10.02.2012
Справа №1522/3177/12
Провадження № 2/1522/6598/12
10.02.2012 року Приморський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого - судді Нікітіної С.Й.,
при секретарі - Виноградовій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі м. Одеси про встановлення факту який має юридичне значення та зобов'язання виконати певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про встановлення факту смерті своєї матері, громадянки України, ОСОБА_2 (12.08.1958 р.н.) 14.04.2005 р.; зобов'язання відповідача провести державну реєстрацію факту смерті та видати свідоцтво про смерть громадянки України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Заявник посилається на те, що 06.08.1999 року її мати - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, останнє місце постійного мешкання та реєстрації: м. Одеса, вул. Піонерська, буд.5, корп. Г, кв. 3, знялася з реєстрації та вибула у місто Київ, а після цього на заробітки в м. Москву, ОСОБА_4. З вересня 2000 року позивач втратила з матір'ю зв'язок.
В кінці 2010 року, родинний зв'язок було поновлено з рідним братом ОСОБА_5, громадянином ОСОБА_4, що мешкає за адресою: Російська Федерація, АДРЕСА_1. Який повідомив ОСОБА_1, що 14 квітня 2005 року, її мати померла у м. Москва.
В грудні 2010 року позивачці було надіслано завірену державним нотаріусом копію свідоцтва про смерть, на ім'я ОСОБА_2, запис про смерть 2258, видане Люблінським відділом РАГС м. Москви 14.04.2005 року. В зазначеному документі, мати позивачки значилася як громадянка ОСОБА_4, не зважаючи на той факт, що зі свідоцтвом про смерть, ОСОБА_1 також отримала паспорт громадянки України серія КЕ № 726574 виданий Приморським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, 16.07.1997 року на ім'я ОСОБА_2, що прямо підтверджує громадянство останньої. 22.01.2011 року позивач звернулась до відповідача, з заявою про реєстраціїю смерті. Однак, в реєстрації смерті ОСОБА_2 на території України ОСОБА_1 було відмовлено, у зв'язку з тим, що документи надані нею до відділу РАГС не являються підставою для реєстрації смерті.
Таким чином, на даний час факт смерті ОСОБА_3, як громадянки України в органах державної реєстрації актів цивільного стану зареєстровано не було .
Крім того, відповідно до свідоцтва про право власності на житло № 01529 від 31.10.1994 року, матері позивачки, громадянці України, ОСОБА_2 належить на праві приватної власності ј частина квартири, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, буд.5, корп. «Г», кв. 3. Однак, оформити право спадщини на зазначене майно позивач не має можливості, у зв'язку з відсутністю свідоцтва про смерть громадянки України ОСОБА_2.
Враховуючи, те, що на сьогоднішній день факт смерті ОСОБА_2 в органах державної реєстрації актів цивільного стану зареєстровано не було, а також те, що у позивачки відсутні лікарські документи, необхідні для реєстрації факту смерті, вона, для оформлення права на спадщину, вимушена звернутися до суду з подібними вимогами.
Позивач в суд не з'явилась, надала заяву, якою позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити та закінчити розгляд справи за своєї відсутності.
Відповідач в суд не з'явився, викликаний, надійшла заява, якою Відділ ДРАЦСу у Проиморському районі ОМУЮ просить закінчити розгляд справи за відсутності свого представника.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов ОСОБА_1 обґрунтованим, доведеним, а тому задовольняє його.
При цьому суд виходить з наступного.
06.08.1999 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, останнє місце постійного мешкання та реєстрації: м. Одеса, вул. Піонерська, буд.5, корп. Г, кв. 3, знялася з реєстрації та вибула у місто Київ, а після цього на заробітки в м. Москву, ОСОБА_4.
14 квітня 2005 року ОСОБА_3 померла у м. Москва.
В грудні 2010 року позивачці було надіслано завірену державним нотаріусом копію свідоцтва про смерть, на ім'я ОСОБА_2, запис про смерть 2258, видане Люблінським відділом РАГС м. Москви 14.04.2005 року. В зазначеному документі, мати позивачки значилася як громадянка ОСОБА_4, не зважаючи на той факт, що зі свідоцтвом про смерть, ОСОБА_1 також отримала паспорт громадянки України серія КЕ № 726574 виданий Приморським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, 16.07.1997 року на ім'я ОСОБА_2, що прямо підтверджує громадянство останньої. 22.01.2011 року позивач звернулась до відповідача, з заявою про реєстраціїю смерті. Однак, в реєстрації смерті ОСОБА_2 на території України ОСОБА_1 було відмовлено, у зв'язку з тим, що документи надані нею до відділу РАГС не являються підставою для реєстрації смерті.
Таким чином, на даний час факт смерті ОСОБА_3, як громадянки України в органах державної реєстрації актів цивільного стану зареєстровано не було .
Крім того, відповідно до свідоцтва про право власності на житло № 01529 від 31.10.1994 року, матері позивачки, громадянці України, ОСОБА_2 належить на праві приватної власності ј частина квартири, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, буд.5, корп. «Г», кв. 3. Однак, оформити право спадщини на зазначене майно позивач не має можливості, у зв'язку з відсутністю свідоцтва про смерть громадянки України ОСОБА_2.
Враховуючи, те, що на сьогоднішній день факт смерті ОСОБА_2 в органах державної реєстрації актів цивільного стану зареєстровано не було, а також те, що у позивачки відсутні лікарські документи, необхідні для реєстрації факту смерті, вона, для оформлення права на спадщину, вимушена звернутися до суду з подібними вимогами.
Відповідно, до пункту 1 розділу 5 Правил реєстрації актів громадського стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000 року, підставою для державної реєстрації смерті є:
а) лікарське свідоцтво про смерть (форма N 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024;
б) фельдшерська довідка про смерть (форма N 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024;
в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;
г) рішення суду про оголошення особи померлою;
ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом злікарським свідоцтвом про смерть.
Факт смерті підтверджено записом про смерть 2258, виданим Люблінським відділом РАГС м. Москви 14.04.2005 року.
Таким чином суд робить висновок, що заявлені ОСОБА_1 вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 213-215, 259 ЦПК України, -
Встановити факт смерті громадянки України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 - 14.04.2005 року.
Зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції провести державну реєстрацію факту смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та видати свідоцтво про смерть громадянки України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: