ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 41/377
30.10.06
За позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим
до Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта"
третя особа Акціонерний банк “Брокбізнесбанк»
про стягнення 2327362,2 грн.
Суддя Пилипенко О.Є.
Представники сторін:
від позивача: Голубєва Н. А. -пред. за довіреністю № 01/149 від 21.01.2006 р.
від відповідача: Чорний Є. О. -пред. за довіреністю № 729 від 12.09.2006 р.
від третьої особи: Деденко Д. І. -пред. за довіреністю № 103/03 від 15.08.2005 р.
Обставини справи :
Позовні вимоги заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 2 327362 грн. 20 коп.
В процесі пригляду справи позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 639 835 грн. 00 коп. за невиконання умов договору купівлі -продажу державного майна незавершеного будівництвом - профілакторію на 200 місць по вул. Таврійській в м. Ялті від 05.11.1997 р. № 2162 та умов мирової угоди, укладеної між сторонами у справі та затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2003 р. у справі № 20/111.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач не виконує свої зобов'язання, передбачені договором купівлі -продажу державного майна незавершеного будівництвом - профілакторію на 200 місць по вул. Таврійській в м. Ялті від 05.11.1997 р. № 2162 та умовами мирової угоди, укладеної між сторонами у справі та затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2003 р. у справі № 20/111 щодо внесення інвестицій за умовами мирової угоди.
Відповідач в запереченнях на заявлені позовні вимоги проси суд припинити провадження у справі № 41/377. обґрунтовуючи це тим, що господарський суд міста Києва вирішив спір між тими ж сторонами про той же предмет спору і з тих же підстав (справа № 208/12691-2005-38/531 від 27.12.2005 року). Також відповідача вважає, що позивачем грубо порушено порядок доказування наведених ним доводів, встановлений чинним законодавством України, оскільки акти поточних перевірок є такими, що не відповідають чинному законодавству України і не можуть бути визнані судом як докази по справі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, в письмових поясненнях та на судовому засіданні зазначила, що при укладенні договору купівлі -продажу від 05.11.1997 р. ніяких порушень чинного законодавства нею не здійснено, після чого відповідно до договору купівлі -продажу від 05.03.1998 р. № 338 спірний об'єкт незавершеного будівництва було передано відповідачеві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2006 року порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 06.06.2006 року.
Позивач у судове засідання 06.06.2006 року з'явився та надав пояснення по справі, відповідно до якого уточнив позовні вимоги та проси суд стягнути з відповідача на його користь 2 720 051 грн. 20 коп.
Відповідач у судове засідання 06.06.2006 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суду не відомі.
Третя особа у судове засідання 06.06.2006 року з'явилася та надала письмове пояснення по справі, відповідно до кого зазначила, що вважає недоцільним втручання у спір між позивачем та відповідачем і ніяких вимог до сторін спору не має.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2006 року відкладено розгляд справи до 26.06.2006 року, зобов'язано позивача надати суду уточнений розрахунок штрафних санкцій, зобов'язано відповідача вдруге виконати вимоги ухвали суду від 16.05.2006 року, зобов'язано третю особу надати суду належні документи на підтвердження повноважень надавати довіреності на право представляти інтересу банку в органах виконавчої та судової влади першим заступником Голови Спостережної Ради АБ «Брокбізнесбанк».
Учасники судового процесу у судове засідання 26.06.2006 року з'явилися та заявили спільне клопотання про продовження строку вирішення спору. Відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України, за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2006 року продовжено строк вирішення спору.
У судовому засідання 26.06.2006 року оголошено перерву до 17.07.2006 року.
Сторони у судове засідання 17.07.2006 року з'явилися, позивач підтримав заявлені позовні вимоги, відповідач надав усне заперечення на заявлені позовні вимоги, третя особа надала пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2006 року розгляд справи відкладено на 25.09.2006 року, у зв'язку з неподанням відповідачем витребуваних документів та необхідністю витребування нових доказів по справі. Даною ухвалою Господарський суд міста Києва зобов'язав відповідача виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 06.06.2006 року.
