Справа № 1-3/12
30 жовтня 2012 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді Терещенко О.І.,
при секретарі Терещенко О.В.,
з участю прокурора Шамукова Р.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, селище Улянівка, вул. Шевченка, 5, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого Білопільським районним судом 07 квітня 2008 року за ч.3 ст.186 КК України до 4-х років позбавлення волі, звільнений з виправної колонії 27 грудня 2010 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 1 місяць 6 днів, судимість не знята і не погашена
- за ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України,
На початку травня 2011 року ОСОБА_1, перебуваючи на залізничному вокзалі станції Суми в м. Суми, на сидінні у залі очікування знайшов пенсійне посвідчення № 141518, видане на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, яке залишив собі з метою подальшого його підроблення та використання для безкоштовного проїзду у міському та приміському транспорті.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_1 у невстановлений під час слідства день на початку травня 2011 року, в той же день, коли знайшов посвідчення, відійшов у сторону від залізничного вокзалу в м. Суми, видалив зі знайденого пенсійного посвідчення фотокартку, замість неї вклеїв свою фотокартку, після чого зробив підтирання та дописку тексту авторучкою. Потім авторучкою домалював дві смуги відтиску мастичної печатки на фотокартці.
У подальшому, через декілька днів після підробки пенсійного посвідчення ОСОБА_1 , перебуваючи на залізничному вокзалі станції Суми в м. Суми, з метою безкоштовного проїзду у приміському потягу «Суми-Ворожба»в районі станції ОСОБА_3 району пред'явив посвідчення контролеру приміського потягу та безкоштовно доїхав з м. Суми до м. Білопілля.
15 травня 2011 року ОСОБА_1 був затриманий на території центрального базару в м. Білопілля працівниками міліції за вчинення адміністративного правопорушення і під час його особистого огляду у правій кишені його куртки було виявлено та вилучено підроблене пенсійне посвідчення № 141518 на ім'я ОСОБА_2.
Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_1 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Допитаний у судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, щиро розкаявся та показав суду, що на початку травня 2011 року на залізничному вокзалі в м. Суми знайшов пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_2 В цей же день відірвав чужу фотокартку, вклеїв на її місце свою, ручкою домалював лінії печатки. Через декілька днів на потягу їхав з м. Суми до м. Білопілля і контролеру пред'явив підроблене посвідчення. Контролер повірила у справжність цього посвідчення і за проїзд він нічого їй не платив. 15 травня 2011 року на базарі в м. Білопілля за вчинення дрібного хуліганства ОСОБА_1 був затриманий співробітниками Білопільського РВ, які у нього виявили та вилучили підроблене посвідчення.
Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
За таких обставин суд дії ОСОБА_1 кваліфікує за ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України зі змінами та доповненнями, які діяли на момент вчинення підсудним злочинів, оскільки він вчинив:
- підроблення з метою використання посвідчення, яке складене у визначеній законом формі та містить передбачені законом реквізити;
- використання завідомо підробленого документа.
При призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який посередньо характеризується за місцем проживання; обставини, що пом'якшують покарання -щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність тяжких наслідків.
Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені.
Також суд враховує, що злочини підсудним вчинені у період умовно-дострокового звільнення від покарання за вироком Білопільського районного суду від 07 квітня 2008 року.
Тому суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення підсудного ОСОБА_1 та попередження нових злочинів буде покарання за ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України у виді арешту, а остаточне покарання -у виді позбавлення волі.
Підлягають стягненню з підсудного кошти у сумі 450 грн. 24 коп. за проведення технічної експертизи документа.
Речовий доказ -пенсійне посвідчення № 141518 на ім'я ОСОБА_2, яке знаходиться у матеріалах кримінальної справи, необхідно залишити у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, і призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.358 КК України у виді шести місяців арешту;
- за ч.3 ст.358 КК України у виді трьох місяців арешту.
На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити йому покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді арешту строком на шість місяців.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Білопільського районного суду від 07 квітня 2008 року і за сукупністю вироків призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк один рік два місяці.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній -підписку про невиїзд.
Строк покарання відраховувати ОСОБА_1 з дня його затримання.
Стягнути з ОСОБА_1 450 грн. 24 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області (а.с.20).
Речовий доказ -пенсійне посвідчення № 141518 на ім'я ОСОБА_2, яке знаходиться у матеріалах кримінальної справи, - залишити у справі (а.с.24, 27).
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя