Справа № 1805/11196/2012
Провадження № 2/1805/2880/2012
25 жовтня 2012 року. Місто Суми.
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Бойко В.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, 3-тя особа : ПАТ «ОСОБА_4 Аваль «
про визнання звітів про оцінку майна такими, що не можуть бути використані у виконавчому провадженні, спонукання до вчинення дій,
до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, 3-тя особа : ПАТ «ОСОБА_4 Аваль « про визнання звітів про оцінку майна такими, що не можуть бути використані у виконавчому провадженні, спонукання до вчинення дій. Позовні вимоги мотивуються тим, що відповідачі, діючи при виконанні рішення суду, невірно визначили у звітах про оцінку майна боржника вартість належної позивачці квартири.
Дослідивши надані матеріали, суд вважає, що позовну заяву належить повернути позивачеві для подачі для належного суду, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.
Зі змісту позову та долучених до нього документів вбачається, що Відділом державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції примусово виконується рішення Сумського районного суду Сумської області про стягнення з позивача на користь ПАТ «ОСОБА_4 Аваль « заборгованості по кредитному договору. Таким чином, спір виник на стадії виконання судового рішення, тому ці правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження «( далі -Закон ), а також розділами VI та VII ЦПК України.
Статтями 2, 11 та 13 Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на ДВС, яка входить до системи органів Мін'юсту України, а безпосереднє виконання здійснюють державні виконавці. Останні мають право у процесі здіснення виконавчого провадження накладати арешт на майно боржника, вилучати таке майно, реалізовувати його в установленому законодавством порядку, залучати для оцінки майна суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання зобов»язаний надати письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також має право на винагороду за надані ними послуги.
Статтею 58 Закону передбачено, що :
· визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем ( ч. 1 );
· у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення ( ч. 4 ).
Системний аналіз вищенаведених положень Закону свідчить про те, що визначення вартості майна боржника покладено саме на державного виконавця. Суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання не є особою, прав і обов»язків якої стосується спір сторін, оскільки відсутня юридична зацікавленість суб'єкта оціночної діяльності у результатах вирішення справи судом і реалізації ухваленого в ній рішення.
Відтак і предметом оскарження є процесуальна діяльність державного виконавця, пов»язана з оцінкою майна боржника, що безпосередньо випливає із положень ст.ст. 58 та 82 Закону, а також розділу VII ЦПК України.
Позовна заява не містить відомостей про те, що у позивача наявний цивільно-правовий спір з відповідачами - суб'єктами оціночної діяльності, позивач не наводить відомостей про те, яким чином, ці відповідачі порушують, не визнають або оспорюють права, свободи чи інтереси позивача, які саме права, свободи чи інтереси та якими доказами це підтверджується.
Таким чином, не зважаючи на те, що позивач своє звернення до суду помилково оформив у вигляді позовної заяви, а не скарги, суд, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, виходить з того, що предметом оскарження є саме процесуальна діяльність державного виконавця, пов»язана з оцінкою майна боржника.
Частина 4 статті 58 Закону є спеціальною, процесуальною нормою, яка в сукупності з іншими наведеними судом положеннями Закону та ЦПК України регулює питання оскарження оцінки майна. Встановлений даною частиною ст. 58 Закону строк на оскарження, є процесуальним строком, протягом якого стороні виконавчого провадження надано право на подачу скарги до суду в порядку розділу VII ЦПК України.
Цей строк не є строком позовної давності.
Згідно зі ст.ст. 383-384 ЦПК України, а також ч. 4 ст. 82 Закону, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Статтею 115 ЦПК України передбачено, що якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві.
З урахуванням того, що виконавчий документ по цивільній справі був виданий Сумським районним судом Сумської області, саме цей сує є компетентним судом на розгляд скарги сторони у виконавчому провадженні з питань оцінки майна боржника. Відтак позовну заяву належить повернути позивачеві для подання до належного суду.
Керуючись ст.ст. 116, 209-210, 383-384 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, 3-тя особа : ПАТ « ОСОБА_4 Аваль « про визнання звітів про оцінку майна такими, що не можуть бути використані у виконавчому провадженні, спонукання до вчинення дій повернути позивачеві для подання до належного суду.
Ухвала може бути оскаржена до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.Б. Бойко