Сторони у судове засідання з'явилися, позивач підтримав заявлений позов та надав уточнений розрахунок суми позову, який суд прийняв до розгляду.
Відповідач заявив клопотання про припинення провадження у справі та про залучення до участі у справі в якості позивача, Фонд державного майна України.
Нормативно обґрунтовуючи своє клопотання відповідач посилається на ст. 24 ГПК України.
Відповідно до приписів ст. 24 ГПК України Господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.
Вищезазначена норма права встановлює механізм питання про можливість розгляду справи у випадках, коли відповідача, що зазначений позивачем у позові, не повинен відповідати за цим позовом або повинен відповідати солідарно з іншою особою, яка в позові не зазначена як відповідач.
Заміна позивача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, нормами ГПК України не допускається. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що позов подано неналежним позивачем, суд повинен винести рішення про відмову від позову.
Враховуючи вищезазначене, суд визнав клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Оскільки відповідач на протязі розгляду справи неналежним чином виконував свої зобов'язання щодо виконання ухвал суду, зловживав своїми процесуальними правами судом була винесена Окрема ухвала від 25.09.2006 р., яка була направлена на адресу Кабінету Міністрів України та Генеральної прокуратури України.
В засіданні суду оголошувалась ухвала про відкладення розгляду справи від 25.09.2006 р. та перерва в судовому засіданні до 30.10.2006 р.
Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши документи, додані до позовної заяви, та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -
5 листопада 1997 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим та Акціонерним банком «Брокбізнесбанк» було укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - профілакторію на 200 місць, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Таврійська.
05 березня 1998 року Акціонерний банк «Брокбізнесбанк»перепродав зазначене майно Державному підприємству Придніпровських магістральних нафтопроводів, правонаступником цього підприємства є Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта»- відповідач у справі.
Згідно з п. 5.1 зазначеного договору ВАТ «Укртранснафта»було зобов'язано завершити будівництво зазначеного об'єкта та на завершення будівництва направити інвестиції у вигляді асигнувань у розмірі, еквівалентному 4 000 000 (чотири мільйони) доларів США. У зв'язку з тим, що ВАТ "Укртранснафта" не були виконані зазначені зобов'язання, Фондом майна Автономної Республіки Крим було подано позовну заяву про розірвання договору купівлі-продажу, повернення майна і стягнення штрафу, розгляд якої закінчився затвердженням мирової угоди.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.03.2003 у справі № 20/111 було затверджено мирову угоду, яку було укладено між Фондом майна Автономної Республіки Крим і ВАТ "Укртранснафта".
За умовами мирової угоди по справі № 20/111, яка була укладена 03 березня 2003 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим в особі Савченко М.Г., що діє на підставі довіреності № 01/509 від 28.02.03 р., та Відкритим акціонерним товариством "Укртранснафта", в особі заступника Голови правління Мірошниченка В.В., що діє на підставі довіреності № 155/1 від 06.12.02 р., згідно з ст. 214 Цивільного кодексу Української РСР Відкрите акціонерне товариство "Укртранснафта" за невиконання зобов'язань по спрямуванню асигнувань на завершення будівництва профілакторію сплачує Фонду майна Автономної Республіки Крим неустойку в сумі 84 320,00 грн. протягом одного місяця з дня затвердження судом мирової угоди; враховуючи погодження Ялтинської міської ради від 27.02.2003 р. №02.1-28/432, було встановлено термін завершення будівництва профілакторію на 200 місць по вул. Таврійській в м. Ялта до 31 грудня 2006 року.
Крім того, Відкрите акціонерне товариство "Укртранснафта" зобов'язалось здійснити завершення будівництва об'єкта з внесенням інвестицій, в сумі, еквівалентній 4000000,00 доларів СІТІ А, в наступні терміни:
300000,00 доларів США - не пізніше 31 грудня 2003 року;
700000,00 доларів США - не пізніше 31 грудня 2004 року;
1000000,00 доларів США - не пізніше 31 грудня 2005 року;
2000000,00 доларів США - не пізніше 31 грудня 2006 року.
Інвестиції вносяться з урахуванням індексу інфляції за період з 06.11.2002 р. до дати фактичного виконання.
