Справа № 801/7821/2012
іменем України
"22" жовтня 2012 р.
Бердянський міськрайонний суд
Запорізької області
в складі: головуючого судді -Крамаренко А.І.
при секретарі -Корнієнко Н.І.
за участю: позивача -ОСОБА_1, відповідача -ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя,
ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що з 08.10.2010 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Під час шлюбу сторони придбали: кухонний куток вартістю 1600 грн., дві шафи вартістю 3600 грн., холодильник вартістю 4000 грн., комп'ютерний стіл вартістю 350 грн., комп'ютерний стіл вартістю 500 грн., комп'ютер вартістю 3500 грн., ноутбук вартістю 2600 грн., набір кухонних меблів вартістю 2800 грн., блендер та мікрохвильову піч загальною вартістю 1200 грн., кухонну піч з витяжкою загальною вартістю 3000 грн., вхідні двері вартістю 3000 грн., фотоапарат вартістю 800 грн., пластикові панелі для обладнання квартири вартістю 6500 грн., а всього на суму 28650 грн., в тому числі майна на поліпшення квартири на загальну суму 16900 грн.
З березня 2012 року шлюбні відносини між сторонами припинилися, сторони проживають окремо і подальше збереження шлюбу є неможливим.
Просила розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 8 жовтня 2010 року відділом РАЦС по Бердянському району Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, актовий запис №61; поділити майно спільне майно подружжя, визнавши за нею право особистої власності на ноутбук вартістю 2600 грн., комп'ютерний стіл вартістю 500 грн., блендер та мікрохвильову піч загальною вартістю 1200 грн. на загальну суму 4300 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на її користь 8450 грн., що є половиною вартості майна, витраченого на поліпшення квартири, що належить відповідачу.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.
ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково. Проти розірвання шлюбу не заперечував. Щодо вимог про поділ майна пояснив, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження придбання сторонами вказаного у позові майна. Всі перелічені у позові речі були придбанні його батьком, який зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. Сторони під час перебування у шлюбі та проживання у зазначеній квартирі нічого не купляли, окрім продуктів харчування.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони з 08.10.2010 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, неповнолітніх дітей не мають.
З березня 2012 року шлюбні відносини між сторонами припинились і сторони проживають окремо.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За змістом ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Суд приймає до уваги пояснення сторін щодо неможливості подальшого сумісного проживання.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, і вважає, що подальше збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін та моральним засадам суспільства.
Вирішуючи позов в частині позовних вимог про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, суд звертає увагу на наступне.
Згідно ст.ст. 60, 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Вважається, що будь-яка річ, придбана за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Отже, виходячи з того, що в України діє загальний режим спільності майна подружжя, згідно з яким майно, набуте в шлюбі, вважається таким, що належить подружжю, то у зв'язку з цим речі, набуті за час шлюбу, автоматично підпадають під режим спільного майна подружжя.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.п. 23, 24 своєї постанови від 21.12.2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При визначенні майна, яке підлягає поділу, необхідно вирішити питання, коли саме сторонами припинений шлюб; обсяг спільного майна, нажитого за час ведення спільного господарства; джерел його придбання, наявності боргів подружжя за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. ст. 57 - 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести за допомогою належних та допустимих доказів ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Ч. 2 ст. 59 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем на підтвердження факту придбання його батьком 01.04.2011 року холодильника вартістю 2755 грн. до суду надані фіскальний чек та гарантійний талон.
Інших доказів придбання переліченого у позові майна, часу його придбання та його вартості суду не надано.
Клопотання про забезпечення доказів сторонами не заявлялись.
Таким чином, у суду відсутні підстави для висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог, в частині поділу спільного сумісного майна подружжя, та наявності підстав для їх задоволення.
Керуючись ст. ст. 11, 15, 57 - 61 , 212 - 215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище «Рибіна») ОСОБА_4, зареєстрований 8 жовтня 2010 року відділом РАЦС по Бердянському району Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, актовий запис №61.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 107 грн. 30 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до апеляційного суду Запорізької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
ОСОБА_5