Справа № 2601/9193/12
Провадження по справі № 2/2601/2894/12
23.04.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Полякова Л.В.,
при секретарі - Михалик С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
у квітні 2012 року позивач пред'явив позов до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу посилаючись на те, що 17.08.1996 року між ним та відповідачкою у відділі реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві було зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис №631. Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Спільне життя з відповідачкою не склалося, через різні характери та погляди на життя, внаслідок чого в сім'ї постійно виникали суперечки та сварки.
Шлюбні відносини не підтримують та не мають наміру відновлювати їх у подальшому. Подальше спільне життя з відповідачкою та збереження сім'ї вважає неможливим. Просить розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав повністю та просив його задовольнити.
Відповідач в судовому засідання позов визнала повністю, просила задовольнити позовну заяви та розірвати шлюб між нею та позивачем, оскільки шлюб існує лише формально.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 17 серпня 1996 року між позивачем та відповідачкою було укладено шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві, про що складено актовий запис № 631.
Від цього шлюбу у подружжя є неповнолітня дитина -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Судом встановлено, що сторони не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, взаєморозуміння та почуття любові між сторонами втрачено, сторони не можуть знайти між собою порозуміння.
Зазначені обставини були встановлені при розгляді справи в судовому засіданні.
Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги, оскільки подальше існування сім»ї є неможливим.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 60, 212, 213, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 17 серпня 1996 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві, актовий запис № 631 - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення/
Суддя: