Справа № 801/5018/2012
іменем України
"18" жовтня 2012 р. Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
у складі:
головуючого -судді Ревуцького С.І.
при секретарі -Мазняк А.В.
з участю - прокурора Святенького М.Г.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши в судовому засіданні в м.Бердянську цивільну справу за позовом Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення до житла, а також зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи -ОСОБА_4, КП БМР «Житлосервіс-2А», сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зняття з реєстрації,
Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах позивача ОСОБА_2, в якому вказав, що позивача зареєстровано у ІНФОРМАЦІЯ_1, вона має право проживання у вказаній квартирі. Однак відповідачі, які також зареєстровані у вказаній квартирі, перешкоджають їй користуватись нею, до квартири жити не пускають. У зв'язку з тим, що позивач з 2000 року перебуває на диспансерному обліку у лікаря-психіатра з діагнозом шизотипічний розлад, вона не може самостійно захистити свої права, тому прокурор звернувся до суду та просить вселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 до квартири АДРЕСА_1, судові витрати стягнути з відповідачів.
Відповідач ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом, в якому вказала, що після смерті сестри позивача ОСОБА_2 -ОСОБА_5 (після одруження ОСОБА_3) позивач за первинним позовом не захотіла вести спільне господарство з іншими членами сім'ї, не приймала участі та не несла витрати на поточний ремонт квартири, комунальні послуги не сплачувала, перестала проживати у вказаній квартирі та не проживає по теперішній час на протязі більше року. Тому позивач просить визнати її такою, що втратила право користування вказаним житлом та зобов'язати К ПБМР «Житлосервіс-2А»та СГІРФО Бердянського МВ ГУМВС у Запорізькій області зняти її з реєстрації у вказаній квартирі.
В судовому засіданні прокурор Ємельяненко С.А. та пізніше ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали, позовні вимоги за зустрічним позовом не визнали та дали пояснення, аналогічні викладеним в позові, просили позов задовольнити, в задоволенні зустрічного позову відмовити.
В судовому засіданні позивач за первинним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 позовні вимоги прокурора підтримала, позовні вимоги за зустрічним позовом не визнала та пояснила, що дійсно не проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1 на протязі більше року тому, що її не пустили інші мешканці квартири після смерті сестри у квітні 2011 року. Пізніше відповідач ОСОБА_3 викинула її особисті речі на смітник. Заявила, що бажає і надалі проживати у вказаній квартирі, але не має такої можливості тому, що ключів від вхідних дверей у неї немає, а на неодноразові спроби потрапити у квартиру їй відповідачі відмовляють, у квартиру не пускають.
В судовому засіданні представник відповідача за первинним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 - ОСОБА_1 позовні вимоги за первинним позовом не визнав, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав та пояснив, що позивач ОСОБА_2 з січня по березень 2012 року знаходилась на лікування в психоневрологічному диспансері м.Бердянська. До квітня 2011 року вона дійсно проживала у вказаній квартирі, ключі від вхідних дверей до квартири у неї були, але вона їх двічі губила, комунальні платежі ніколи не сплачувала, з квітня 2011 року по квітень 2012 року взагалі не з'являлась у вказаній квартирі. До цього у квартирі дійсно проживала з деякими перервами, під час проживання створювала постійні скандали, інколи не жила у квартирі по кілька тижнів або місяців. Після того, як вона перестала проживати у квартирі, деякі її речі дійсно були кинуті на смітник тому, що почали гнити та створювати перешкоди у проживанні інших мешканців квартири, частина її речей у нормальному стані знаходиться у квартирі до теперішнього часу. В травні 2012 року позивач ОСОБА_2 разом із своїм знайомим чоловіком перестріли представника відповідача біля під'їзду будинку №2 по вул.Тищенко в м.Бердянську та вчинили відносно нього грабіж. Вважає, що підстави для задоволення первинного позову відсутні, просив в його задоволенні відмовити, позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити тому, що ОСОБА_2 не проживає у вказаній квартирі більше року добровільно, ніхто їй за цей час у проживанні не перешкоджав, тому вона втратила право користування вказаною квартирою.
