Справа № 712/9222/12
15 жовтня 2012 року м.Ужгород
Ужгородський міськрайонний суду Закарпатської області в особі:
головуючого судді - Микуляк П.П.
при секретарі - Матіко Я.Ю.
за участю позивачки ОСОБА_1
представника третьої особи ПАТ «КБ «Надра» - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра», про визнання права власності на частку у майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, -
ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з зазначеною позовною заявою, позовні вимоги якої в процесі розгляду справи в порядкуст.31 ЦПК України збільшила, мотивуючи її тим, що 29.11.1980 року між нею та ОСОБА_4 було укладено шлюбу. За час їх спільного проживання ними було набуто у спільну сумісну власність:
- 20.09.2004 року - садибу (домоволодіння та земельну ділянку площею 0,1764 га, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і та споруд, що знаходяться в с.Невицьке Ужгородського району Закарпатської області, вул.Центральна (вул.Леніна), 80);
- 15.05.1998 року - квартиру №3, що знаходиться в будинку №83 по вул.Другетів в м.Ужгороді;
- в грудні 1999 року отримали земельну ділянку площею 0,12 га, цільове призначення якої - для будівництва житлового будинку та господарських споруд, що розташована на території с.В.Лази Великолазівської сільської ради Ужгородського району;
- в червні 2000 року отримали земельну ділянку площею 0,015 га, що розташована на території м.Ужгорода, вул.Другетів, 83.
Все зазначене майно оформлено на ім'я відповідача і після припинення 18.05.2010 року шлюбних відносин вона дізналась, що ОСОБА_3 має намір його відчужити, без її відома та згоди, а тому з метою захисту свого законного права власності і права на частку у майні, що є спільною власністю подружжя, вона змушена звернутись до суду з позовною заявою при визнання права на частку (1/2 частину) у цьому майні.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та просила суд визнати за нею право власності на Ѕ частини садиби - домоволодіння та земельної ділянки площею 0,1764 га, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і та споруд, що знаходяться в с.Невицьке Ужгородського району Закарпатської області, вул.Центральна (вул.Леніна), 80, а також земельної ділянки площею 0,12 га (що становить 0,06 га), цільове призначення якої - для будівництва житлового будинку та господарських споруд, що розташована на території с.В.Лази Великолазівської сільської ради Ужгородського району.
Питання щодо розподілу іншого спільного сумісного майна ОСОБА_1 просить на даний період не вирішувати, оскільки це майно перебуває в іпотеці ПАТ «КБ «Надра».
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник третьої особи ПАТ «Комерційний Банк «Надра»ОСОБА_2 вирішення уточнених позовних вимог ОСОБА_1 залишила на розсуд суду.
Заслухавши пояснення позивачки, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що уточнена позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи 29 листопада 1980 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено шлюб. 18.05.2010 року шлюбні відносини між сторонами припинились.
За час спільного проживання подружжям було придбано:
- 15 травня 1998 року на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_6, який зареєстрований в реєстрі за №2147 -двохкімнатну квартиру №3, що знаходиться в будинку №83 по вул.Другетів в м.Ужгороді, житловою площею 23,20 кв.м., загальною площею 37,60 кв.м.;
- 20 вересня 2004 року - на підставі договору купівлі-продажу садиби, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_7, який зареєстрований в реєстрі за №3659, - садибу (домоволодіння та земельну ділянку площею 0,1764 га, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і та споруд, що знаходяться в с.Невицьке Ужгородського району Закарпатської області, вул.Центральна (вул.Леніна), 80);
- 29 грудня 1999 року рішенням 7 сесії 23 скликання Великолазівської сільської ради Ужгородського району ОСОБА_3 була передана у власність земельна ділянка площею 0,12 га, цільове призначення якої - для будівництва житлового будинку та господарських споруд, що розташована на території с.В.Лази Великолазівської сільської ради Ужгородського району (державний акт про право власності на землю серії ІІ-ЗК №009447, зареєстрований 14.03.2008 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №729);
- 21 червня 2000 року рішенням 22 сесії 3 скликання Ужгородської міської ради ОСОБА_3 було передано у власність земельну ділянку площею 0,015 га, що розташована на території м.Ужгорода, вул.Другетів, 83 (державний акт про право власності на землю серії ІV-ЗК №017156, зареєстрований 05.07.2000 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2958).
Відповідно до положень ст.368 ЦК України та ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Статтею 61 СК України визначено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Поділ майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст.372 ЦК України.
Статтею 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
Згідно роз'яснень, що містяться в п.23 та п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч.3 ст.368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст.235 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені із цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч.1 ст.70 СК України). Принцип рівності прав співвласників у спільній сумісній власності закріплений і у ч.2 ст.372 ЦК України.
У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється (ч.3 ст.372 ЦК України).
Виходячи з аналізу зазначених норм законодавства, враховуючи уточнені позовні вимоги ОСОБА_1, суд вважає, що за позивачкою слід визнати право власності на Ѕ частину садиби - домоволодіння та земельної ділянки площею 0,1764 га, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і та споруд, що знаходяться в с.Невицьке Ужгородського району Закарпатської області, вул.Центральна (вул.Леніна), 80, а також земельної ділянки площею 0,12 га (що становить 0,06 га), цільове призначення якої - для будівництва житлового будинку та господарських споруд, що розташована на території с.В.Лази Великолазівської сільської ради Ужгородського району.
Питання щодо іншого нерухомого майна придбаного подружжям ОСОБА_1 за час шлюбу, зокрема квартири АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0.15 га. за адресою м.Ужгород, вул.Другетів, 83, судом за клопотанням позивачки не вирішується.
Частиною 1 статті 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 14, 60, 208, 209, 212-214, 218, 294 ЦПК України,
Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частини садиби - домоволодіння та земельної ділянки площею 0,1764 га, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і та споруд, що знаходяться в с.Невицьке Ужгородського району Закарпатської області, вул.Центральна (вул.Леніна), 80.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частини земельної ділянки площею 0,12 га (що становить 0,06 га), цільове призначення якої - для будівництва житлового будинку та господарських споруд, що розташована на території с.В.Лази Великолазівської сільської ради Ужгородського району, яка виділена на підставі рішення 7 сесії 23 скликання Великолазівської сільської ради від 29.12.1999 року (державний акт про право власності на землю серії ІІ-ЗК №009447, зареєстрований 14.03.2008 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №729).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Микуляк П.П.