Справа № 1522/298/12
№ 2а/1522/699/12
15 лютого 2012 року Суддя Приморського районного суду м. Одеси Загороднюк В.І., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні Приморського районного суду м. Одесі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
03.01.2012 р. позивачка звернулася до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання відмови виплатити соціальну допомогу безпідставною; зобов'язання УПФУ в Приморському районі м. Одеси нарахувати та виплатити їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01 лютого 2011 р. по липень 2011 р.
При цьому посилається на те, що вона народилася 01.06.1941 р. та є дитиною війни. Відповідачем порушені її права як дитини війни на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Заперечень від відповідача до суду не надійшло.
Оцінивши обставини, викладені у матеріалах адміністративного позову, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року N 2195-IV дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Судом встановлено, що позивачка належить до соціальної групи дітей війни, що підтверджується паспортом громадянина України та посвідченням.
Виходячи із того, що позивачка має правовий статус дитини війни, то на неї розповсюджуються всі пільги та гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року N 2195-IV.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" N2195-IV від 18.11.2004 року (набрав чинності з 01.01.2006 року) зі змінами на 09.07.2007 рік, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року (п. 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України») викладена в новій редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»розділ ІІ цього Закону, яким, зокрема, внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», набирає чинності з 01.01.2008 року.
Рішенням Конституційного суду України по справі N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»були визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення.
При цьому у п.6 Конституційний Суд України зазначив, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Виходячи з того, що редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 01 січня 2008 року втратила свою чинність з дня прийняття рішення Конституційним судом України по справі N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, то з 22 травня 2008 року відновилася попередня редакція цієї статті, а також право позивачки на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлений в 2011 році у розмірі: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні.
Крім того у відповідності до ч.1, ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З урахуванням наведеного, а також враховуючи те, що здійснення перерахунку пенсії є виключною компетенцією Управління пенсійного фонду України та його органів, суд вважає за необхідне зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси провести перерахунок та забезпечити проведення виплати позивачки підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством.
Разом з тим, дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка передбачала виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком була чинною у 2010 році, а також з 30.12.2010 року по 22.07.2011 року.
Враховуючи, що відповідно до п. 7 Закону України від 14.06.2011 р. № 3491-V1 „Про внесення змін до Закону України «про Державний бюджет України на 2011 рік»у 2011 році положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується в порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, а відповідно до п. 6 постанови КМУ від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету», що набрала чинності 23.07.2011 року, встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 49,80 грн.
Таким чином вимоги позивачки щодо виплати їй як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги підлягають частковому задоволенню за період з 03.07.2011 р. по 22.07.2011 р. включно.
В іншій частині позов задоволенню не підлягає.
Разом з тим, суд вважає, що на користь позивачки не можуть бути стягнуті конкретні грошові суми, оскільки їх розрахунок повинен бути зроблений самим відповідачем.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, підлягають негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 1, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року N 2195-IV, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058-IV, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, ч.1, ч.2 ст. 99, 159 - 164, 183-2, 254, абз. 2 ч. 1 ст. 256 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси з приводу відмови в перерахунку ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси провести перерахунок та забезпечити проведення виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за період часу з 03.07.2011 р. по 22.07.2011 року включно.
В іншій частині позову - відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її отримання. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
15.02.2012