В судове засідання відповідач за первинним позовом та третя особа за зустрічним позовом ОСОБА_7 надав до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, первинний позов не визнав, зустрічний позов підтримав.
Треті особи за зустрічним позовом - КП БМР «Житлосервіс-2А»та сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що є сусідкою позивача ОСОБА_2, товаришували з нею до 18 років, поки свідок не вийшла заміж, після цього інколи зустрічалися. Свідок неодноразово чула, як в квартирі, де проживала позивач, відбувалися сварки. Після смерті сестри позивачки в 2011 році відбувся гучний скандал. Через деякий час після цього ОСОБА_2 приходила до свідка, розповідала, що її вигнали з дому. Взимку того року бачила, що позивач жила в підвалі, жителі будинку її підгодовували. Також свідок бачила викинуті на смітник речі, які належали позивачці. Після Нового року, вже в 2012 році - дати свідок не пам'ятає позивачка дзвонила свідку та просила її забрати з психоневрологічного диспансеру, але потім її забрав хтось інший.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що є сусідом позивача та відповідачів, бачив, як в квітні 2011 року ОСОБА_2 уходила кудись з кількома пакетами. Після цього у будинку її не бачив, біля будинку бачив неодноразово.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердили факт не проживання позивача ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_2 на протязі більше, ніж рік. Також стверджували, що під час її проживання у квартирі постійно виникали сварки, які ініціювала ОСОБА_2
Заслухавши пояснення сторін, свідчення свідків, вивчивши матеріали справи, суд доходить висновку про наступне.
Згідно ордеру на квартиру АДРЕСА_3 від 18.01.1982р. №083, виданого виконавчим комітетом міської Ради народних депутатів м.Бердянська, вказана квартира надана для заселення ОСОБА_12, сім'я якого складається з 4 чоловік, в тому числі доньки ОСОБА_2. Згідно відмітки у паспорті громадянки України, місцем постійного проживання ОСОБА_2 зареєстрована квартира ІНФОРМАЦІЯ_3. Вказані факти ніким з учасників судового розгляду не заперечувались, тому суд вважає їх доведеними.
При таких обставинах, на підставі ст.58 ЖК УРСР, заселення позивача ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_3 мало місце на законних підставах, це житлове приміщення є її єдиним та законним місцем проживання, тому вона має право користування вказаним житловим приміщенням, має право на проживання у ньому.
Відповідно до ст.71 ЖК УРСР, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору -судом.
Відповідно до ст.72 ЖК УРСР, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Суд вважає встановленим та доведеним, що позивач за первинним позовом -відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 дійсно не проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1 на протязі більш ніж рік. Цей факт підтвердили в своїх поясненнях сторони по справі, а також свідки. Тому при вирішення спору по суті суд вважає ключовим вирішення питання про поважність або неповажність її відсутності у вказаному житловому приміщенні.
Проаналізувавши в сукупності надані до суду докази та встановлені ними факти, а саме факт наявності у ОСОБА_2 психічного захворювання, що безперечно впливає на її поведінку, факт знаходження у вказаній квартирі її особистих речей до часу розгляду справи в суді, факт явного небажання інших членів її сім'ї на проживання ОСОБА_2 у вказаній квартирі, факт відсутності у ОСОБА_2 ключів від вхідних дверей до квартири, а також факт беззаперечного бажання самої ОСОБА_2 проживати у цій квартирі, про що свідчить її звернення до прокуратури з проханням захистити її права, суд доходить висновку про поважність відсутності ОСОБА_2 у вказаній квартирі понад встановлені ст.71 ЖК України строки.
При таких обставинах позовні вимоги за первинним позовом підлягають задоволенню в повному обсязі, позовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.58, 71, 72 ЖК УРСР, ст.ст.212-218 ЦПК України, суд
Позовні вимоги за первинним позовом задовольнити.
Вселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 до квартири АДРЕСА_1.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 107,30 грн.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи -ОСОБА_4, КП БМР «Житлосервіс-2А», сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зняття з реєстрації - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя:
ОСОБА_13