Справа № 2218/15004/2012
(заочне)
08 жовтня 2012 року Хмельницький міськрайонний суд
в складі: головуючого судді Сарбея О.Ф.,
секретаря Беднарської А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Хмельницька міська рада про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на гараж, -
встановив:
17 липня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на гараж.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є власником гаража № 18 в блоці № 2 гаражного масиву по вул. Тернопільській в м. Хмельницькому, площею 24 кв.м. Вказаний гараж позивачем було придбано на підставі письмової угоди, а саме акту купівлі-продажу гаража від 02.06.1977 року, яка була засвідчена головою загальноміського кооперативу та зареєстрована в журналі реєстрації актів купівлі-продажу гаражів легкових автомобілів особистого користування за № 38.
Даний договір не був засвідчений нотаріусом, але обома сторонами було виконано усі умови договору, а саме гараж був переданий позивачу, а гроші у розмірі 1 100 карбованців були передані попередньому власнику гаража ОСОБА_2, про що свідчать підписи сторін в договорі.
З моменту купівлі гаража та до цього часу гараж був у користуванні та володінні позивача.
В 2012 році позивач звернувся до Хмельницького БТІ із заявою про реєстрацію гаража на його ім'я, але листом від 20.06.2012 року йому було відмовлено у зв'язку з невідповідністю правовстановлюючих документів на гараж вимогам ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», тому позивач вимушений звернутися до суду.
На підставі вищезазначеного позивач просить визнати дійсним договір купівлі-продажу від 02.06.1977 року гаража № 18 в блоці № 2 гаражного масиву по вул. Тернопільській в м. Хмельницькому, площею 24 кв.м., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2; визнати за ним право власності на гараж № 18 в блоці № 2 гаражного масиву по вул. Тернопільській в м. Хмельницькому, площею 24 кв.м.
Ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Хмельницьку міську раду.
Позивач до суду не з'явився, проте ним було подано заяву про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що позов підтримує.
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 74,76 ЦПК України, жодних заяв чи заперечень до суду не подав.
Представник третьої особи Хмельницької міської ради також в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, жодних заяв чи заперечень до суду не подав
Відповідно до ст. 169 ч. 4, 224 ЦПК України суд за згодою позивача ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Враховуючи, що угода між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладалась до 2004 року, то до регулювання даних правовідносин підлягає застосуванню Цивільний кодекс 1963 року.
Відповідно до ст. 42 ЦК УРСР 1963 року угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній). Угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо з поведінки особи видно її волю укласти угоду.
Відповідно до ст. 44 ЦК УРСР 1963 року, повинні укладатись у письмовій формі: 1) угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою і з громадянами, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та окремих видів угод, для яких інше передбачено законодавством Союзу РСР і Української РСР; 2) угоди громадян між собою на суму понад сто карбованців, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та інших угод, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Відповідно до ст. 47 ЦК УРСР 1963 року нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу у простій формі від 02.06.1977 року, предметом договору виступив автомобільний гараж № 18 в блоці № 2 гаражного масиву по вул. Тернопільській в м. Хмельницькому, площею 24 кв.м. Даний договір не був засвідчений нотаріусом, але обома сторонами було виконано усі умови договору, а саме гараж був переданий позивачу, а гроші у розмірі 1 100 рублів (карбованців) були передані відповідачу по справі ОСОБА_2, про що свідчить договір від 02.06.1977 року підписаний сторонами та засвідчений головою загальноміського кооперативу, зареєстрований в журналі реєстрації актів купівлі-продажу гаражів легкових автомобілів особистого користування за № 38.
З моменту купівлі гаража та по даний час гараж перебуває у користуванні та володінні позивача, жодних спорів з приводу права власності на вказаний гараж немає.
Враховуючи наведене суд вважає за можливе визнати дану угоду дійсною.
Позивач не наполягав на стягненні з відповідача судових витрат по справі.
На підставі наведеного, керуючись Прикінцевими та перехідними положеннями Цивільного кодексу України 2003 року, ст.ст. 42, 44, 47, 48 ЦК УРСР, 1963 року, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задоволити повністю.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 02.06.1977 року гаража № 18 в блоці № 2 гаражного масиву по вулиці Тернопільській в місті Хмельницькому, площею 24 кв.м., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж № 18 в блоці № 2 гаражного масиву по вулиці Тернопільській в місті Хмельницькому, площею 24 кв.м.
Заочне рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Хмельницької області.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя