Справа № 2-3048/12
31 жовтня 2012 року
Свердловський міський суд Луганської області
у складі: головуючого судді Олейнікової Г.М.
при секретарі Поляковій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Свердловська
справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно,-
Позивачі звернулись до суду і в обґрунтовування позовних вимог пояснили , що 25.10.2010 року ними з ОСОБА_3 було укладено договір грошових та майнових зобов'язань згідно якого він прийняв від них грошові кошти в сумі 80000 гривень та зобов'язався повернути ці кошти до "25" жовтня 2011 року. На підтвердження передачі грошей за договором, відповідач надав їм розписку від 25.10.2010 року. У домовлений строк відповідач грошові кошти не повернув, бо не мав можливості назбирати потрібну суму. Відповідно пункту 3.1 зазначеної вище угоди від 25.10.2010 року відповідач передав їм в рахунок погашення боргу нерухоме майно у складі: житлового будинку за планом літ А2 загальною площею 416, 0 кв.м., житловою площею-122,1 кв.м з належною до нього огорожею за планом № 1-4, що знаходяться за адресою: Луганська область, м. Свердловськ, вулиця Воронцова, будинок 25, про що вони 25 жовтня 2011 року склали акт прийому-передачі зазначеного вище нерухомого майна, а також відповідач передав їм ключі від будинку та правовстановлюючі документи на нього і позивачі стали володіти та нести затрати по утриманню спірного майна.
Домоволодіння, яке було передане позивачам складалося із незавершеного будівництвом житлового будинку, з належними до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами:
На даний час ними, за їх кошти було завершене будівництво житлового будинку, виготовлено новий технічний паспорт на житловий будинок, проведене технічне обстеження житлового будинку та належних до нього господарських та побутових будівель та споруд, отримано висновок про технічний стан будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта.
Земельна ділянка площею 0,0800 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель належить відповідачу згідно Державного акту на право довічного спадкового володіння землею, виданого 25.03.1992 згідно рішення виконавчого комітету Свердловської міської ради №118 від 25.03.1992 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право довічного спадкового володіння землею за № 447.
Згідно технічного паспорту від 12.07.2012 року за адресою : Луганська область, м. Свердловськ, вул. Воронцова,25 інвентаризовано наступне: житловий будинок за планом літ А-2 загальною площею 416,0 кв.м., житловою площею-122,1 кв. м з належною до нього огорожею за планом № 1-4.
Відповідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 376 ЦК суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема про визнання права власності на самочинне збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки.
Згідно п.3 Постанови від 30.03.2012 року №6 Пленуму Вищого спеціалізаваного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Право власності у порядку, передбаченому частиною третьою статті 376 ЦК може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно, або на майно, яке створено у зв'язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил з завершеним будівництвом ”.
У наступний час, відповідач став вимагати у позивачів звільнити будинок, та повернути правовстановлюючі документи. Позивачі вважають, що нерухоме майно за адресою Воронцова, будинку 25, міста Свердловськ Луганської області, належить їм на праві приватної власності, бо згідно договору від 25 жовтня 2010 року відповідач не повернув їм грошові кошти, та передав їм у власність будинок.
Виходячи з вищевказаних обставин, вони набули право власності щодо зазначеного майна.
Відповідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Згідно ст. ст. 328, 331 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно ст. 392 власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За таких обставин вражає себе власником будинку та звертаюсь до суду за визнанням права власності, та його захистом.
Відповідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, відповідно до ст. 628 ЦК України змісту договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Згідно ст. ст. 328, 331 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно ст. 392 власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається придбаним правомірно , якщо інше прямо не виходить із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять суд визнати за ними право власності за кожним на ? частку житлового будинку 25, що знаходяться за адресою: вул. Воронцова, м. Свердловськ, Луганської області, загальною площею 416, 0 кв.м., житловою площею-122,1 кв.м з належністю до нього огорожі за планом № 1-4.
В судове засідання сторони не з'явилися, надали заяви про розгляд справи у їх відсутності. При цьому позивачі наполягають на задоволенні позову, а відповідач просив розглянути справу на розсуд суду та надав заперечення в яких підтвердив обставини, викладені позивачами в позові.
Суд дослідивши матеріали справи , вважає , що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню з наступних підстав: .
В судовому засіданні встановлено, що згідно державного акту на право довічного спадкового володіння землею, виданого 25.03.1992 згідно рішення виконавчого комітету Свердловської міської ради №118 від 25.03.1992 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право довічного спадкового володіння землею за № 447 ( а.с.10-11) земельна ділянка площею 0,0800 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель належить відповідачу ОСОБА_3
Також судом було встановлено, що 25.10.2010 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідачем, ОСОБА_3, було укладено угоду, згідно якої вони передав відповідачу грошові кошти в сумі 80 000 грн., а відповідач зобов'язався повернути їм ці кошти, на підтвердження цих обставин 25.10.2010 року складена розписка та відповідний договір. Вони домовились, що ОСОБА_3 повинний повернути усі кошти до 09.04.2012 року, що підтверджується відповідною розпискою та договором грошових та майнових зобов'язань пункт 3,1 якого передбачає, що в разі неповернення боргу до 09.04.2012 року, у випадку неможливості повернення грошових коштів, ОСОБА_3 передає йому в рахунок погашення боргу нерухоме майно у вигляді житлового будинку за адресою: житловий будинок № 25 по вул. Воронцова м. Свердловську, Луганської області, що відповідач є власником вище вказаного житлового будинку, на підставі технічного паспорту від 12.07.2012р.
Зазначений договір грошових та майнових зобов'язань підписано сторонами по справі і, як убачається з наданих ними заяв, не спростовується ними в судовому засіданні.
Факт передачі грошей за договором позики підтверджується відповідною розпискою від 25.10.2010 року про отримання ОСОБА_3 від ОСОБА_1, ОСОБА_2 боргу у розмірі 80 000 гр., яка підписана сторонами ( а.с. 14).
Таким чином, в судовому засіданні встановлена наявність спору щодо переходу права власності на будинок за умовами договору, в зв'язку з неповерненням суми боргу, тобто правовідносин, які регулюються нормами цивільного права щодо угод, їх виконання та набуття права власності.
Відповідно до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обрати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та ( або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідки їх недійсність.
Відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позивальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладеного договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
При цьому ст. ст. 6, 626-628 ЦК України передбачать, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договору можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони у договору не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст.. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови ( пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що сторонами дотримано умов письмової форми договору займу, яким вони дійшли згоди що наслідками його неналежного виконання є передача відповідачем права власності на будинок, з чим фактично погодилися і відповідач, про що подали відповідні заяви.
Із технічного паспорту на житловий будинок № 25 по вул. Воронцова м. Свердловську, Луганської області (а.с. 15-33) убачається ,що розмір загальної площі -416 кв.м., житлової площі-122,1 кв.м з належністю до нього огорожі за планом № 1-4.
На підставі ст.ст. 6, 626-628, 1046-1047, 202, 203, 205, 206 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 право приватної власності на ? частку житлового будинку 25, що знаходяться за адресою: вул. Воронцова, м. Свердловськ, Луганської області, загальною площею 416 кв.м., житловою площею-122,1 кв.м з належністю до нього огорожі за планом № 1-4.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Луганської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя :