Справа № 1222/868/12
30 жовтня 2012 року Попаснянський районний суд Луганської області
в складі: головуючого судді Закопайло В.А.
при секретарі Неманові М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Попасна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попаснянської міської ради про визнання права власності на самовільно збудоване нерухоме майно, -
встановив:
Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири від 17.03.2010р. позивачу на праві приватної власності належить квартира №8 загальною площею 31,6 кв.м., яка розташована на першому поверху житлового будинку №157 по вул..Леніна в м.Попасна.
Рішенням виконкому Попаснянської міської ради №60 від 21.04.2010р. позивачу був наданий дозвіл на розробку проектно-кошторисної документації на реконструкцію квартири під нежиле приміщення, після чого позивачкою за власні кошти був виготовлений робочий проект реконструкції, який був виконаний ТОВ «Стройземпроект».
Крім того, рішенням виконкому Попаснянської міської ради №137 від 15.09.2010р. позивачу було надано згоду на початок будівельних робіт по переобладнанню квартири під салон краси, після чого протягом наступного часу позивачка за власний рахунок переобладнала квартиру в нежитлове приміщення, побудувавши при цьому прибудову загальним розміром 8,3 кв.м.
Посилаючись на вищезазначені обставини, а також на те, що в дійсний час він позбавлений права на власний розсуд розпоряджатися побудованими ним нежитловими спорудами у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, позивач в поданій заяві просить суд визнати за ним право власності на нежитлове приміщення загальною площею 39,9 кв.м., яке розташоване за адресою м.Попасна вул..Леніна буд157 перший поверх. Справу просив розглянути без його участі.
Представник відповідача - Попаснянської міської ради - відповідно до наданої заяви позовні вимоги визнав обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Справу просив розглянути без його участі.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.
Так, згідно ст.10 п.3 та ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Із наданих позивачем письмових доказів судом було встановлено, що відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири від 17.03.2010р. (а.с.53-55) позивачу на праві приватної власності належить квартира №8 загальною площею 31,6 кв.м., яка розташована на першому поверху житлового будинку №157 по вул..Леніна в м.Попасна. При цьому, рішенням виконкому Попаснянської міської ради №60 від 21.04.2010р. (а.с.11) позивачу був наданий дозвіл на розробку проектно-кошторисної документації на реконструкцію квартири під нежиле приміщення, після чого позивачкою за власні кошти був виготовлений робочий проект реконструкції, який був виконаний ТОВ «Стройземпроект»(а.с.8-10).
Крім того, рішенням виконкому Попаснянської міської ради №137 від 15.09.2010р. (а.с.12) позивачу було надано згоду на початок будівельних робіт по переобладнанню квартири під салон краси, тим самим автоматично змінивши цільове призначення квартири, надавши їй статус нежитлового приміщення, після чого протягом наступного часу позивачка за власний рахунок переобладнала квартиру в нежитлове приміщення, побудувавши при цьому прибудову загальним розміром 8,3 кв.м. Таким чином, після здійснення зазначеної вище реконструкції змінилася архітектура нежитлового приміщення та його загальна площа.
Відповідно до положень ст..41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. При цьому згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, додержуючись при цьому моральних засад суспільства. При цьому власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Згідно ст.331 ч.1 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Разом з тим,
відповідно до вимог ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Також судом враховується, що відповідно до п.12 Постанови Пленуму ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п'ята статті 376 ЦК). При цьому, вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.
Враховуючи вищенаведені вимоги діючого законодавства України та перевіряючи доводи позивача, судом було встановлено, що незалежним оцінювачем МПП «ІСКРА»була визначена ринкова вартість належного позивачу нежитлового приміщення, яка склала 60 179 грн. без урахування ПДВ (а.с.13-52). Крім того, відповідно до Технічного звіту, складеного на замовлення позивача та затвердженого Приватним підприємством «Яріло»(а.с.61-65), було проведено обстеження стану будівельних конструкцій належного позивачу нежитлового приміщення, за результатами якого були зроблені висновки про відповідність цього приміщення вимогам надійності та безпечної експлуатації будівель та споруд і можливість безпечної експлуатації.
Також, відповідно до Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, складеного ДЗ «Попаснянська районна санітарно-епідеміологічна станція Луганської області» МОЗ України (а.с.66) санітарно-технічний стан обстежених приміщень задовільний, приміщення відповідають своєму призначенню.
При таких обставинах суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, так як судом встановлено, що позивачем дійсно за власні кошти була проведена реконструкція нежитлового приміщення та самовільно побудована прибудова до нежитлового приміщення з дотриманням будівельних, санітарних та інших норм і правил, при цьому такими своїми діями позивач ніяким чином не порушив права та інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, ст.ст.331,376 ЦК України, Постанови Пленуму ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», керуючись ст.ст.10,60,174,212-215,292,294 ЦПК України, суд -
Вирішив:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянкою України, право власності на нежитлове приміщення загальною площею 39,9 кв.м., яке розташоване за адресою м.Попасна вул..Леніна буд157 перший поверх.
Копію рішення надіслати сторонам для повідомлення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області через Попаснянський райсуд.
Суддя: В.А.Закопайло