нововиявленими і не можуть вважатись такими, що не могли бути враховані при розгляді справи по суті і спростовували б раніше укладене рішення в справі, а відповідач по справі звертався до суду (а.с. 73-74, 152-153 оглянутої в судовому засіданні справи № 2-10/2011) про визнання недійсними договорів та вчинити певні дії, та як слідує з пояснень сторін в судовому засіданні позов був залишений без розгляду.
Відмовляючи в задоволенні заяви суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Ч. 2 ст. 361 ЦПК України встановлено чіткий перелік підстав для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами, зокрема: в п. 1 передбачено, що ними є “істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи” та в п. 4 -ними є: “встановлена Конституційним судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення
суду не виконане”.
Відповідно до п. п. 7, 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 30.03.2012 року № 4 “Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами” обставини, які відповідно до п. 1 частини другої статті 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили... За змістом пунктом 1 частини другої статті
3
361 ЦПК скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалось судове рішення, може вважатися нововиявленою обставиною лише за умови, якщо в такому акті зазначено про надання йому зворотної сили.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 361 ЦПК підставою для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу є сукупність таких умов: 1) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення; 2) на підставі цього акта чи їх окремого положення суд вирішив справу; 3) рішення суду ще не виконано... За змістом статей 73, 74 Закону України від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР “Про Конституційний Суд України” судове рішення може бути переглянуто на підставі пункту 4 частини другої статті 361 ЦПК також і в тому разі, якщо Конституційний Суд України вказав на преюдиційність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта, якщо рішення суду не виконано. Не може вважатися нововиявленою обставиною висновок Конституційного Суду України про офіційне тлумачення положень Конституції України та законів України.
Суд вважає, що заява про перегляд рішення суду в зв'язку з нововиявленими обставинами по справі № 2-10/2011 р. не підтверджена доказами, є не обґрунтованою і не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 361-365 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 09.06.2011 року по цивільній справі № 2-10/2011 року за позовом ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” до ОСОБА_1, про стягнення боргу в зв'язку з нововиявленими обставинами залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя:ОСОБА_3