Справа № 2218/14898/2012
11 жовтня 2012 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючого - судді Сарбея О.Ф.,
при секретарі Беднарській А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземною інвестицією «Естокада»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
13 липня 2012 року позивач ТОВ «Естокада»звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 18.11.2005 року ОСОБА_1 уклав з АППБ «Аваль» генеральну угоду № 014/02-07/4-9183 з терміном дії до 17.11.2008 року. Згідно угоди передбачалось, що АППБ «Аваль»зобов'язується надавати ОСОБА_1 кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї угоди і які є її невід'ємними частинами. Загальний розмір позичкової заборгованості ОСОБА_1 за наданими кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 80 000 доларів США.
18.03.2008 року на підставі генеральної угоди від 18.11.2005 року між ВАТ «Райффайзен банк Аваль»(правонаступником АППБ «Аваль») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/02-07/1-2-116, згідно якого відповідач отримав кредит у сумі 12 000 доларів США строком на 60 місяців під 14,4 % річних.
03.04.2012 року між ТОВ «Естокада»та ПАТ «Райффайзен банк Аваль»був укладений договір відступлення права вимоги № С23-120-1-169/1, відповідно до якого позивач отримав право вимоги до ОСОБА_1 за генеральною угодою № 014/02-07/4-9183 від 18.11.2005 року та кредитним договором № 014/02-07/1-2-116 від 18.03.2008 року на суму 7 888,70 доларів США. 13.04.2012 року був підписаний акт приймання-передачі відповідно до договору про відступлення права вимоги.
29.05.2012 року ТОВ ПІІ «Естокада»та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до кредитного договору, якою змінили банківські реквізити рахунку, на який позичальник має сплачувати суму кредиту.
Проте відповідач ОСОБА_1 належним чином умови кредитного договору та додаткової угоди до нього не виконував, в результаті чого станом на 13.04.2012 року виникла заборгованість по кредиту в сумі 8 407,06 доларів США.
Тому, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість в сумі 8 407,06 доларів США, моральну шкоду в сумі 240 000 грн. та судові витрати по справі.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні вимоги позову визнав частково, а саме не заперечив свій обов'язок повернути кредит, тобто заборгованість по тілу кредиту та по відсоткам за користування кредитом, проте не визнав вимог про стягнення з нього пені, штрафних санкцій та моральної шкоди.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню згідно наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.11.2005 року ОСОБА_1 уклав з АППБ «Аваль» генеральну угоду № 014/02-07/4-9183 з терміном дії до 17.11.2008 року. Згідно угоди передбачалось, що АППБ «Аваль»зобов'язується надавати ОСОБА_1 кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї угоди і які є її невід'ємними частинами. Загальний розмір позичкової заборгованості ОСОБА_1 за наданими кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 80 000 доларів США.
18.03.2008 року на підставі генеральної угоди від 18.11.2005 року між ВАТ «Райффайзен банк Аваль»(правонаступником АППБ «Аваль») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/02-07/1-2-116, згідно якого відповідач отримав кредит у сумі 12 000 доларів США строком на 60 місяців під 14,4 % річних.
03.04.2012 року між ТОВ «Естокада»та ПАТ «Райффайзен банк Аваль»був укладений договір відступлення права вимоги № С23-120-1-169/1, відповідно до якого позивач отримав право вимоги до ОСОБА_1 за генеральною угодою № 014/02-07/4-9183 від 18.11.2005 року та кредитним договором № 014/02-07/1-2-116 від 18.03.2008 року на суму 7 888,70 доларів США. 13.04.2012 року був підписаний акт приймання-передачі відповідно до договору про відступлення права вимоги.
29.05.2012 року ТОВ ПІІ «Естокада»та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до кредитного договору, якою змінили банківські реквізити рахунку, на який позичальник має сплачувати суму кредиту.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 5.1 кредитного договору, позичальник зобов'язався забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цим договором. Пунктом 5.7 договору визначено, що позичальник зобов'язується достроково здійснити повернення кредиту, відсотків та інших платежів, що визначенні цим кредитним договором у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином умови кредитного договору та додаткової угоди до нього не виконував, в результаті чого станом на 13.04.2012 року виникла заборгованість по кредиту в сумі 8 407,06 доларів США, з яких: сума заборгованості по кредиту (тіло кредиту) з квітня 2012 року -3 013,05 доларів США; сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом з 13.04.2012 року - 103,72 долара США; сума пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів -1 952,44 долара США; сума пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів в період з 13.04.2012 року -363,30 доларів США; сума пені за несвоєчасне погашення відсотків -523,21 долар США; сума пені за несвоєчасне погашення відсотків в період з 13.04.2012 року - 51,34 долара США; штраф за не подачу фінансової звітності -1 800 доларів США, штраф за відсутність страхування майна -600 доларів США.
Пунктами 5.6 та 5.9 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний своєчасно здійснювати страхування заставного майна та безумовно надавати представникам кредитора, щоквартально до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, а також за їх першою вимогою у строк не пізніше 3 (трьох) банківських днів звіти (декларації) про свою фінансово-господарську діяльність (податкову звітність) та документи, які підтверджують використання кредиту згідно його цільового призначення.
Згідно вимог п. 9.3 кредитного договору, у випадку невиконання зобов'язань передбачених п. 5.2-5.6, 5.9 даного договору, позичальник сплачує штраф у розмірі 5 % суми кредиту за кожен випадок порушення зобов'язання.
Відповідачем в судовому засіданні підтверджено факти неподання фінансової звітності та не страхування заставного майна, що є підставою для стягнення з нього штрафів згідно умов кредитного договору № 014/02-07/1-2-116 від 18.03.2008 року. Заперечення ж ОСОБА_1 з приводу того, що він не є господарюючим суб'єктом і не зобов'язаний подавати фінансову звітність не відповідають закону, оскільки вказаний обов'язок передбачений договором, який ОСОБА_1 підписав особисто, а отже погодився на зазначенні умови, та має зазнавати відповідальності за порушення цих умов.
Щодо вказівки відповідача на те, що за період, коли він не був обізнаний про заміну кредитора у зобов'язанні, він не повинен сплачувати неустойку, то вказане суперечить вимогам ст. 516 ЦК України, оскільки боржник ОСОБА_1 не був позбавлений можливості виконувати зобов'язання на користь первісного кредитора, що ним зроблено не було.
Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Позивачем не надано жодного доказу завдання йому моральної шкоди діяннями відповідача ОСОБА_1, а тому вимога ТОВ ПІІ «Естокада»про стягнення моральної шкоди в сумі 240 000 грн. не підлягає задоволенню.
Дані обставини об'єктивно підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: копією генеральної кредитної угоди № 014/02-07/4-9183 від 18.11.2005 року, копією кредитного договору № 014/02-07/1-2-116 від 18.03.2008 року, копією меморіального ордеру № 8 від 24.03.2008 року, копією графіку погашення заборгованості, копією договору про відступлення права вимоги № С23-120-1-169/1 від 03.04.2012 року, копією акту приймання-передачі від 13.04.2012 року, копіями розрахунків заборгованості ОСОБА_1 від 13.04.2012 року, копією додаткової угоди від 29.05.2012 року, копією письмової вимоги, копією договору іпотеки від 18.11.2005 року, копією повідомлення про заміну кредитора від 17.04.2012 року.
Судові витрати по справі розподіляються між сторонами відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 516, 525, 526, 1048, 1049,1054 ЦК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземною інвестицією «Естокада»8 407,06 доларів США (станом на 11.10.2012 року згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 67 197 грн. 63 коп.) заборгованості за кредитним договором та 671 грн. 97 коп. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а в разі, якщо апеляцію подають особи, які не були присутніми в судовому засіданні, то апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: