18 жовтня 2006 р. м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:
Головуючого Чміля І.Х.
Суддів: Височанської Н.К., Галичанського А.Д.
Секретаря Малої І.М.
За участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом відділу державної виконавчої служби Новоселицького райуправління юстиції в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про визнання права власності на 1/4 частину будинковолодіння та виділення цієї частини в натурі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоселицького районного суду від 17 серпня 2006 року, -
В листопаді 2005 року відділ державної виконавчої служби (далі ВДВС) Новоселицького райуправління юстиції звернувся в інтересах ОСОБА_3 з цим позовом до відповідачів.
ВДВС посилався на те, що на виконання рішення Новоселицького районного суду від 9.11.2002 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 50200 грн. було описано і накладено арешт на будинковолодіння в АДРЕСА_2, яке належить батьку боржника - ОСОБА_1.
Оскільки рішення суду не виконано, то ВДВС просив визнати за боржником ОСОБА_6. право власності на 1/4 частину зазначеного будинковолодіння та виділити її в натурі.
Справа №22ц-770 2006 р. Головуючий у 1 інстанції
Категорія 1/5 Трояновський Г.М.
Суддя-доповідач: Чміль І.Х.
Рішенням Новоселицького районного суду від 17 серпня 2006 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_6. право власності на 1/4 частину будинковолодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1, загальною вартістю 26984 грн..
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і закрити провадження у справі. Посилається на те, що суд в порушення вимог ст..ст. 3,11 ЦПК України прийняв та розглянув справу від неналежного позивача. Не взято до уваги і ту обставину, що зазначені в рішенні суду будівлі побудовано самочинно.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та порушенням або неправильним застосуванням норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що по даній справі є зазначені підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.
Порядок звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення врегульовано ст.. 62 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що в разі звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення державний виконавець запитує відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування про належність зазначеного майна боржникові на праві власності та його вартість, а також запитує нотаріальний орган, чи не знаходиться це майно під арештом.
Одержавши документальне підтвердження належності боржникові на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна, державний виконавець накладає на них арешт шляхом опису і оцінки за їх вартістю на момент арешту.
Цих вимог закону державним виконавцем не дотримано, а судом не перевірено цих обставин.
З копії технічного паспорта на згаданий житловий будинок вбачається, що він є власністю ОСОБА_1.
Копією довідки виконкому Балківецької сільської ради (а.с. 8) підтверджується, що будинок є власністю ОСОБА_1, а за боржником ОСОБА_6 житлового будинку на праві власності немає. Будь-яких доказів того, що боржник ОСОБА_6 є співвласником будинку немає і сторони не посилаються на наявність таких доказів.
Чинним законодавством не передбачено права ВДВС на звернення до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно за фізичною особою без відповідного доручення цієї особи.
Доводи апеляційної скарги про закриття провадження в справі є безпідставними і не можуть бути задоволені.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Новоселицького районного суду від 17 серпня 2006 року скасувати.
В позові відділу державної виконавчої служби Новоселицького райуправління юстиції до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про визнання права власності на 1/4 частину будинковолодіння та її виділення в натурі відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено протягом двох місяців безпосередньо до суду касаційної інстанції.