43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
"14" листопада 2006 р.
Справа № 02/97-4А.
Господарський суд Волинської області у складі: судді Костюк С.В.,
при секретарі судового засідання Дмитрук В. В.
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІГА-ЛУ», м. Львів
до Волинської митниці, м. Ковель
третьої особи Приватного підприємства “ВОЛИНЬ-БРОК», м. Луцьк
про визнання неправомірними дій митниці та стягнення надмірно сплачених коштів
за участю представників сторін:
від позивача: Брич Л.В., довіреність № 25 від 09.10.2006р.
від відповідача: Миронюк О.В. - гол. інспектор, довіреність № 13/15-6228 від 13.11.2006р., Цибуковська Н.Ф. - гол. юрисконсульт, довіреність № 13/15-3633 від 17.07.2006р.
представник третьої особи, Нездолій В.М. - директор
Запис розгляду справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».
Відповідно до п. 6 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, спір розглядається за нормами КАС України.
В судовому засіданні представникам відповідача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.49, 50 КАС України; заяви про відвід судді відповідно до ст.27 КАС України не поступило.
В судовому засіданні, відповідно до ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Суть спору: Позивач ТзОВ “ЛІГА-ЛУ» звернувся з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій митниці Волинської митниці та стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 43774,24 грн.
При цьому зазначає, що неправомірні дії митниці полягають в застосуванні відповідачем резервного методу визначення митної вартості товарів -рибопродуктів, що імпортувались в Україну, в результаті даних дій митниці товариством було зайво перераховано до бюджету у вигляді податків та зборів 43774,24 грн. Обґрунтовуючи заявлену вимогу позивач посилається на ст.. ст.. 265, ч. 4 266 Митного Кодексу України та на роз'яснення президії Вищого господарського суду від 14.07.2005р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства України».
Відповідач у відзиві на позов вказує, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки митниця не здійснювала коригування митної вартості рибопродуктів, а лише погодила вартість заявлену декларантом. Для заявлення митної вартості товарів, яка визначена шляхом застосування методу оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1), відповідно до ст.. 267 МК України, подається декларація за формою ДМВ-1. При застосуванні інших методів оцінки (2-6), передбачених ст..ст. 268-273 МК України - декларація форми ДМВ-2. Митним брокером при імпорті рибопродуктів було подано до митного оформлення ВМД №201010005/6/002182 та декларацію митної вартості ДМВ-2 із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості. Крім того, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед державними та державними цільовими фондами»передбачено, що податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації вважаються узгодженими з дня подання такої податкової декларації і не може бути оскаржено платником податків в адміністративному та судовому порядку
Зазначене у відзиві митниці щодо подачі декларантом декларації за формою ДМВ-2 підтверджено в судовому засіданні декларантом - директором ПП. «Волинь - брок» Нездолій В. М.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача не обґрунтована, а тому задоволенню не підлягає.
При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.. 260 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом згідно положень даного кодексу.
Методи визначення митної вартості товарів, що імпортуються в Україну та порядок їх застосування, передбачені ст.ст. 266-273 Митного кодексу України, умови та форми декларування митної вартості даних товарів визначаються відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою КМУ від 28 серпня 2003 р. №1375.
В п.8 Порядку зазначено, що у разі переміщення підприємствами через кордон України товарів, які підлягають обкладенню податками і зборами за угодою(договором, контрактом), вартість якої перевищує суму, еквівалентну 5000 євро, разом з вантажною митною декларацією подається декларація митної вартості за встановленою формою. Митна вартість товарів, що ввозяться підприємствами на митну територію України, визначається шляхом відповідного застосування методів, передбачених статтями 266-273 Митного кодексу України (п.11) та заявляється декларантом митному органу шляхом подання декларації митної вартості за формою ДМВ-1 або ДМВ-2 (п.12).
Для заявлення митної вартості товарів, яка визначена шляхом застосування методу оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1), відповідно до ст.267 МК України, подається декларація митної вартості за формою ДВМ-1. При застосуванні інших методів оцінки (2-6), передбачених ст.. ст.. 268-273 МК України, подається декларація митної вартості форми ДМВ-2.
Як з матеріалів справи так і пояснення декларанта вбачається, що брокером -ПП «Волинь-Брок»до митного оформлення вантажу подано митну декларацію №201010005/6/002/82 та декларацію митної вартості за флрмою ДМВ-2 із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості. Чим спростовується твердження позивача в частині коригування митної вартості імпортованої продукції -рибопродуктів, що надійшла на адресу ТзОВ «ЛІГА-ЛУ»митницею.
Щодо вимог про повернення зайво сплачених коштів в сумі 43774,24 грн., то дана сума самостійно була визначена платником податків, а тому відповідно до пп.. 5.1 ст. 5 Закону України № 2181 є узгодженим податковим зобов'язанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи те, що позивач не довів належними доказами неправомірні дії відповідача, суд відмовляє в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись Митним кодексом України, Порядком декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затв. Постановою КМУ від 28.08.2003р. № 1375, ст..ст. 69,71,86,158-160 КАС України, господарський суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
На постанову в 10-денний строк з дня виготовлення її повного тексту може бути подано заяву про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана в 10-денний строк без попереднього подання заяви.
Суддя С.В.Костюк
Дата виготовлення повного тексту
постанови 23.11.06р.
Суддя Костюк С.В.