Справа № 2-2541/11
10 листопада 2011 року
Свердловський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді: Новосьолової Г.М., при секретарі: Вобліковій І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Свердловська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зняття заборони відчуження та вилучення обтяження об,єкта нерухомості,-
Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому вказують, що нерухоме майно у складі квартири з господарськими та побутовими будівлями та спорудами та земельні ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) таплощею0,0401га для ведення особистого селянського господарства за адресою: Луганська область, м. Свердловськ, вулиця Горького, 6/1 належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Свердловської міської ради 01.10.2008 р., зареєстрованого КП Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації 01.10.2008 за реєстраційним № 24878367, та державних актів на право власності на земельну ділянку, виданих на ім'я ОСОБА_1 на підставі рішення 10 сесії 6 скликання Свердловської міської ради від 22.07.2001.
На даний час позивачу стало відомо про наявність зареєстрованої 13.12.2005 заборони відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 через укладений на ім'я ОСОБА_4 (як власника нерухомого майна) договору довічного утримання.
Через з'ясування обставин в Першій свердловській ДНК було встановлено, що за даними Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна підставою для накладення заборони був договір довічного утримання, дані про який у нотаріальній конторі не збереглися.
Через з'ясування обставин у попереднього власника майна ОСОБА_1 стало відомо, що мати ОСОБА_4 колись мешкала у будинку № 6 по вулиці Горького міста Свердловська, але ОСОБА_4 власницею ніколи не була.
ОСОБА_4 померла 23.02.2005 року, мешкаючи з 01.08.1985 року до дня своєї смерті за адресою: АДРЕСА_2 років СРСР, 38/7, по що свідчить додана копія свідоцтва про смерть, виданого на її ім'я, та будинкової книги.
Отже на яких підставах було накладено заборону відчуження квартири АДРЕСА_3, їй ніхто не може пояснити.
Чоловік ОСОБА_4 ОСОБА_5 помер 24.01.2006 року. Діти ОСОБА_4 ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ніколи не заявляли про свої вимоги з приводу накладеної заборони відчуження.
На даний час заборона на відчуження майна за адресою: м.Свердловськ, вул. Горького 6/1, накладена на ім'я ОСОБА_4 є перешкодою для розпорядження належним мені майно.
Ситуація, що склалася, вимушує позивачів звернутися до суду з вимогою захисту їхнього права власності. за змістом якого, згідно ст. 317 Цивільного кодексу України йому, як власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, та на захист якого він має право згідно ст.15 Цивільного Кодексу України.
Позивачі просять суд зняти заборону на відчуження нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_4.
Зобов'язати Першу свердловську державну нотаріальну контору вилучити обтяження об'єкту нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 2691885, контрольна сума запису АДЕ0Д9ДДЗБ.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з,явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутністю, свої вимоги підтримує .
Відповідач ОСОБА_7 у судове засідання не з,явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, визнає позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з,явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності позовні вимоги визнає.
Третя особа- представник Першої свердловської державної нотаріальної контори в судове засідання не з,вилася, надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов визнає. Представник третьої особи надала суду письмові пояснення, в яких вказала, що 27 липня 1994 року Першою свердловською державною нотаріальною конторою був посвідчений договір довічного утримання, після посвідчення якого власником на нерухоме майно, яке розташовано АДРЕСА_5 є гр. ОСОБА_4. Той факт, що на час посвідчення договору набувач ОСОБА_4 була прописана у кв.7, що розташована у будинку №38 по кв. 60 років СРСР не є підставою вважати її не власницею нерухомого майна зазначеного у договорі довічного утримання. На час посвідчення договору нотаріус користувалася Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 18.06.1994р., №18/5 відповідно якої та згідно з п.57 при посвідченні договору довічного утримання накладається заборона відчуження жилого будинку(квартири) у встановленому порядку, про що робиться напис на всіх примірниках договору.
ОСОБА_4 померла 23 лютого 2005 року. Згідно п. 86 Інструкції у разі смерті фізичної особи-набувача за договором довічного утримання ( догляду) при відсутності у неї спадкоємців або при відмові їх від договору довічного утримання нотаріус за письмовою заявою відчужувача припиняє дію цього договору, про що на всіх примірниках робить відповідний напис з посиланням на статтю 757 Цивільного кодексу України.
У даному випадку спадкоємці набувача звернулися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а тому, 29 серпня 2005 року було відкрито спадкову справу №461/2005 до майна померлої ОСОБА_4 в якій зберігаються: заява про прийняття спадщини від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також заява про відмову від спадщини від імені ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5.
На підставі п.87 Інструкції обов"язки набувача за договором довічного утримання переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передано відчужувачем, тобто чоловіку та доньці набувача, ОСОБА_5, ОСОБА_6. Зазначеним спадкоємцям необхідно було звернутися до Першої свердловської держнотконтори та отримати свідоцтво про право на спадщину на майно, яке складається з житлового будинку за адресою АДРЕСА_6,зареєструвати указаний документ у бюро технічної інвентаризації і тільки після того звернутися до нотаріуса за посвідченим договору віджучення. За заявою нових власників нерухомого майна тобто гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 при видачі свідоцтва про право на спадщину заборона на зазначене нерухоме майно була би знята, однак до цього часу спадкоємці не зверталися до нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину, а тому у нотаріуса немає законних підстав для її зняття.
На підставі п.253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004 р. № 20/5 нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна за заявою набувача у разі смерті відчужувана за договором довічного утримання (доглядом) спадковим договором.
У своїй заяві гр. ОСОБА_1 зазначає, що дані про договір довічного утримання не збереглися, що заборона на відчуження нерухомого майна за адресою АДРЕСА_7 накладена вже після смерті ОСОБА_4 13.12.2005 року, що суперечить дійсності.
