Справа № 0809/5727/2012
Пров. 2/0809/1760/2012
24.10.2012 року м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Ретинської Ю.І., при секретарі Івановій Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, в обґрунтування якого зазначив, що 13 квітня 2009 відповідач взяв у позивача гроші в сумі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень. Отримання грошей оформлювалось розпискою. В період з 2010 року по 2012 рік відповідач повернув позивачу 10 300 (десять тисяч триста) гривень. Повернення грошових коштів оформлювалось письмово - розписками. Починаючи з січня 2012 року повернення боргу відповідачем було припинено і на даний час зобов'язання не виконано, у зв'язку із чим позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідача зазначену суму боргу разом із понесеними судовими витратами при подачі позову.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі на тих підставах, що викладені в позові.
Відповідач заперечив проти позову, пояснивши суду, що у 2009 році між ним та ОСОБА_1 був укладений договір оренди автомобіля, в якості гарантії повернення зазначеного автомобіля ним була написана розписка на суму 60 тисяч гривень -страхова сума вартості автомобіля. Повернувши автомобіль ОСОБА_1 та виплативши 10300 грн. -сума за оренду автомобіля, вважає, що не має сплачувати борг у сумі 49700 грн, так як суму у 60000 гривень фактично не отримував.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
13 квітня 2009 відповідач взяв у позивача гроші в сумі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень. Отримання грошей оформлювалось розпискою. В період з 2010 року по 2012 рік відповідач повернув позивачу 10 300 (десять тисяч триста) гривень. Повернення грошових коштів оформлювалось письмово - розписками. Починаючи з січня 2012 року повернення боргу відповідачем було припинено і на даний час зобов'язання не виконано.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язується повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовим ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, які встановлені договором.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за звернення фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених кодексом.
Відповідачем не було надано доказів на підтвердження своїх доводів про те, що укладенню договору оренди автомобіля від 14.04.2009 року передував договір позики, на підтвердження якого була надана розписка від 13.04.2009 року на суму 60 тисяч гривень і що саме ця сума була гарантією повернення ОСОБА_1 даного автомобіля. На противагу цього, позивач пояснив, що дійсно між ним та ОСОБА_2 був укладений договір оренди автомобіля, автомобіль йому був повернутий, проте ці два договори (договір оренди і договір позики) не пов'язані між собою, вони укладались окремо.
Крім того в кожній розписці про повернення боргу, написаних власноруч ОСОБА_2, було зазначено, що повертається певна сума боргу у рахунок погашення боргу по розписці від 13 квітня 2009 року і ніде не написано, що це плата за оренду автомобіля.
Вислухавши пояснення сторін у справі, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 226 ЦПК України, ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою; 69009, м. Запоріжжя, вул. Історична, б. 37-А, кв.60) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 69065, АДРЕСА_1) 49700,00 (сорок дев'ять тисяч сімсот гривень 00 коп.) суми основного боргу та витрати по сплаті судового збору у сумі 497, 00 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Суддя Ю.І. Ретинська