Іменем України
"22" листопада 2006 р.
справа № 20-6/092
За позовом Приватного підприємства «Олімп-плюс» (99011, м.Севастополь, вул.Кулакова, 86)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа и Ко» (99011, м.Севастополь, вул.Кулакова, 86; 99814, м.Севастополь, с.Орловка, вул. Качінське шосе, 5 кв.35)
про зміну умов договору,
За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа и Ко» (99011, м.Севастополь, вул.Кулакова, 86; 99814, м.Севастополь, с.Орловка, вул. Качінське шосе, 5 кв.35)
до Приватного підприємства «Олімп-плюс» (99011, м.Севастополь, вул.Кулакова, 86)
про зміну умов договору,
Суддя Лазарев С.Г.
представників сторін:
позивача - Філонов О.О., довіреність № 01 від 01.02.2006 - ПП «Олімп-плюс»,
відповідач -Тарасова Т.О., довіреність № 21 від 10.04.2006 -ТОВ «Альфа и Ко»,
Рішення виноситься після оголошеної перерви з 12.10.2006 по 24.10.2006, з 15.11.2006 по 22.11.2006.
Приватне підприємство «Олімп-плюс» (далі - ПП «Олімп-плюс») звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа и Ко» (далі - ТОВ «Альфа и Ко») про зміну умов договору оренди № 2 від 01.01.2003, виклавши пункт 4.3 цього договору в редакції позивача, а саме:
«Орендодавець має право вимагати розірвання договору, якщо:
1) Орендар користується річчю всупереч договору або призначенню речі;
2) Орендар без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;
3) Орендар своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;
4) Орендар не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Якщо Орендодавець вважає за необхідне розірвати Договір, він надсилає пропозицію про це Орендареві.
Орендар повідомляє Орендодавця про результати розгляду пропозиції у двадцатидений строк після її одержання.
У разі відмови Орендаря розірвати Договір або разі неодержання відповіді на пропозицію у встановлений строк Орендодавець має право передати спір на вирішення суду».
Відповідач позовні вимоги не визнав, з підстав, висловлених в відзиві на позові (вх. № 26050 від 21.09.2006).
В ході розгляду справи ТОВ «Альфа и Ко» звернулося до суду з зустрічним позовом до ПП «Олімп-плюс» про зміну умов договору оренди № 2 від 01.01.2003, виклавши пункти 5.1 та 5.2 цього договору в редакції ТОВ «Альфа и Ко», а саме:
«Пункт 5.1. Розмір орендної плати за користування об'єктом оренди складає 45 000,00 (сорок п'ять тисяч гривень 00 копійок) в місць.
Пункт 5.2. Орендна плата сплачується не пізніші 20 числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставленого рахунку».
В обґрунтування зустрічних позовних вимог ТОВ «Альфа и Ко» зазначає, що статтями 762, 797 Цивільного кодексу України (в редакції 2003 року) та статтями 189, 284 Господарського кодексу України визначається інший порядок орендної плати ніж положеннями Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року), який діяв на момент укладення договору.
Ухвалою від 24.10.2006 зустрічний позов прийнятий до провадження для спільного розгляду з первісним.
ПП «Олімп-плюс» зустрічні позовні вимоги не визнав з підстав, висловлених в відзиві на зустрічний позов (вх. № 30204 від 31.10.2006).
Представник ТОВ «Альфа и Ко» на оголошення резолютивної частини не з'явився, про дату і час судового засідання був повідомлен належним чином.
Строк розгляду справи, відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжувався за згодою сторін.
Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслуховуючи пояснення представників сторін, суд
01 січня 2003 року між ТОВ “Альфа і Ко» і ПП “Олімп-плюс» укладено договір оренди № 2.
Відповідно до пункту 1 Договору ТОВ “Альфа і Ко» передає, а ПП “Олімп-плюс» приймає в тимчасове користування будівлю готелю, яка розташована за адресою м. Севастополь, вул. Кулакова, 86.
Пунктом 4.1 Договору встановлений строк оренди, який складає п'ять років з моменту прийняття готелю по прийому-передачи.
