Дата документу 24.10.2012
Справа № 815/12925/2012
24 жовтня 2012 року Мелітопольський міськрайонний суд в складі:
головуючого -судді Міщенко Т.М.
при секретарі - Макаренко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Мелітопольської міської ради про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі,
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності на прибудову «а-1»розміром 3,95х4,65+8,05х3,25м., прибудову «г-1»розміром 3,0х3,3м., сарай «Ж-1»розміром 1,80х2,2 м., сарай «К-1»розміром 3,0х3,0 м., які розташовані на земельній ділянці по вул. Луньова, 13 у м. Мелітополі.
Від позивачки надійшла заява з проханням слухати справу у її відсутність, на позові наполягає.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, від нього надійшло клопотання з проханням розглянути справу в його відсутність та прийняти рішення по матеріалам, які є в справі.
Від третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 надійшли заяви з проханням слухати справу у їх відсутність, з позовом згодні.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід задовольнити.
ОСОБА_1 на підставі спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.02.1981 р. належить 2/5 частки житлового будинку № 13 по вул. Луньова у м. Мелітополі /а.с. 6/. Співвласницею житлового будинку є третя особа ОСОБА_2, якій належить 3/5 частки житлового будинку № 13 по вул. Луньова у м. Мелітополі на підставі свідоцтва про спадщину за законом від 15.09.2000 р. /а.с. 7/.
Житловий будинок № 13 по вул. Луньова в м. Мелітополі обслуговується земельною ділянкою площею 2730 кв.м., яка зареєстрована за даним домоволодінням на підставі рішення Мелітопольської міської ради № 74 від 15.05.1953 р. /а.с. 11/.
На вказаній земельній ділянці позивачка в період часу з 1987 р. по 2011 р. самочинно збудувала прибудову «а-1»розміром 3,95х4,65+8,05х3,25м., прибудову «г-1»розміром 3,0х3,3м., сарай «Ж-1»розміром 1,80х2,2 м., сарай «К-1»розміром 3,0х3,0 м., вартість самочинно збудованих споруд складає 86628 грн., що підтверджується актом КП «ММБТІ»№ 1314 від 08.11.2011 р. /а.с. 12/.
Згідно висновку про технічний стан господарських будівель, прибудов, надбудов та споруд № 835 від 03.12.2011 р. складеного КП «ММБТІ»сарай «Ж-1»та прибудова «г-1»знаходиться в задовільному стані /а.с. 13/.
Відповідно до висновку КП «Проектно-виробниче архітектурно-планувального бюро»від 13.08.2012 р. /а.с. 14/ будівлі та споруди знаходяться в задовільному стані, будівництво здійснено без значних порушень санітарних, протипожежних, державних будівельних норм, можливо оформити ОСОБА_1 право власності на самочинно збудовані будівлі та споруди по вул. Луньова, 13 в м. Мелітополі при наявності згоди власника суміжного домоволодіння по вул. Луньова, 15 та співвласника домоволодіння по вул. Луньова, 13 в м. Мелітополі.
Згода власника суміжного домоволодіння по вул. Луньова, 15 в м. Мелітополі ОСОБА_3 та згода співвласника домоволодіння по вул. Луньова, 13 в м. Мелітополі ОСОБА_2 знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, на які він набуває право власності за умови додержання ним архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Згідно ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проект, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила бо здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
У відповідності до ч.5 ст. 376 ЦК України, суд за вимогою користувача земельної ділянки, може визнати право власності на нерухоме майно, самовільно побудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 381 ЦК України садибою є земельні ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.
Стаття 186 ЦК України передбачає, що річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, прийняття в експлуатацію (якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації) та державної реєстрації.
Таким чином, самовільно побудовані прибудови та сараї є приналежністю до головної речі, тобто до житлового будинку.
Згідно ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначенні в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до п. 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно: а). органами місцевого самоврядування: фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Таким чином, суд вважає можливим визнати за позивачкою право власності на прибудову «а-1»розміром 3,95х4,65+8,05х3,25м., прибудову «г-1»розміром 3,0х3,3м., сарай «Ж-1»розміром 1,80х2,2 м., сарай «К-1»розміром 3,0х3,0 м., які розташовані на земельній ділянці по вул. Луньова, 13 у м. Мелітополі.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 197, 212 ЦПК України, ст.ст. 16, 181, 186, 331, 375, 376, 377, 381 ЦК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Мелітопольської міської ради про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на прибудову «а-1»розміром 3,95х4,65+8,05х3,25м., прибудову «г-1»розміром 3,0х3,3м., сарай «Ж-1»розміром 1,80х2,2 м., сарай «К-1»розміром 3,0х3,0 м., які розташовані на земельній ділянці по вул. Луньова, 13 у м. Мелітополі.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: