Справа № 2-7538/11
10 липня 2012 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі головуючого - судді Деметрадзе Т.Р.
при секретарі Секереш О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2 до Ужгородської міської ради, де третя особа -комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода»про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою в інтересах ОСОБА_2 до Ужгородської міської ради, де третя особа -КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода»про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, мотивуючи свої вимоги тим, що будинковолодіння № 27 по вул. Борканюка, в м. Ужгороді належало ОСОБА_3, яка являлася матір'ю ОСОБА_4 та померла в 1993 році. В свою чергу, позивач являється цивільною дружиною останнього та з березня 1986 року проживала в даному будинковолодінні без реєстрації. ЇЇ цивільний чоловік помер 26.09.2005 року не залишивши на випадок своєї смерті заповіту. При цьому, вона будучи єдиними спадкоємцем по закону після смерті ОСОБА_4, набути право власності в порядку спадкування не може з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Зазначає, що з березня 1986 року разом з своїм цивільним чоловіком безперервно, відкрито та добросовісно володіла, користувалася цілим будинком, самостійно несли всі витрати по його утриманню, проводили в будинку капітальні та поточні ремонтні роботи, провели будівництво підсобних та господарських споруд, обробляли земельну ділянку, а після смерті чоловіка продовжує проживати в будинку до цього часу.
Просила визнати за нею право власності за набувальною давністю на вищевказане будинковолодіння та зобов'язати КП «БТІ м. Ужгорода» зареєструвати за нею право власності.
Під час розгляду справи позивач позовні вимоги уточнила та просила визнати за нею право власності за набувальною давністю на будинковолодіння № 27 по вул. Борканюка, в м.Ужгород, яке розташоване на земельній ділянці площею 448 кв.м.
Представник позивача, в судовому засіданні, уточнені позовні вимоги підтримав, в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві. Просить позов задовольнити.
В судове засідання, представник відповідача, повторно не з'явився, хоч належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Проте, відповідно до поданої ним заяви, просить розглянути позов без їхньої участі та проти задоволення позову не заперечує.
Представник третьої особи -комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода», в судове засідання повторно не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.
У зв'язку з повторною неявкою цих осіб в судове засідання, суд провів розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам Цивільного кодексу України, інтересам сторін по справі та не суперечить правам та інтересам інших осіб.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та пояснень представника позивача, даним ним в суді, будинковолодіння № 27 по вул. Борканюка, в м. Ужгороді належало ОСОБА_3, яка померла в 1993 році.
ОСОБА_4, який помер 26.09.2005 року, був сином ОСОБА_3, що стверджується свідоцтвом про народження ЯХ № 118611 від 25.08.1949 року та свідоцтвом про смерть 1-ФМ № 015304 від 26.12.2005 року.
В свою чергу, позивач була цивільною дружиною останнього та з березня 1986 року і по сьогоднішній час проживає в даному будинковолодінні без реєстрації, що стверджується довідкою КП ЖРЕР №4 від 01.12.2011 року № 7055, актами перевірки паспортного режиму від 27.07.2011 року та 01.12.2011 року.
Відповідно до довідки КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода»№618 від 08.02.2006 року, спірний будинок не значиться зареєстрованим.
В судовому засіданні також встановлено, що з березня 1986 року позивач разом з своїм цивільним чоловіком безперервно, відкрито та добросовісно володіли, користувалася вказаним будинком, самостійно несли всі витрати по його утриманню, проводили в будинку ремонт, побудували добудови, обробляли земельну ділянку, що стверджується даними в суді поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Згідно п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Ч.ч.1, 2 ст. 344 ЦК України передбачають, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України. При цьому, особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Згідно до ч. 4 цієї ж статті право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.
Водночас відповідно до п. 8. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, правила ст. 344 цього кодексу про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалось за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Беручи до уваги вищенаведене та те, що ОСОБА_2 добросовісно заволодівши будинком, відкрито користується ним понад 10 років, утримує його, суд вважає, що позов знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, а тому, з урахуванням визнання позовних вимог відповідачем, такий підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, п.1 ч. 2 ст. 16, ст.ст. 328, 344 ЦК України,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на будинковолодіння № 27, по вул. Борканюка, в м. Ужгороді Закарпатської області, яке розташоване на земельній ділянці площею 448 кв.м.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення рішення без участі особи, яка його оскаржує, протягом десяти днів з дня його отримання.
Суддя Т.Р.Деметрадзе