Розмір орендної плати встановлений пунктом 5.1 Договору та Додатковою угодою, укладеною сторонами 01.01.2003.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, провівши оцінку представленим доказам, суд вважає позовні вимоги ПП «Олімп-плюс» про зміну умов договору оренди № 2 від 01.01.2003, виклавши пункт 4.3 цього договору в редакції позивача та вимоги ТОВ «Альфа и Ко» про зміну умов договору оренди № 2 від 01.01.2003, виклавши пункти 5.1 та 5.2 цього договору в редакції ТОВ «Альфа и Ко», такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
На підставі п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, діючого з 01.01.2004, Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963 визнаний таким, що втратив силу з 01 січня 2004 року.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, діючого з 01.01.2004, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Таким чином, до правовідносин сторін судом застосовуються положення Цивільного кодексу України.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу.
До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За приписами пункту 2 статті 20 Господарського суду України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами.
Загальні умови порядку зміни та розірвання господарських договорів визначені у статті 188 Господарського кодексу України, в якій зокрема, зазначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінти або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
ПП «Олімп-плюс» у позовної заяві зазначає, що листом № 16 від 15.05.2006 підприємство направило на адресу ТОВ «Альфа і Ко» свої пропозиції про зміну пункту 4.3 договору.
Листом від 05.06.2006 ТОВ «Альфа і Ко» повідомив ПП «Олімп-плюс», що зміст пункту 4.3 договору є конкретним та зрозумілим, тому пропозиція щодо його тлумачення відхиляється.
Звертаючись до суду з зустрічною позовною заявою, ТОВ «Альфа і Ко» зазначає, що листом за вих. № 02/юр від 25.09.2006 підприємство звернулося до ПП «Олімп-плюс» з листом з пропорцією змінити пункти 5.1 та 5.2 договору, виклавши їх в редакції ТОВ «Альфа і Ко», з проханням повідомити про результат розгляду цієї пропозиції строком до 01.10.2006.
Вказаний лист був отриманий директором ПП «Олімп-плюс» 02.10.2006, про що є особистий підпис.
Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Для визначення можливих підстав для зміні або розірвання господарських договорів, слід враховувати загальні правила частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.
Але, як вбачається з матеріалів справи, ПП «Олімп-плюс», звертаючись до суду з позовною заявою, та ТОВ «Альфа і Ко», звертаючись з зустрічною позовною заявою, обґрунтовують свої вимоги положеннями статті 652 Цивільного кодексу України, відповідно до якої суд може змінити вимоги договору у зв'язку з істотними змінами обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України підставою зміні або розірвання договору може бути істотна зміна обставин, яким сторони керувалися при укладенні договору.
Визначення істотності зміни обставин наводиться в абзаці другому частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України.
Частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
При цьому, крім визначених у пункті 2 статті 652 Цивільного кодексу України чотирьох умов, за яких можливе розірвання договору, для його зміни додатково необхідна ще одна з таких умов: розірвання договору суперечить суспільним інтересам або зміна договору потягне для сторін шкоду, що значно перевищує затрати, пов'язані з виконанням договору на умовах, змінених судом.
За приписами пункту 4 статті 652 Цивільного кодексу України, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках.
В обґрунтування своїх вимог ПП «Олімп-плюс» та ТОВ «Альфа і Ко» зазначають, що зміна пункту 4.3 договору та встановлення суми орендної плати більшої, ніж погодженої в договорі № 2 від 01.01.2003 та Додаткової угоди від 01.01.2003 обумовлено тим, що 01.01.2004 набрав чинності Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України.
Тому, на думку ПП «Олімп-плюс» і ТОВ «Альфа і Ко», умови договору № 2 від 01.01.2003 у наступний час суперечать вимогам діючого законодавства.
Але цій довід судом не приймається, оскільки вказані вимоги суперечить положенням статей 651, 652 Цивільного кодексу України.
В ході судового розгляду встановлено, що ані ПП «Олімп-плюс», ані ТОВ «Альфа і Ко» не надано доказів, яки б свідчили про винятковість обставин, яки б обумовили зміни умов договору № 2 від 01.01.2003.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що сторони при укладені договору оренди № 2 від 01.01.2003 досягли згоди по всіх істотних умовах договору оренди, тому вимоги стосовно внесення відповідних змін обох сторін є необґрунтованими.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 118,00 грн. на обидві сторони.
На підставі висловленого, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволені позову - відмовити.
2. У задоволені зустрічного позову -відмовити.
3. Копії рішення направити сторонам.
Суддя С.Г.Лазарев
Рішення оформлено згідно з вимогами
ст. 84 Господарського процесуального
кодексу України та підписано 27.11.2006.