Справа № 712/14005/12
14 серпня 2012 року м.Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі
головуючого судді -Микуляк П.П.
при секретарі - Матіко Я.Ю.
за участю представника позивачки ОСОБА_1 -ОСОБА_2
представника відповідача ГУПСЗН Закарпатської ОДА -ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до головного управління праці та соціального захисту населення Закарпатської обласної державної адміністрації, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання права власності на транспортний засіб, -
ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з зазначеною позовною заявою, мотивуючи її тим, що у вересні 2006 року, її чоловіку ОСОБА_6, як інваліду Великої Вітчизняної Війни 2 групи, який перебував на черзі для забезпечення його безкоштовним автомобілем, через ГУПСЗН Закарпатської ОДА було надано гуманітарну допомогу -легковий автомобіль марки «А6 1.8», 1999 р.в.у, кузов № НОМЕР_1, об'єм двигуна 1781 см. куб., який надійшов згідно нотаріально посвідченого договору дарування (дарчі) гр.ОСОБА_7 ОСОБА_8 від 10.07.2006 року. Після проведення необхідного документального оформлення, транспортний засіб був зареєстрований в органах ДАІ та нього видано д.н.з. НОМЕР_2, а також свідоцтво про реєстрацію, в якому зазначено, що ОСОБА_6 є власник цього автомобіля. 29.06.2009 року ОСОБА_6 -помер.
Позивачка вважає, що після смерті чоловіка, вона як спадкоємець, яка не відмовилась від спадщини та особисто оплачувала всі необхідні платежі пов'язані з реєстрацією, експлуатацією, проходженням техоглядів автомобіля, послуг експертів, діагностування, страхування, тощо, а також здійснювала його ремонт, набула право власності на вказаний транспортний засіб. Однак, незважаючи на дані обставини, ГУПСЗН Закарпатської ОДА вимагає повернути автомобіль управлінню.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 -ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та просив суд визнати за його довірителькою право власності на легковий автомобіль НОМЕР_3, 1999 р.в., кузов № НОМЕР_1, колір - зелений металік, об'єм двигуна 1781 см. куб.
Представник відповідача ГУПСЗН Закарпатської ОДА -ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні, оскільки позивачкою не сплачено податки і збори за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля, а тому автомобіль підлягає повертається (вилучається) головному управлінню соціального захисту.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків:
Як вбачається з матеріалів, рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України легковий автомобіль марки », модель 1.8», 1999 р.в., кузов №WAUZZZ4BZXN119289, тип ТЗ -легковий седан-В, об'єм двигуна 1781 см.куб., колір-зелений., який надійшов згідно нотаріально посвідченого договору дарування (дарчі) гр.ОСОБА_7 ОСОБА_8 від 10.07.2006 року, було визнано гуманітарною допомогою. Даний транспортний засіб був переданий ОСОБА_6, інваліду Великої Вітчизняної Війни 2 групи, який перебував на черзі для забезпечення його безкоштовним автомобілем «Таврія», через Головне Управління праці та соціального захисту населення Закарпатської обласної державної адміністрації.
20 вересня 2006 року на підставі листа ГУПСЗН Закарпатської ОДА від 20.09.2006 р. №1309/0512 автомобіль марки », кузов №WAUZZZ4BZXN119289, був зареєстрований за ОСОБА_6 в органах ДАІ без права продажу та дарування іншій особі, з правом передачі керування гр.ОСОБА_9, на транспортний засіб видано д.н.з.АО 88-00 АЕ, та свідоцтво про реєстрацію т/з серії РСА №596487.
29 червня 2009 року ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ФМ №088839 від 01.07.2009 року.
В судовому засіданні встановлено, що після смерті чоловіка позивачки головне управління праці та соціального захисту населення Закарпатської обласної державної адміністрації вимагає повернення отриманої гуманітарної допомоги -автомобіля посилаючись на п.41 постанови Кабінету Міністрів України №999 від 19.07.2006 року «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями»згідно якого після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше ніж 10 років, може бути переданий у власність одному з членів сім'ї інваліда за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля. У разі несплати членом сім'ї інваліда, дитини-інваліда податків і зборів (обов'язкових платежів) автомобіль повертається (вилучається) головному управлінню соціального захисту.
Суд з такою позицією відповідача не може погодитись. Згідно ч.4 ст.4 ЦК України постанови Кабінету Міністрів України є актами цивільного законодавства.
Статтею 5 цього Кодексу передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Вони не мають зворотної дії у часі. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулюються актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Таке ж правило закріплено і в ст. 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Судом встановлю, що транспортний засіб, який був переданий ОСОБА_6, як гуманітарна допомога, надійшов згідно нотаріально посвідченого договору дарування (дарчі) гр.ОСОБА_7 ОСОБА_8 від 10.07.2006 року.
Тобто, до даних правовідносин слід застосовувати акт цивільного законодавства, який діяв на момент їх виникнення (10.07.2006 року), зокрема Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 999 від 08.09.1997 року.
Згідно п.47 даного Порядку після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення.
Статтею 22 Конституції України визначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про гуманітарну допомогу»під гуманітарною допомогою слід розуміти - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, соціальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб.
В даному випадку гуманітарна допомога у вигляді автомобіля i»була адресною і призначалася ОСОБА_6
Вказані юридичні факти ні в кого не викликали та не викликають жодних заперечень чи сумнівів, а право власності чоловіка позивачки ОСОБА_6 на цей автомобіль Головним Управлінням праці та соціального захисту населення Закарпатської ОДА - не оспорювалось.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З досліджених судом доказів слідує, що після смерті ОСОБА_6 його дружина - ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, до складу якої входить і належний спадкодавцю автомобіль марки », остання особисто оплачувала всі необхідні платежі пов'язані з реєстрацією, експлуатацією, проходженням техоглядів автомобіля, послуг експертів, діагностування, страхування, тощо, за її особисті кошти здійснювались необхідні технічні обслуговування, а також ремонти як кузова автомобіля, так і двигуна (в тому числі і капітальний).
Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст.1270 ЦК України не заявив про відмову від неї.
Позивачка ОСОБА_1 заяву про відмову від права успадкувати вищезазначений автомобіль в компетентний орган не подавала. Діти спадкодавця ОСОБА_6 -ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проти визнання права власності на транспортний засіб за їх матір'ю ОСОБА_1 не заперечують, що підтверджується нотаріально посвідченими заявами від 10.07.2012 року.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що будь-які законні підстави, які б унеможливлювали визнання за ОСОБА_1 права власності на легковий автомобіль марки di», модель 1.8», 1999 р.в., кузов №WAUZZZ4BZXN119289, тип ТЗ -легковий седан-В, об'єм двигуна 1781 см.куб., колір-зелений, державний номерний знак НОМЕР_4, - відсутні, суд приходить до переконання, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 16, 317, 319, 386, 392 ЦК України, ст. ст. ст. 14, 60, 61, 88, 208, 209, 212,-215, 218, 294 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування, право власності на автомобіль марки », модель 1.8», 1999 р.в., кузов №WAUZZZ4BZXN119289, тип ТЗ -легковий седан-В, об'єм двигуна 1781 см.куб., колір-зелений, державний номерний знак НОМЕР_4.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Микуляк П.П.