Сторонами досягнено домовленості про те, що з усіх інших питань, щодо взаємовідносин між собою, сторони керуються умовами договорів купівлі-продажу від 05.11.97 №2162 та від 05.03.98 № 338.
Таким чином, згідно з п. "в" цієї угоди ВАТ "Укртранснафта" на момент звернення позивача до суду було зобов'язано на завершення будівництва об'єкта приватизації - профілакторію на 200 місць, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Таврійська, внести інвестиції на суму, еквівалентну 2000000 дол. США. Всього на момент подачі позовної заяви ВАТ "Укртранснафта" надані документи, що підтверджують внесення інвестицій на суму, еквівалентну лише 272 000 дол. США. Таким чином, зазначену умову відповідачем не виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного майна»приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
Статтею 7 Закону України «Про приватизацію державного майна»передбачено, що державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.
Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших законів України з питань приватизації.
Стаття 29 цього закону визначає, що за порушення законодавства про приватизацію до винних осіб застосовується кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова відповідальність відповідно до законодавства України.
Пунктом 5 цієї статті встановлено, що при повному або частковому невиконанні умов договорів купівлі-продажу встановлюється така відповідальність покупців:
у разі порушення встановлених умовами договору купівлі-продажу строків внесення інвестицій у встановленому обсязі покупцями сплачується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості не внесених інвестицій за кожний день прострочення.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Фонд майна Автономної Республіки Крим листом від 13.02.2006 вих. № 03/397 попередив ВАТ "Укртранснафта" про необхідність виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - профілакторію на 200 місць, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Таврійська, та умов мирової угоди від 05.07.2005 у справі № 20/111.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо інвестування об'єкту Фондом майна Автономної Республіки Крим здійснив перевірку виконання умов вищезазначеного договору купівлі-продажу.
ВАТ "Укртранснафта" на перевірку не з'явилося, у зв'язку з чим згідно з Порядком здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 № 372, наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим від 13.04.2006 № 280 створена комісія для проведення перевірки виконання умов договору купівлі продажу об'єкта незавершеного будівництва - профілакторію на 200 місць, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Таврійська
Актом від 16.03.2006 поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - профілакторію на 200 місць, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Таврійська від 05.11.97 № 2162 підтверджується факт невиконання умов вищезазначеного договору купівлі-продажу.
Відповідач результати перевірки не оспорив, доказів виконання зобов'язань щодо інвестування об'єкту незавершеного будівництва суду не надав.
Відповідно до ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік, при цьому відповідно до п. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, згідно з вказаними нормами права, позивач повинен довести суду належними та допустимими доказами обставини, на яких ґрунтується його позов, а також правомірність заявлених позовних вимог.
Звертаючись до суду з заявою про уточнення позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 639835 грн. 00 коп. за невиконання умов договору купівлі -продажу державного майна незавершеного будівництвом - профілакторію на 200 місць по вул. Таврійській в м. Ялті від 05.11.1997 р. № 2162 та умов мирової угоди, укладеної між сторонами у справі та затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2003 р. у справі № 20/111, зазначена сума пені розрахована на підставі п. 5 ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного майна»та п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України за 6 місяців (січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2006 року) 700,0 тис. дол. США х 0,1 %х 181 день = 700000х 0,1 %х 181 день = = 126700 дол. США - по курсу НБУ 1 дол. США = 5,05 грн., тобто 126700 дол. США х 5,05 грн. = 639835 грн.).
Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства у сфері приватизації державного майна, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 639 835 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита в сумі 6398 грн. 35 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп. покладаються на відповідача в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Укртранснафта» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 31570412) на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17, код ЄДРПОУ 00036860) пеню в сумі 639835 грн. 00 коп.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Укртранснафта» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 31570412) на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 6 398 грн. 35 коп.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства 2Укртранснафта» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 31570412 ) на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр» (м. Київ, пр. Перемоги, 44, рахунок № 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний», м. Львів, МФО 325707, код ЄДРПОУ 30045370) 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Дата підписання 16.11.2006 року
Суддя О. Є. Пилипенко