На зазначені невірності пояснюємо, щзо на підставі п. 134 Інструкції державний нотаріус за місцезнаходженням жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна накладає заборону їх відчуження при посвідченні договору довічного утримання. Накладання заборони реєструється державним нотаріусом в реєстрі для реєстрації заборон.
На підставі вищенаведеного при посвідченні договору довічного утримання на нерухоме майно, що розташовано за адресою: АДРЕСА_7 право власності на яке перейшло до ОСОБА_4, 27 липня 1994 року було накладено заборону на відчуження нерухомого майна, про що зроблено відповідний запис у реєстрі для реєстрації заборон.
Архівні документи за 1994 рік, тобто договір довічного утримання, а також Реєстр для реєстрації заборони відчуження об'єктів нерухомого майна зберігаються у Луганському державному нотаріальному архіві
27.05.1997 року №41/5 наказом Міністерства юстиції України було затверджено Положення про Єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об"єктів нерухомого майна". Єдиний реєстр для реєстрації заборон на відчуження об"єктів нерухомого майна-це комп'ютерна база даних, створена за допомогою автоматизованих комп'ютерних систем, яка складається у сукупності Базових реєстрів для реєстрації заборон.
09.06.1999 року №31/5 наказом Міністерства юстиції України визнано, що вищезазначений наказ від 27.05.1997 р. №41/5 втратив чинність та було затверджено нове Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об"єктів нерухомого майна.
З метою вдосконалення Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна, збереження та захисту даних, що місться в ньому підвищення рівня захисту майнових прав та інтересів громадян і юридичних осіб, а також профілактики злочинів проти власності згідно наказу МЮ України від 18.08.2004року №85/5 було унесено зміни та доповнення до Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об"єктів нерухомого майна від 09.06.99 №31/5., а тому на цей час у Єдиному реєстрі заборон відчуження об"єктів нерухомого майна зазначена остання дата збереження даних тобто 13 грудня 2005 року.
На підставі вищенаведенного Перша свердловська державна нотаріальна контора просить суд пояснення прийняти до уваги і винести вірне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заявлені вимоги підлягаючими задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 86 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 18.06.1994р., №18/5, у разі смерті фізичної особи-набувача за договором довічного утримання ( догляду) при відсутності у неї спадкоємців або при відмові їх від договору довічного утримання нотаріус за письмовою заявою відчужувача припиняє дію цього договору, про що на всіх примірниках робить відповідний напис з посиланням на статтю 757 Цивільного кодексу України.
На підставі п.87 Інструкції обов"язки набувача за договором довічного утримання переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передано відчужувачем.
На підставі п.253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004 р. № 20/5 нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна за заявою набувача у разі смерті відчужувана за договором довічного утримання (доглядом) спадковим договором.
Згідно п. 134 Інструкції державний нотаріус за місцезнаходженням жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна накладає заборону їх відчуження при посвідченні договору довічного утримання. Накладання заборони реєструється державним нотаріусом в реєстрі для реєстрації заборон.
Судом встановлено, що 27 липня 1994 року Першою свердловською державною нотаріальною конторою був посвідчений договір довічного утримання, після посвідчення якого власником на нерухоме майно, яке розташовано АДРЕСА_5 є гр. ОСОБА_4.
На час посвідчення договору нотаріус користувався Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 18.06.1994р., №18/5, відповідно якої та згідно з п.57 при посвідченні договору довічного утримання накладається заборона відчуження жилого будинку(квартири) у встановленому порядку, про що робиться напис на всіх примірниках договору.
ОСОБА_4 померла 23 лютого 2005 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть на а.с.13.
Спадкоємці набувача звернулися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а тому, 29 серпня 2005 року було відкрито спадкову справу №461/2005 до майна померлої ОСОБА_4, в якій зберігаються: заява про прийняття спадщини від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також заява про відмову від спадщини від імені ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5.
На підставі п.87 Інструкції обов"язки набувача за договором довічного утримання переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передано відчужувачем, тобто чоловіку та доньці набувача, ОСОБА_5, ОСОБА_6.
Зазначеним спадкоємцям необхідно було звернутися до Першої свердловської держнотконтори та отримати свідоцтво про право на спадщину на майно, яке складається з житлового будинку за адресою АДРЕСА_6,зареєструвати указаний документ у бюро технічної інвентаризації і тільки після того звернутися до нотаріуса за посвідченим договору віджучення.
За заявою нових власників нерухомого майна, тобто гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 при видачі свідоцтва про право на спадщину заборона на зазначене нерухоме майно була би знята, а так як до цього часу спадкоємці не зверталися до нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину, а тому у нотаріуса немає законних підстав для її зняття.
При посвідченні договору довічного утримання на нерухоме майно, що розташовано за адресою: АДРЕСА_7 право власності на яке перейшло до ОСОБА_4, 27 липня 1994 року було накладено заборону на відчуження нерухомого майна, про що зроблено відповідний запис у реєстрі для реєстрації заборон.
Згідно до реєстру прав власності на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_8 власником є ОСОБА_1.(а.с.6).
Згідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно, квартира, з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_9, належить на праві приватної власності ОСОБА_1.(а.с. 7).
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
На підставі п. 86 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 18.06.1994р., №18/5, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004 р. № 20/5, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212- 215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зняття заборони відчуження та вилучення обтяження об,єкта нерухомості задовольнити.
Зняти заборону на відчуження нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_4.
Зобов'язати Першу свердловську державну нотаріальну контору вилучити обтяження об'єкту нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 2691885, контрольна сума запису АДЕ0Д9ДДЗБ).
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя: