Справа № 712/17598/12
12.10.2012 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Малюк В.М., при секретарі Гуга Т.П., з участю прокурора Герич А.Й. та захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3 від 27 червня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно бухгалтера Ужгородської станції медичної допомоги ОСОБА_2, за ознаками злочину передбаченого ч.4 ст. 191 КК України ,-
ОСОБА_2 звернулася до суду з скаргою на постанову старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3 від 27 червня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно неї за ч.4 ст. 191 КК України, яку мотивує тим, що оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи є незаконною та такою, що винесена безпідставно, оскільки в її діях відсутній складу злочину передбачений ч.4 ст. 191 КК України, зокрема відсутній суб'єкт злочину. Крім того вважає, що постанова винесена без достатніх приводів та підстав, всупереч вимог ст. 94 КПК України і є такою, що порушує її права.
ОСОБА_2 та її адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримали з викладеними в ній мотивами та просили суд її задоволити, скасувавши постанову старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ УМВС України в Закарпатській області від 27 червня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно бухгалтера Ужгородської станції медичної допомоги ОСОБА_2, за ознаками злочину передбаченого ч.4 ст. 191 КК України. Поряд з цим, адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні просив не брати до уваги ті посилання у поданій скарзі, що відсутня суб'єктивна сторона складу злочину передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.
Представник прокуратури в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив та пояснив, що оскаржувана постанова винесена відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства за наявності достатніх на то підстав та приводів.
Дослідивши матеріали справи, на підставі яких було порушено справу, заслухавши учасників судового розгляду, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.236-7 КПК України постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи чи за фактом вчинення злочину може бути оскаржена до місцевого суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, з дотриманням правил підсудності. Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи щодо особи може бути подана до суду особою, щодо якої було порушено кримінальну справу, її захисником чи законним представником.
Відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Так, постановою старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3 від 27 червня 2012 року порушено кримінальну справу відносно бухгалтера Ужгородської станції медичної допомоги ОСОБА_2, за ознаками злочину передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.
У мотивувальній частині оскаржуваної постанови зазначено, що у відповідності до умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 № 308/519 в межах фонду заробітної плати, затвердженого кошторисами доходів і видатків та відповідні роки та Постанови КМУ від 22.08.2005 року № 790 „Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки і коефіцієнтів плати працівників установ та організацій окремих галузей бюджетної сфери" нарахування та виплата доплати лікарям та фельдшерам Ужгородської станції швидкої медичної допомоги за роботу в нічний час проводиться в розмірі 50 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час та святкові дні без надбавки за тривалість безперервної роботи.
Однак, ОСОБА_2, обіймаючи посаду бухгалтера Ужгородської станції швидкої медичної допомоги, здійснюючи покладені на неї згідно з наказами організаційно-розпорядчі обов'язки, наділена згідно з посадовою інструкцією правом здійснювати діяльність, пов'язану з виконанням бюджетів різних рівнів і розпорядженням бюджетними коштами, являючись службовою та матеріально-відповідальною особою, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою привласнення чужого майна, яке перебувало у її віданні, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, будучи обізнаною з вимогами п. 3.2.2. та п.5.2. наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 № 308/519, зайво нарахувала та виплатила впродовж 2008- І кварталу 2012 pp. доплату за роботу в нічний час лікарям та фельдшерам лікарні на загальну суму 405092,02 грн. та у святкові дні на загальну суму 76635,46 грн., чим спричинила шкоду охоронюваним законом державним інтересам на суму 481727,48 грн.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року №6 «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи», розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя вправі з'ясовувати лише такі питання: чи були наявними на час порушення справи передбачені ч. 1 ст. 94 КПК приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст. 98 КПК).
Привід до порушення кримінальної справи -як обставина, що обумовлює початок кримінально-процесуальної діяльності, що передує досудовому слідству, - це акт поведінки юридичних чи фізичних осіб, який полягає в повідомленні про вчинені злочини або про злочини, що готуються, викладений письмово або усно в офіційній формі і доведений до відома зазначених органів з метою прийняття рішення по суті.
Ч.1 ст.94 КПК України містить вичерпний перелік приводів до порушення кримінальної справи : заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; явка з повинною; повідомлення, опубліковані в пресі; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим прокурором або судом ознак злочину.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, приводами до порушення кримінальної справи, було безпосереднє виявлення УДСБЕЗ УМВС України в Закарпатській області ознак злочину, а підставою достатні дані, які вказують на наявність в діях службових осіб, ознак злочину передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.
Згідно вимог ст.98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених в у ст.94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до переконання, що постанова старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3 від 27 червня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно бухгалтера Ужгородської станції медичної допомоги ОСОБА_2, за ознаками злочину передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, винесена з додержанням норм КПК України та вимог ст.ст. 94, 98 КПК України - за наявності відповідних підстав та приводів і в ній наведені такі обставини, які у разі їх доведеності можуть бути злочинними, а тому подана скарга підлягає залишенню без задоволення.
Щодо посилання скаржниці та її захисника у своїй скарзі на те, що вищевказана постанова про порушення кримінальної справи є необґрунтованою, незаконною, оскільки в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину передбачений ч.4 ст. 191 КК України, то слід зазначити, що вказані обставини можуть бути викладенні скаржницею чи її адвокатом, під час розгляду даної кримінальної справи у судовому порядку, оскільки аналіз доказів здобутих органом досудового слідства на стадії розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, є неприпустимим.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 236-7,236-8 КПК України, суддя, -
Скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3 від 27 червня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно бухгалтера Ужгородської станції медичної допомоги ОСОБА_2, за ознаками злочину передбаченого ч.4 ст. 191 КК України -залишити без задоволення.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 13.07.2012 року в частині зупинення слідчих дій по даній кримінальній справі -скасувати.
Подані до суду матеріли кримінальної справи повернути органу досудового слідства.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_4