21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
"02" листопада 2006 р. Справа № 7/280-06
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючого -судді Н.Мінєєвої, секретаря судового засідання Юрчак Л.С.
За участю представників сторін:
позивача: Танасієнко М.М. - юрист, дор. № 101 від 21. 03. 2006 року.
відповідача: Осмоловський В.І. -директор ТОВ «Кулінар», Розумович Н.Г. -гол. бухгалтер, дор. № 57 від 01. 11. 2006 року.
Розглянувши в приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство «Моріс»м. Вінниця до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кулінар»м. Вінниця про стягнення 13412,02 грн.
Подано позов про стягнення 13412 грн. 02 коп., у т.р. 5442 грн. 79 коп. основного боргу та 7969 грн. 23 коп. пені в зв'язку з невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про постачання теплової енергії та гарячої води з орендаторами нежитлових приміщень.
Відповідач проти позову заперечує по мотивах, викладених у відзиві на позов (вх. канцелярії суду № 15074 від 31. 10. 2006 року), зокрема, посилаючись на те, що позивач в порушення ст. 56 ГПК України не надіслав відповідачу разом з позовною заявою копій документів, на які він посилається у позові, не надав розрахунку позовних вимог і навіть у позовній заяві сума заявлених позовних вимог не дорівнює сумі оплачених та неоплачених вимог. Дійсно з січня 2005 р по вересень 2006р позивачем були надані підприємству послуги з постачання теплової енергії та гарячої води на загальну суму 2842,37 грн. З них на дату подання позовної заяви було оплачено 2525,61 грн. Залишок боргу в сумі 316,76 грн. буде сплачена до судового засідання. Договір між підприємствами у період з 1998 р по 2005 року не був укладений, тому застосування штрафних санкцій є необґрунтованим. А після укладання договору з січня 2005 року всі розрахунки проводились вчасно. З урахуванням наведеного відповідач просить суд відмовити позивачу в позові в частині його вимог щодо стягнення штрафних санкцій і припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору.
В судове засідання сторони подали письмове клопотання про нездійснення технічної фіксації (звукозапису) судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить ч. 7 ст. 81-1 ГПК України.
Ухвалою суду про порушення провадження у справі від 03. 10. 2006 року суд зобов'язав позивача, у числі інших документів, зокрема, до дня засідання надати суду: Статут, довідку з ЄДРПОУ (оригінали для огляду в суді, належним чином завірені копії -в справу); Оригінали доданих до позовної заяви документів -для огляду в судовому засіданні; Докази про правові підстави виставлення «Кулінар»Кафе «Калина»рахунків на оплату, тоді як відповідачем у позовній заяві зазначено ТОВ «Кулінар»; Обґрунтований розрахунок суми позову, у т.р. в частині нарахування пені відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору; обопільний розгорнутий акт звірки взаєморозрахунків сторін станом на час розгляду справи в суді, в якому показати динаміку росту заборгованості та її погашення з посиланням на номер, дату, суму та назву первинного документу, для складання якого суд зобов'язав позивача з'явитись до відповідача; Докази проведення розрахунків відповідачем на час розгляду справи в суді (первинні бухгалтерські документи); докази направлення (отримання) відповідачем рахунків на оплату теплової енергії.
Зазначені документи необхідні були для вирішення господарського спору, оскільки :
1. У позовній заяві не були вказані та не додані до позовних матеріалів первинні бухгалтерські документи, які б свідчили про фактичне надання позивачем відповідачу послуг по постачанню теплової енергії та гарячої води (про кількість спожитої останнім теплової енергії, вартості послуг (тарифи), докази про початок та закінчення опалювального сезону.
2. Також у позовній заяві не був зазначений період, за який утворилась заборгованість, однак з доданого до позовних матеріалів розрахунку суми претензії вбачається , що заборгованість виникла з жовтня 2003 року по листопад 2005 року, а згідно акту звірки взаєморозрахунків сторін станом на 12. 09. 2006 року зазначена заборгованість виникла ще за попередній період, оскільки станом на 01. 10. 03 року сальдо складало 3415,36 грн., однак позивач не надав суду обґрунтованого розрахунку суми позову, у тому рахунку первинних бухгалтерських документів на підтвердження суми боргу станом на 01. 10. 03 року в розмірі 3415,36 грн., з яких би вбачався термін виникнення заборгованості.
3. Не надані суду позивачем і докази продовження сторонами терміну дії договору від 01. 04. 1998 року, як то передбачено п. 14 даного договору.
Крім того, витребувані судом документи необхідні були для вирішення господарського спору, оскільки, не маючи доказів на підтвердження наявності між сторонами договірних стосунків (саме договору) а також суми основного боргу, заявленого до стягнення в розмірі 5442, 79 грн., суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість заявлених вимог в частині стягнення 7969,23 грн. пені.
Однією з засад господарського судочинства є принцип об'єктивної істини, який полягає у всебічному, повному і об'єктивному розглядові в судовому процесі всіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.
Обґрунтованість поданого позову та клопотань визначається наявністю або відсутністю доказів.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обов'язок доказування та поданих доказів розподіляється між сторонами, виходячи із того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи те, що витребувані ухвалою суду від 03.10. 2006 року документи, необхідні для вирішення господарського спору, позивач суду не надав, про наявність поважних причин, що перешкоджали виконанню вимог суду, не повідомив, в судове засідання подав письмову заяву про залишення позову без розгляду, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.
Витрати на держмито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до вимог ст.49, 44, 81 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 44, 49, 75, п. 5 ст. 81, ст. ст.115 ГПК України;
Позов залишити без розгляду.
Суддя Мінєєва Н.В.